Бронювання працівників: нещодавні зміни та типові помилки

Автор | 24.05.2023

Зміни у процедурі бронювання

З 2 травня діють зміни до порядку бронювання військовозобовʼязаних працівників. Саме у цей день набрала чинності постанова КМУ від 28.04.2023 № 400.

* Постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану» від 28.04.2023 № 400.

Головна новація — нарешті прописані строки проходження усіх етапів цієї процедури.

Інше

З самого початку це було однією з головних проблем у цій сфері. За ідеєю розробників нового Порядку бронювання, терміни отримання всіх погоджень мали б скоротитися у 2 — 3 рази (раніше це займало півтора-два місяці). Проте, по факту, в цьому Порядку не було прописано жодних строків розгляду документів. Тож процедура в кожному конкретному випадку може займати різний проміжок часу. Наприклад, на практиці бувало так, що Генштаб ЗСУ не погоджував списки на бронювання більше ніж 2,5 місяці.

Нарешті, цю проблему було усунуто. Сподіваємося, що ці строки будуть дотримуватись на практиці.

В ідеалі все має виглядати так, як зображено на рисунку.

img 1

* Детально про те, які документи потрібні і куди їх подавати читайте у статті «Бронювання працівників: нові правила» // «ОП», 2023, № 4.

Спочатку роботодавці, які бажають забронювати працівників, мають сформувати весь пакет документів і передати їх до відповідного органу.

Далі робота проводиться вже без участі підприємства. Тепер прописано, що ці органи перевіряють ці документи і подають їх до Генштабу в чітко встановлені строки, а саме не більше 5 робочих днів з дня отримання списку.

Самому Генштабу для їх перевірки, погодження і подання до Мінекономіки відведено не більше 10 робочих днів.

У свою чергу, Мінекономіки має прийняти рішення про бронювання у строк не більше ніж 5 робочих днів. Про своє рішення воно повідомляє тих, хто подавав списки, та Генштаб (СБУ, Службу зовнішньої розвідки).

Після цього Генштаб ЗСУ (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних ТЦК та СП (відповідного підрозділу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Далі в гру знову вступає підприємство. Після отримання наказу Мінекономіки роботодавець формує та видає кожному заброньованому працівнику витяг з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного. Форма витягу наведена в додатку 3 до постанови № 76*.

* Постанова КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76.

Видати витяг потрібно під підпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку. Складається така відомість за формою згідно з додатком 4 до постанови № 76.

Після цього у п’ятиденний строк з дня видачі витягу заброньованому працівнику роботодавець надсилає до ТЦК та СП (СБУ, Служби зовнішньої розвідки), де цей працівник перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного. Форма повідомлення в додатку 5 до постанови № 76.

І на додачу нещодавніми змінами встановлено строки для зарахування військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік ТЦК та СП (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 5 робочих днів.

Сподіваємося, що ці строки будуть дотримані на практиці і процес бронювання пришвидшиться.

Типові помилки при бронюванні

Як би не була виписана процедура бронювання, все одно роботодавці допускають помилки, через які документи знову і знову повертаються на доопрацювання. Щоб цього не допустити та пришвидшити процес бронювання, Мінекономіки нещодавно оприлюднило свої рекомендації для роботодавців (лист від 02.05.2023 №2704-20/19826-01).

Кого можна/ не можна бронювати. Перша категорія помилок — це помилки щодо того, кого можна бронювати. Найчастіше роботодавці вносять до списків, які подають на бронь, працівників, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних. Простіше кажучи, в них немає відмітки у військово-облікових документах про взяття на військовий облік. (ср. USER_SHOW_ID) Відповідно перед поданням працівників на бронь перевіряйте уважно їх військово-облікові документи.

Тож фахівці Мінекономіки просять не включати до списків:

— осіб, які проходять військову службу;

— військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543);

— військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних (призовники, особи, які досягли граничного віку перебування в запасі; особи, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку тощо);

— осіб, які не перебувають у трудових відносинах з відповідним підприємством.

Також не радимо подавати на бронювання працівників, які мають дефіцитну для ЗСУ військово-облікову спеціальність (див. лист Генштабу ЗСУ від 20.04.2023 № 300/1/С/3886).

Зверніть увагу! Це правило не діє:

— для органів державної влади — посади категорій «А» та «Б», керівники міністерств та їх заступники, керівники держорганів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів та їх заступники, а також працівники патронатних служб;

— для ОМС — посади 1— 4 категорій;

— для підприємств паливно-енергетичного комплексу за переліком Міненерго;

— для спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги, представництв міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

— для критично важливих підприємств, для підприємств, які мають мобзавдання або надають товари, роботи, послуги для ЗСУ — керівники та їх заступники.

Щодо сумісників Мінекономіки свою думку не змінило і підтверджує, що бронювати сумісників можна (лист Мінекономіки від 20.03.2023 № 2704-22/11985-07)

Помилки у документах, які подають на бронь. Друга категорія помилок — помилки у самих документах, які подає підприємство на бронь.

Нагадуємо, що загальний список документів виглядає так:

— список працівників, яких бажаємо забронювати, за формою, наведеною в додатку 1 до постанови № 76;

— довідка про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до постанови № 76;

— обґрунтування (воно різниться залежно від того, яке саме підприємство бронює працівників). У ньому вказується про відповідність роботодавця критеріям, за якими дозволяється бронювання працівників, і зазначається також про те, що облікові дані військовозобов’язаних, зазначені у списку, відповідають їх військово-обліковим документам.

В чому тут виникають помилки? Це може бути, наприклад, відсутність у списках інформації про військове звання та/або військово-облікову спеціальність військовозобов’язаного. Або, наприклад, часто роботодавці забувають вказати в обґрунтуванні про те, що облікові дані військовозобов’язаних, зазначених у списку, відповідають їх військово-обліковим документам. Адже це пряма вимога постанови № 76. Тож знову-таки, будьте уважні.

Часто у разі подання цих документів в електронній формі забувають про накладання кваліфікованого електронного підпису.

Помилки щодо обсягу бронювання. Третя категорія помилок — необґрунтований вихід за дозволені обсяги бронювання.

За загальним правилом кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 % кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку

Проте у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може бути збільшена. Таке перевищення треба належно обґрунтувати.

Зверніть увагу! Це обмеження не діє:

— для органів державної влади — посади категорій «А» та «Б», керівники міністерств та їх заступники, керівники держорганів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів та їх заступників, а також працівники патронатних служб;

— для ОМС — посади 1— 4 категорій;

— для підприємств паливно-енергетичного комплексу за переліком Міненерго.

Помилки у процедурі бронювання. Четверта помилка — це недотримання самої процедури бронювання. Наприклад, досить часто роботодавці подають документи напряму на погодження до Генштабу. Нагадую, що спочатку ці документи подаються до відповідних галузевих органів, а вже потім вони самі їх передають до Генштабу. Наприклад, якщо підприємство отримало рішення про те, що воно є критично важливим за критерієм «важливість для національної економіки», то із усіма документами є сенс звернутися саме до міністерства, яке приймало таке рішення. А вже потім саме міністерство звертається до Генштабу для продовження процедури бронювання.

Висновки

  • Встановлені строки проходження деяких етапів процедури бронювання працівників.
  • Бронювати можна працівників, які працюють за сумісництвом.
  • Якщо працівник не перебуває на військовому обліку, то його не потрібно подавати на бронювання.
  • Перевищення дозволеного ліміту для бронювання (50 % військовозобов’язаних) треба належним чином обґрунтувати.
  • Не забувайте в обґрунтуванні вказати про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
  • Документи на бронювання роботодавцям потрібно подавати не до Генштабу, а до відповідного органу, який зазначений у постанові № 76 для кожної категорії роботодавців.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Інше