Чи можна звільнити працівника “одним днем” та зменшити заробітну плату: актуальні питання трудового законодавства під час війни

Війна та зміни у трудовому законодавстві викликають багато запитань у працівників щодо їхніх прав та обов’язків.

Чи можуть мене звільнити «одним днем» під час війни?

Підстави для звільнення працівників під час воєнного стану залишилися незмінними. Як і раніше, вимагається наявність однієї з причин, передбачених КЗпП, а також дотримання певної процедури.

Про звільнення роботодавець повинен повідомити працівника за два місяці, а у випадку наявності профспілки або якщо звільнення є масовим — заздалегідь надати інформацію про заплановане скорочення до профспілки та центру зайнятості.

При звільненні за порушення трудової дисципліни (наприклад, за прогул), роботодавець повинен спочатку запросити письмові пояснення від порушника. Тож за відсутності заяви працівника або угоди сторін про припинення трудових відносин звільнити людину протягом одного дня не так просто.

Перша порада працівникам — не писати заяву про звільнення або не підписувати угоду, якщо вони не відповідають вашому волевиявленню.

Водночас Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надав можливість роботодавцям змінювати істотні умови праці без дотримання двомісячного строку попередження. Зміна істотних умов праці можлива лише за наявності змін в організації виробництва і праці, які роботодавець повинен обґрунтувати. Якщо колишні умови праці неможливо зберегти та працівник не згоден на продовження роботи, трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.

У цьому випадку існує ймовірність звільнення працівника протягом одного дня, але тільки якщо він відмовився продовжувати роботу на нових умовах.

Для захисту від незаконного звільнення працівник може письмово довести свої претензії та вимоги роботодавцю, звернутися до територіальних органів Держпраці, які скоро можуть відновити перевірки, правоохоронних органів (поліції або прокуратури) або відразу до суду.

Щоб обґрунтувати свою позицію, варто заздалегідь потурбуватися про доказову базу: зберігати всі оригінали чи копії повідомлень та наказів, не підписувати нічого «заднім числом», вказувати на свої заперечення тощо.

Що змінилося в процедурі звільнення за ініціативою роботодавця?

Під час воєнного стану змінилися лише два правила:

1. Роботодавець може звільнити працівника під час відпустки або тимчасової непрацездатності. Наказ про звільнення можна видати під час відпустки або лікарняного, але датою звільнення буде перший робочий день після їхнього закінчення. Відпустка чи тимчасова непрацездатність самі по собі не є підставою для звільнення.
2. Роботодавцю не потрібно отримувати згоду виборного органу профспілки (профспілкового представника) на звільнення членів профспілки. Виняток — працівники, обрані до профспілкових органів: на їхнє звільнення, як і раніше, потрібно отримати згоду.

Чи можна не відпрацьовувати два тижні при звільненні за власним бажанням?

Під час воєнного стану працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві, якщо у районах, де розташоване підприємство, ведуться бойові дії та існує загроза для його життя і здоров’я. Виняток — випадки примусового залучення працівника до суспільно корисних робіт або виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Також звільнитися без відпрацювання двох тижнів можуть і інші працівники, якщо заява про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (перелік випадків встановлюється частиною 1 статті 38 КЗпП).

Чи можуть мене примусово відправити у відпустку без збереження заробітної плати?

Відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника. Роботодавець не має права примушувати працівника написати заяву на відпустку власним коштом.

Чи може роботодавець зменшити мою заробітну плату без моєї згоди?

В умовах воєнного стану роботодавець має право зменшити заробітну плату, скасувати премії та інші додаткові виплати одним зі способів, передбачених законодавством.

Він може ініціювати зупинення окремих положень колективного договору, що передбачають додаткові пільги для працівників — премії, доплати, нагороди тощо. Для цього він має звернутися до виборного органу профспілки або іншого органу, що представляє інтереси трудового колективу, та оформити досягнуті домовленості.

Також у воєнний час роботодавець може змінити істотні умови праці без попередження працівників за два місяці. Наприклад, запровадити неповний робочий час, у зв’язку з чим розмір заробітної плати пропорційно зменшиться. Наказ обов’язково повинен бути обґрунтований конкретними змінами в організації виробництва і праці. У такому разі роботодавець попереджає працівника не пізніше допуску до роботи у нових умовах.

Якщо ж йдеться про зменшення заробітної плати іншим чином (наприклад, шляхом зменшення окладів, тарифних ставок тощо), то тут діє інше правило: відповідно до статті 103 КЗпП, про нові або зміну чинних умов оплати праці в бік погіршення, роботодавець зобов’язаний повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їхнього запровадження або зміни. Ця норма залишилася чинною (хоча на розгляді у парламенті вже є законопроєкт, що пропонує не застосовувати цю норму під час воєнного стану).

Важливо пам’ятати, що якщо працівник не згодний на зміну істотних умов праці, він може бути звільнений за пунктом 6 статті 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше одного середнього заробітку.

Роботодавець призупинив дію мого трудового договору. Чи це законно і що це означає?

Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволив сторонам трудового договору призупиняти його дію, якщо у зв’язку з військовою агресією проти України у роботодавця відсутня можливість надавати, а в працівника — виконувати роботу. При цьому потрібна наявність обох умов.

Ініціатива про призупинення може виходити від роботодавця або від працівника, при цьому згода іншої сторони не вимагається. Трудові відносини при призупиненні не припиняються, але працівник не працює й не отримує заробітну плату. За нього також не сплачуються страхові внески та, відповідно, не нараховується страховий стаж. Позитивна новина: час призупинення трудового договору зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Сторони мають право оскаржити призупинення трудового договору та вимагати його припинення у суді.

На підставі законодавства уряд прийняв постанову, якою регулюється компенсація середнього заробітку, втраченого внаслідок призупинення трудового договору. Кошти відшкодовуватимуться за рахунок РФ як держави-агресора шляхом звернення Україною до Європейського суду з прав людини.