Чи може юрособа придбати товари у ФОП — платника ЄП групи 1?

Автор | 09.02.2024

Наслідки для юрособи. Юрособа має право придбавати товари у будь-яких суб’єктів господарювання, у тому числі й ФОП-спрощенців. Причому заборони на придбання товарів у певної когорти ФОП-спрощенців, у тому числі й ФОП — платників ЄП групи 1 ні ПКУ, ні інший нормативно-правовий акт не містять.

До того ж жодний нормативно-правовий акт не висуває і особливих правил оподаткування при придбанні товарів у ФОП — платників ЄП, у тому числі й платників групи 1. А отже,

Єдиний податок

якщо юрособа придбає товар у ФОП — платника групи 1, то відображати таке придбання слід за загальними правилами

А саме:

1) юрособа, яка придбає товар у ФОП — платника групи 1, матиме первинні документи на придбання такого товару, а тому вона зможе в бухобліку без проблем провести придбання такого товару (що це за документи, див. нижче);

2) для цілей сплати податку на прибуток на сьогодні не існує будь-яких специфічних обмежень щодо роботи з ФОП-єдинниками, які б змушували юрособу коригувати фінрезультат до оподаткування. Тому відображати все слід за загальними правилами.

Виняток — тільки платники Дія Сіті. Адже починаючи з 01.01.2024 резиденти Дія Сіті, які застосовують податкові різниці, будуть збільшувати фінрезультат на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаних у платників ЄП (п.п. 140.5.17 ПКУ);

3) на ПДВ-обліку придбання у ФОП — платника ЄП групи 1 товару ніяк не вплине. Адже щоб отримати право на податковий кредит, на юрособу продавець має скласти ПН. А оскільки ФОП — платник ЄП групи 1 не може бути платником ПДВ, то розраховувати на податковий кредит не варто;

4) сплачувати ПДФО і ВЗ з доходів, що виплачує юрособа ФОП — платнику ЄП групи 1, при придбанні у нього товару не доведеться. Річ у тому, що для підприємства, яке працює з ФОП-єдинниками будь-якої групи, щоб не утримувати ПДФО чи ВЗ, головним є наявність у фізособи-продавця підприємницького статусу. Якщо він у неї є, то з виплачених їй сум утримувати податки не слід. Єдиним обов’язковим документом, який підтвердить підприємницький статус, є витяг з ЄДР. Тому якщо ФОП — платник ЄП групи 1 надасть такий документ, то і проблем з ПДФО та ВЗ не виникне. Втім, скоріш за все, продавець не захоче надавати такий документ, адже розуміє, що покупець не є звичайною фізособою. Тому, на наш погляд, покупець може просто зробити роздруківки з ЄДР та Реєстру ЄП (втім такий підхід є ризикованим, докладніше див. статтю «Виплати на користь ФОП без оподаткування ПДФО/ВЗ/ЄСВ: які документи потрібні» // «Податки & бухоблік», 2023, № 77).

А от якщо подивитися на цю операцію з боку ФОП — платника ЄП групи 1, то для нього все не так радісно.

Наслідки для ФОП. За загальним правилом платником ЄП групи 1 можуть бути ФОП, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню. Ці вимоги визначені п.п. 1 п. 291.4 ПКУ.

Окрім того, у п. 291.5 ПКУ зазначені види діяльності, за якими ФОП не можуть бути платниками ЄП груп 1. Із перелічених там заборон для ФОП групи 1, що торгують на ринках, особливо одіозні такі:

— продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин);

— реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

— продаж предметів мистецтва та антикваріату.

Запасні частини до заборонених товарів для продажу ФОП — платником ЄП групи 1 не віднесені.

Враховуючи все вищезгадане, здається, що перешкод з приводу придбання юрособою у ФОП — платника ЄП групи 1 запасних частин немає. Водночас якщо копнути глибше, то цей висновок є передчасним.

Річ у тому, що ФОП — платник ЄП групи 1 може здійснювати тільки «роздрібний продаж товарів». І от тут криється проблема.

Адже податківці при трактуванні цього терміна орієнтуються на визначення з положень Закону про РРО (див. їх роз’яснення у БЗ 109.01). Фіскали зазначають, що

«роздрібна торгівля» — це діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам й іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків

Юрособи зазвичай придбають товари саме для комерційного використання. А коли мова йде про комерційне використання, то маємо справу не з роздрібним, а з оптовим продажем товарів.

Про це прямо говорять фіскали у вищезгаданому роз’ясненні. У ньому вони чітко зазначають, що оптова торгівля — це діяльність з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.

Отже, з цього випливає, що ФОП — платники ЄП групи 1, щоб не порушити правила перебування у цій групі і не бути змушеним перебратися на загальну систему, продавати товари напряму юрособам не можуть. Тобто вони не можуть укладати з юрособами прямі договори на постачання їм своїх товарів.

Звичайно, можна проігнорувати це, але потім доведеться доводити фіскалам, що суб’єкт господарювання придбав його для «особистого некомерційного споживання». Але це буде ще той квест. Адже довести фіскалам, що госпсуб’єкти придбавали товари саме для некомерційного споживання, практично нереально.

Хоча якщо ФОП — платник ЄП групи 1 займається діяльністю з продажу товарів уроздріб (за публічним договором роздрібної купівлі-продажу), то обставина, що покупцем є юрособа або ФОП, яка придбаває товар для використання у госпдіяльності, не має значення. Визначальною ознакою роздрібної купівлі-продажу у випадку продажу за публічним договором роздрібної купівлі-продажу є те, для яких цілей реалізуються товари незалежно від категорії покупців. Тому якщо за публічним договором відбувається роздрібна купівля-продаж, то про опт говорити не варто. Хоча не виключено, що фіскали будуть на це дивитися під таким кутом.

Водночас враховуючи те, що негативні наслідки у випадку придбання юрособою у ФОП — платника ЄП групи 1 товарів будуть тільки у ФОП-спрощенця, то саме ФОП не один раз слід замислиться над тим, чи варто йому здійснювати таку операцію.

Для юрособи. Як було сказано вище, тут усе буде за звичайними правилами — без жодних наслідків. Тому якщо юрособа не бажає підставляти свого ФОП, то радимо уникати прямих договорів на закупівлю товарів у ФОП — платника ЄП групи 1.

Продаж через підзвітну особу. Водночас це не говорить, що ФОП — платник ЄП групи 1 не може продати юрособі свій товар. Зробити це він може. Але не напряму, а через підзвітну особу підприємства.

Річ у тому, що ФОП — платнику ЄП групи 1 дозволено торгувати вроздріб. Тобто продавати товар саме фізособам-громадянам. А отже, якщо до ФОП — платника ЄП групи 1 завітає на ринок працівник підприємства і придбає товар (наприклад, запчастину), то ФОП не порушить умови перебування на ЄП.

Адже продаватиме ФОП товар не юрособі, а фізособі-громадянину. А той факт, що така фізособа виявилася працівником підприємства, який виконував вказівку керівництва підприємства, без доказів довести складно.

З’ясувати це можна тільки в тому випадку, коли фізособа почне вимагати виписати первинний документ на проданий товар не на нього, а на підприємство.

Якщо документи будуть виписані на фізособу без згадки про підприємство, то і боятися ФОП нічого.

Адже ФОП не зобов’язаний довідуватися у всіх покупців цілі, на які вони придбають певний товар

І той факт, що такий товар певна фізособа придбала для підприємства, тут значення не має. Головне, щоб замовником товару виступала саме фізособа.

З цим погоджуються і фіскали (БЗ 107.01.01). Такий лояльний висновок вони роблять з приводу надання послуг проживання ФОП — платником ЄП групи 2 працівникам юрособи-загальносистемника. Але оскільки логіка тут схожа, то вважаємо, що вони не будуть проти такого розвитку подій і у випадку продажу ФОП — платником групи 1 товарів працівнику підприємства.

Первинні документи. ФОП — платник ЄП групи 1 звільнений від використання РРО/ПРРО (п. 296.10 ПКУ) при продажу будь-яких товарів. А тому навряд чи він дасть працівнику підприємства, який придбаватиме в нього запасні частини, чек РРО/ПРРО.

Як випливає з п. 27 Правил торгівлі на ринку, затверджених спільним наказом Мінекономіки, МВС, ДПАУ Держкомстандартизації від від 26.02.2002 № 57/188/84/105, на вимогу покупця продавець (суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства звільнений від застосування РРО та РК) повинен видати товарний чек, що засвідчує факт купівлі. У цьому товарному чеку має бути зазначено: найменування суб’єкта господарювання (тобто назва ФОП) та ринку, ряд та номер торговельного місця, найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

Отже, ФОП — платник ЄП групи 1 напевно в обмін на отриману готівку чи здійснену оплату електронним платіжним засобом видасть покупцю (підзвітній особі) товарний чек і товар.

Такого товарного чека, по суті, буде достатньо, щоб підтвердити витрачання коштів на придбання підзвітною особою запчастини. Ну і, звичайно, за наявності самої придбаної запчастини, яку підзвітна особа передає на склад.

Далі працівнику, який придбає запчастини, як підзвітна особа у ФОП — платника ЄП групи 1, потрібно просто належним чином відзвітувати про витрачання коштів на придбання такого товару.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Єдиний податок