Банк простив борг: задекларуйте дохід!

Обов’язок декларування

Відповідно до абз. 1 п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), якщо виконуються такі умови:

— прощено основну суму боргу (вона ж тіло кредиту);

— прощено (анульовано) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

— сума прощеного боргу перевищує 25 % МЗП (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2022 році ця сума складала 1625 грн (6500,00 грн х 25 %).

При цьому банк повинен повідомити про таке прощення клієнта-боржника одним зі способів:

— надіслати повідомлення про прощення рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

— надати повідомлення про прощення боржнику під підпис особисто;

— укласти відповідний договір про прощення.

Також банк має включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу (Об’єднаного звіту) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

При цьому прямо передбачено, що боржник самостійно сплачує ПДФО та відображає дохід і необхідні податки у річній податковій декларації про майновий стан та доходи.

І тільки якщо банк не повідомить свого клієнта про анулювання боргу, то сам банк має виконати всі обов’язки податкового агента, а клієнт відповідно не повинен подавати декларацію.

У нашій ситуації банк повідомив клієнта про анулювання кредиту. Тож останній має подати декларацію та заплатити податки.

Це підтверджують і податківці, зокрема ГУ ДПС у Донецькій області.

Задекларувати потрібно не лише суму перевищення над неоподатковуваною частиною, а всю суму прощеного боргу

Також слід зазначити ПДФО та ВЗ.

Перевірити отриманий дохід і сплачені з нього ПДФО та ВЗ можна за допомогою довідки про доходи. Так спрощено називаються Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків. Отримати цей документ можна через Електронний кабінет платника податків, надіславши відповідний запит (як це робити, ми розповідали і показували у статті «Грошова допомога ВПО та біженцям: «танці» з декларацією» цього номера).

На практиці можуть бути різні ситуації, які дещо збивають з пантелику. Усі клієнти банків бачать суми прощеного боргу. Але… Деякі — суму, розбиту на дві частини: неоподатковувану в розмірі 1625 грн з ознакою доходу «189», а решту з ознакою «126» як оподатковуване додаткове благо. Водночас іншим клієнтам весь прощений борг, якщо його сума більша за 1625 грн, може зайти в додаткове благо під ознакою «126» (без неоподатковуваної частини).

Місце в декларації

То де ж правда? І як задекларувати прощений борг?

Нагадаємо, що у податківців існує досить фіскальна позиція*. Згідно з нею, якщо розмір прощеного боргу перевищив неоподатковуваний мінімум (1625 грн для 2022 року), то оподатковувати як додаткове благо слід всю суму прощеного боргу. Тут вони опираються на положення абзацу «д» п.п. 164.1.17 ПКУ.

* Див. консультацію «Прощення боргу до закінчення строку позовної давності» // «Податки & бухоблік», 2019, № 88.

Вочевидь саме із цього виходять деякі банки. І, як податкові агенти, записують усю суму «великого» прощеного боргу в додаткове благо клієнта під ознакою доходу «126».

Водночас вважаємо несправедливим ігнорувати припис п.п. 165.1.55 ПКУ. Адже він звільняє від оподаткування (не включає до оподатковуваного доходу) основну суму боргу платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 % МЗП (ті ж 1625 грн для 2022 року).

І це підтверджують дії інших банків, які розбивають прощений борг на неоподатковувану (код «189») і оподатковувану (код «126») частини.

За усними роз’ясненнями фахівців контакт-центру ДПС, слід іти за покликом серця (жартуємо): якщо при заповненні декларації виходити із принципу відображення доходів у довідці про доходи (так, як позначив ваші доходи банк у своїй звітності), то жодних претензій від фіскалів не буде.

При цьому оподатковувані доходи мають потрапити до рядка 10.13 декларації.

Згідно з пп. 15 та 16 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 859* загальна сума інших оподатковуваних доходів, не зазначених у попередніх рядках декларації, у тому числі дохід, отриманий платником податку як додаткове благо згідно з п.п. 164.2.17 ПКУ, показуємо в рядку 10.13. При цьому в рядку 10.13.1 вказуємо дохід, отриманий як додаткове благо відповідно до абзаців 2 і 3 п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ за кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит). Ми ж в описаній ситуації маємо справу з кредитом, який прощений відповідно до абз. 1 п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ. Тож такому кредиту не місце в рядку 10.13.1. Достатньо зазначити його у рядку 10.13.

* Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859.

А неоподатковуваним доходам у вигляді прощеного боргу немає іншого місця, окрім рядка 11.3 декларації. Про це свідчить припис п.п. 3 п. 3 розд. ІІІ Інструкції № 859: тут вказується загальна сума інших доходів, які не включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до ст. 165 ПКУ.

Нагадаємо, подати декларацію про доходи і майно слід до 1 травня 2023 року. Тож не зволікайте.

Висновки

• Прощення банком боргу призводить до річного декларування та сплати ПДФО та ВЗ.
• Якщо банк не повідомив клієнта про анулювання боргу, то він сам виконує всі функції податкового агента.
• Оподатковуваний дохід слід зазначити у рядку 10.13 декларації, а неоподатковуваний — у рядку 11.3.