Алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників

Бронювання військовозобов’язаних працівників — це надання тимчасової відстрочки (до шести місяців) від мобілізації (призову) ключовим працівникам підприємств, компаній, установ чи організацій, які є критично важливими для забезпечення їх стабільного функціонування.

27 січня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив порядок № 76 про «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”». Цей порядок запровадив оновлену процедуру бронювання військовозобов’язаних і повністю змінив попередню процедуру, встановлену Постановою № 194.

Алгоритм бронювання

Згідно з пунктом 2 Порядку № 76, бронювання військовозобов’язаних проводиться на підставі рішення Міністерства економіки України за списками військовозобов’язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил України (ЗСУ).

Кроки бронювання:

1. Подання списку військовозобов’язаних. Список військовозобов’язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час, подається до відповідного державного органу. Тип органу залежить від категорії підприємства, установи чи організації, відповідно до пункту 1 Порядку № 76.
2. Подання списків в залежності від категорії підприємства:
   • Підприємства (установи, організації), яким визначено мобілізаційні завдання (замовлення), подають списки до органу влади, який встановив (довів) мобілізаційне завдання.
   • Підприємства (установи, організації), що здійснюють виробництво товарів, виконання робіт або надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань, подають списки до Міністерства оборони, відповідних центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво іншими військовими формуваннями, або до Міністерства стратегічної промисловості.
   • Підприємства (установи, організації), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають списки до центрального органу виконавчої влади, який формує та реалізує державну політику у відповідній сфері, або до відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або військової/військово-цивільної адміністрації.
   Список подається в паперовій та/або електронній формі, форма якого визначена в додатку 1 до Порядку № 76. Кількість військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, не повинна перевищувати 50% загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві. У разі необхідності бронювання більшої кількості працівників слід подати відповідне обґрунтування.
3. Документи, що подаються разом зі списком:
   • Відповідне обґрунтування, яке має відповідати вимогам, зазначеним у пунктах 6-8 Порядку № 76.
   • Довідка про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 Порядку № 76.
4. Перевірка списку державним органом. Орган влади, який отримав документи від роботодавця, перевіряє повноту заповнення списку, наявність необхідних обґрунтувань і дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню. Після перевірки список подається на погодження Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, СЗР).
5. Погодження Генеральним штабом ЗСУ. Генеральний штаб ЗСУ (СБУ, СЗР) після перевірки документів подає погоджені списки до Міністерства економіки.
6. Прийняття рішення Міністерством економіки. Міністерство економіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних після перевірки списків та обґрунтувань. Це рішення надсилається органам державної влади, іншим державним органам, що подали списки, а також Генеральному штабу ЗСУ (СБУ, СЗР).
7. Доведення рішення до територіальних центрів комплектування. Генеральний штаб ЗСУ (СБУ, СЗР) доводить рішення Міністерства економіки до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
8. Видача витягу з рішення про бронювання. Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа або організація видає військовозобов’язаному витяг з рішення Міністерства економіки за формою, наведеною в додатку 3 до Порядку № 76. Витяг завіряється підписом керівника та печаткою (за наявності) і є документом, що підтверджує надання відстрочки.Крім того, роботодавець зобов’язаний надіслати до територіального центру комплектування повідомлення про бронювання військовозобов’язаного, форма якого визначена в додатку 5 до Порядку № 76. На підставі цього військовозобов’язаний зараховується на спеціальний військовий облік.

Анулювання бронювання

Відповідно до пункту 12 Порядку № 76, надана відстрочка від призову може бути анульована в таких випадках:

1. Закінчення строку дії відстрочки.
2. Завершення виконання підприємством мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування.
3. Завершення виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань.
4. Позбавлення підприємства статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
5. Ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.
6. Звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.

Цей алгоритм забезпечує чіткий і структурований процес бронювання військовозобов’язаних працівників, що є критично важливими для функціонування підприємств під час мобілізації та у воєнний час.