Безпосередньо рядок 1 не заповнюється, а заповнюються його підрядки: 1.1, 1.2 та 1.3. В них відображають операції з (1) постачання товарів на митній території України та (2) постачання послуг, місце постачання яких відповідно до правил ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України, які

1) оподатковуються ПДВ за основною ставкою 20 % (ряд. 1.1), за ставкою 7 % (ряд. 1.2) або за ставкою 14 % (ряд. 1.3);

2) дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на звітний місяць.

Важливо! Платник повинен декларувати ПДВ-зобов’язання (ПЗ) в періоді, на який припадає дата їх виникнення (як правило — це період першої події), незалежно від факту реєстрації податкової накладної (ПН). Навіть якщо ПН заблоковано, платник не має права відкласти відображення ПЗ.

Помилкові/зайво складені ПН (без факту здійснення господарської операції) в декларації не відображаються (див., зокрема, роз’яснення в категорії 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=1933).

У рядках 1.1, 1,2 та 1.3 не відображають «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ (такі ПЗ декларують у рядках 4.1 — 4.3 декларації).

У табл. 1.1 додатка Д1 розшифровують виключно ПН (ПЗ за якими відображено в рядках 1.1, 1.2 та 1.3 звітної декларації), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації. Розшифровувати ПЗ за зареєстрованими ПН не потрібно.

Зверніть увагу! Якщо ПН (ПЗ за якою відображено в підрядках 1.1, 1.2, 1.3) не буде зареєстровано на дату подання декларації, у платника, як тільки він подасть декларацію, виникне ΣПеревищ

Тут відображають операції з постачання товарів та послуг на митній території України (у т. ч. нерезидентам, якщо місце постачання за правилами ст.186 ПКУ розташоване на митній території України), які оподатковуються за основною ставкою 20 %. Сюди також потрапляють:

1) передача товарів/послуг у межах посередницьких договорів комісії, доручення (п.п. «е» п.п. 14.1.191, п. 189.4 ПКУ);

2) передача/повернення об’єкта фінлізингу (п.п. «а» п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1 ПКУ);

3) постачання за договорами фінлізингу товарів, які були повернені лізингоотримувачем, що не зареєстрований платником ПДВ, у зв’язку з невиконанням умов такого договору (де базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу і ціною придбання таких товарів, п. 189.5 ПКУ);

4) ліквідація основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника, у тих випадках, коли це призводить до нарахування ПДВ (абзац перший п. 189.9 ПКУ);

5) вартість зворотної тари, не поверненої постачальникам протягом 12 місяців. ПДВ, нарахований на вартість такої тари, відображає покупець (п. 189.2 ПКУ);

6) податкові зобов’язання з мінбази при дешевих продажах (п. 188.1 ПКУ).

Також у цьому рядку мають відображатися і ПЗ, нараховані за п. 184.7 ПКУ, при анулюванні ПДВ-реєстрації (ПН з типом причини «10»). Але податківці в категорії 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10200 чомусь вважають, що таким ПЗ місце у рядках 4.1, 4.2, 4.3 декларації

У цьому рядку відображають постачання на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7 %:

— лікарських засобів, виробів медичного призначення та/або медичного обладнання, що відповідають умовам з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ;

— послуг з тимчасового розміщення (проживання), що надаються готелями та подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

— кінокультурних послуг (у т. ч. реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів), що відповідають умовам з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ.

Також на період дії правового режиму воєнного стану, але не довше ніж до 01.07.2023, за ставкою 7 % оподатковуються операції з постачання на митній території України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів) (п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Детальніше див. статтю «Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33).

Також до 31.12.2024 ставкою 7 % оподатковуються операції з надання послуг повітряного транспорту щодо внутрішнього перевезення пасажирів та багажу (коди 51.10.11 та 51.10.12 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010) (п. 81 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

У цьому рядку відображають постачання на митній території України сільгосппродукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205,1206 00.

При постачанні інших видів сільгосппродукції застосовується загальна ставка ПДВ 20 %.

До експорту такої сільгосппродукції за загальними правилами застосовується ставка ПДВ 0 % (ряд. 2.1 ПДВ- декларації). Але! варто врахувати, що з 04.03.2023 у період воєнного стану, щоб експортувати певні види сільгосппродукції, експортеру в певних випадках потрібно буде надати експортне забезпечення. Суть його полягає в тому, що допоки нерезидент не оплатить за поставлену продукцію, експортер має застосовувати щодо такої поставки не нульову, а звичайну ставку ПДВ. Тобто для сільгосппродукції з кодами УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00 — ПДВ-ставку 14 %. Нульову ставку на це постачання вдасться повернути, якщо нерезидент-покупець виконає взяті на себе зобов’язання щодо оплати за отриманий товар. Експортне забезпечення потрібно не у всіх випадках. Деталі щодо цього див. у статті «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14)

У рядку показують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України. При цьому в ряд. 2.1 показуємо операції, що оподатковуються за ставкою 0 % ПДВ, а в ряд. 2.2 — операції з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування.

При цьому суми коригувань до таких операцій, за роз’ясненнями податківців, слід відображати в рядку 7 декларації (категорія 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10865)

Зазначаємо обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за ставкою 0 % (п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21*) в таких митних режимах (п.п. 195.1.1 ПКУ):

— експорту;

— реекспорту; якщо товари поміщені у такий режим відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 86 МКУ;

— безмитної торгівлі;

— вільної митної зони.

Обсяги експортних постачань відображають у декларації того звітного періоду, в якому оформлена МД (лист ДПСУ від 16.09.2020 № 3872/ІПК/99-00-05-06-02-06). На цю ж дату складається і експортна ПН (тип причини «07» — Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України). Детальніше про дату виникнення податкових зобов’язань при експорті дивіться статті «Експорт товарів і ПДВ» («Податки & бухоблік», 2022, № 76).

У разі оформлення паперової МД податковому органу потрібно подати її оригінал, зробивши відповідну відмітку в кінці декларації (п. 12 розд. III Порядку № 21)

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Показують обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, звільнені від оподаткування відповідно до гл. V ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і міжнародних договорів (угод) (п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21). Сюди, наприклад, потрапляють:

— експорт культурних цінностей (п. 210.7 ПКУ), вивезення яких пільгується;

— тимчасово, до 01.01.2027, експорт відходів та брухту чорних і кольорових металів за переліками, затвердженими КМУ, а також паперу та картону для утилізації (макулатури і відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ)

До ряд. 3 включають операції , що оподатковуються за ставкою 0 % згідно з пп. 195.1.2, 195.1.3, п. 211.1, п.п. 8 і 75 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п.п. 4 п. 3 розд. V Порядку № 21). Зокрема:

1) операції з постачання товарів, перелічених у п.п. 195.1.2 ПКУ (у т. ч. постачання пального безпосередньо ЗСУ та іншим оборонним структурам для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту під час війни для ЗСУ. При цьому зазначимо, що добровільна безоплатна передача пального ЗСУ та іншим установам для потреб забезпечення оборони держави під час війни не вважається постачанням. Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Пальне для ЗСУ — застосовуємо нульову ПДВ-ставку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33;

2) операції з постачання послуг, перелічених у п.п. 195.1.3 ПКУ (зокрема, міжнародні перевезення; виконання робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним для цього в Україну і вивезеним після їх закінчення)

У ряд. 4.1, 4.2 і 4.3 (залежно від ставки ПДВ 20, 7 або 14 %) відображають: (1) «компенсуючі» ПЗ, які нараховують за придбаннями для необ’єктної/звільненої або негосподарської діяльності (п. 198.5 ПКУ), та (2) частково (виходячи з ЧВ) нараховані ПЗ за придбаннями «подвійного призначення» (п. 199.1 ПКУ).

Податківці в категорії 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10200 говорять про те, що в цьому рядку мають відображатися також ПЗ, нараховані у зв’язку з анулюванням ПДВ-реєстрації. Але для цих ПЗ більш відповідними є рядки 1.1, 1.2, 1.3 декларації.

Зверніть увагу! «Компенсуючі» зобов’язання нараховуємо в ПДВ-періоді, в якому у платника виникло право на податковий кредит за ПН, за якою нараховуються «компенсуючі» ПЗ. Фактичне відображення податкового кредиту тут принципового значення не має. Тобто якщо ви мали право на податковий кредит (отримали зареєстровану ПН), але вирішили притримати його для наступних періодів — «компенсуючі» ПЗ усе одно нараховуються (в періоді, коли виникло право на податковий кредит). А от якщо права на ПК немає (наприклад, постачальник не встиг зареєструвати ПН чи її заблоковано), то і «компенсуючі» ПЗ не нараховуємо аж до періоду, в якому з’явиться право відобразити податковий кредит.

При цьому в табл. 1.1 додатка Д1 розшифровуємо тільки дані тих ПН з «компенсуючими» ПЗ (з рядка 4 звітної декларації), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації.

У ряд. 4.1.1, 4.2.1 і 4.3.1 (залежно від ставки ПДВ 20, 7 або 14 %) окремо відображають коригування ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5 і 199.1 ПКУ (п.п. 5 п. 3 розд. V Порядку № 21). У тому числі при річному перерахунку ПДВ у декларації за останній звітний період року (період зняття з обліку платника податків) у платників, що здійснюють одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції (п. 199.4 ПКУ). При цьому до табл. 1.2 додатка Д1 переносимо тільки дані збільшуючих РК, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації.

Додаток Д6 є обов’язковим у разі нарахування ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ, але тільки в трьох періодах: (1) у першому звітному періоді, в якому виникли оподатковувані та неоподатковувані операції, заповнюють тільки рядок 2 табл. 1 додатка Д6; (2) в останньому звітному періоді року (період зняття з обліку платника податків) заповнюють ряд. 3.1 — 3.3 табл. 1, табл. 2 і 3 додатка Д6 і (3) в першому звітному періоді року заповнюють рядок 1 табл. 1 додатка Д6.

У разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до вимог п. 198.5 ПКУ у зв’язку з негосподарським використанням товарів/послуг/необоротних активів додаток 6 не подається

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ, нараховані за ставкою 20 %

У цьому рядку показуємо коригування «компенсуючих» ПЗ, нарахованих за ставкою 20 %

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ, нараховані за ставкою 7 %

У цьому рядку показуємо коригування «компенсуючих» ПЗ, нарахованих за ставкою 7 %

У цьому рядку показуємо «компенсуючі» ПЗ, нараховані за ставкою 14 %

У цьому рядку показуємо коригування «компенсуючих» ПЗ, нарахованих за ставкою 14 %

Тут показуємо усі безПДВшні постачання з їх розшифровкою в додатку Д5. Їх прийнято відображати за першою подією. Сюди потрапляють три види операцій:

(1) постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування (ст. 196 ПКУ), але не всі підряд, а тільки ті з них, які підпадають під визначення постачання товарів/послуг

(з пп. 14.1.185 і 14.1.191 ПКУ). Наприклад, обсяги операцій з передачі майна на відповідальне зберігання або в операційну оренду (згадані в п.п. 196.1.2 ПКУ) або операції з виплати зарплати (з п.п. 196.1.6 ПКУ) в ряд. 5 декларації не відображають.

Також податківці говорять про те, що в ряд. 5 потрібно відображати операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро;

(2) постачання послуг, місце постачання яких визначене за правилами ст. 186 ПКУ, за межами території України.

Зверніть увагу! ПН на операції з необ’єктних постачань і постачань «позамежних» послуг не складають;

(3) постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, та коригування за такими операціями (тобто постачання товарів/послуг: звільнених від оподаткування ПДВ на підставі ст. 197 ПКУ; тимчасово звільнених від ПДВ на підставі підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і звільнених згідно з міжнародними договорами). Ці ж суми операцій заносять до ряд. 5.1 декларації.

Зверніть увагу! На відміну від необ’єктних постачань і постачань «позамежних» послуг, на пільгові постачання ПН складати потрібно (ПН з позначкою «Без ПДВ» у графі «Складені на операції, звільнені від оподаткування».

Усі необ’єктні постачання і неоподатковувані послуги з цього рядка слід розшифрувати в табл. 1 додатка Д5

До нього витягують з колонки А ряд. 5 (Д5) обсяги операцій, звільнених від оподаткування (гл. V ПКУ, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародні договори (угоди)). При цьому в ряд. 5.1 слід зазначати обсяги операцій з урахуванням коригування з ряд. 5.1.1. Операції з ряд. 5.1 розшифровують окремо за кожною пільгою в табл. 2 додатка Д5

У ньому показують коригування обсягів операцій, відображених у ряд. 5.1 (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21)

У підрядках 6.1 та 6.2 показують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів, залежно від ставки ПДВ 20 або 7 % (п. 180.2, ст. 208 ПКУ). Заносять їх сюди за умови, що: (1) такі послуги потрапляють під об’єкт оподаткування ПДВ і (2) місце постачання таких послуг (визначене за правилами ст. 186 ПКУ) перебуває на митній території України. Одержувач послуг нараховує ПЗ з послуг нерезидента і складає ПН (з типом причини «14») за першою подією.

Важливо! У цих же рядках (залежно від ставки ПДВ 20 або 7 %) відображаємо коригування ПЗ за такими операціями (п.п. 7 п. 3 розд. V Порядку № 21).

У табл. 1.1 додатка Д1 розшифровуємо дані тільки тих ПН (ПЗ за якими відображено в рядках 6.1 та 6.2), які не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації. А за наявності у звітному періоді коригувальних збільшуючих РК до таких ПН, не зареєстрованих у ЄРПН на дату подання декларації, необхідно заповнити і табл. 1.2 у додатку Д1. Якщо незареєстрованих ні ПН, ні збільшуючих РК за такими послугами немає, то таблиці 1.1 та 1.2 додатка Д1 не заповнюємо.

Зверніть увагу! Операції з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене за межами митної території України, у декларації з ПДВ не відображають (категорія 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=11199)

У ньому показують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента, що оподатковуються за ставкою 20 % (п. 208.2 ПКУ). За цим же рядком відображаємо й коригування ПЗ за цими ж операціями. До табл. 1.2 додатка Д1 переносимо тільки дані збільшуючих РК, відображених у рядку 6.1 звітної декларації, які не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації

У ньому показують обсяги ПЗ з ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів, що оподатковуються за ставкою 7 % (п. 208.2 ПКУ) (з послуг, визначених абз. 4 — 6 пп. «в» п. 193.1 ПКУ: послуги у сфері культури, креативних індустрій, туризму). За цим же рядком відображаємо й коригування ПЗ за цими ж операціями

Рядок 7 призначено для ПДВ-коригувань обсягів постачання і податкових зобов’язань, що проводяться на підставі ст. 192 ПКУ (повернення товарів/передоплат; зміна суми компенсації, перегляд цін). Також у цьому рядку відображають РК до «мінбазних» ПН.

Збільшення ПЗ показуємо в періоді коригуючої події (в періоді складання РК) незалежно від того, зареєстрований РК чи ні. Якщо збільшуючий РК (ПЗ за якими відображено в рядку 7 звітної декларації) не зареєстровано на дату подання декларації (наприклад, з причин його блокування або несвоєчасної реєстрації) — такий РК відображаємо в таблиці 1.2 додатка 1 до декларації з ПДВ.

Зменшення ПЗ можна показати тільки після реєстрації РК в ЄРПН. При цьому якщо РК зареєстровано:

— своєчасно — зменшення РК відображаємо в періоді складання РК;

— несвоєчасно — в періоді реєстрації РК.

При визначенні своєчасності/несвоєчасності реєстрації РК податківці орієнтуються на ті ж строки, що і для ПН, незважаючи на те, що для «зменшуючих» РК п. 201.10 ПКУ установлено свій «спецстрок».

Зверніть увагу! Переносити період коригування ПЗ не можна!

Якщо РК заблоковано, то:

— збільшення ПЗ показуємо в періоді складання РК незважаючи на факт блокування РК;

— зменшення ПЗ можна показати після розблокування РК з урахуванням правила «своєчасної/несвоєчасної» реєстрації. Зверніть увагу: розблоковані РК реєструють датою їх направлення на реєстрацію, а не датою розблокування. Тому несвоєчасним розблокований РК може вважатися, тільки якщо його несвоєчасно було направлено на реєстрацію. Якщо виявиться, що через тривале розблокування зменшуючого РК потрібний період зменшення ПЗ уже пройшов, то податківці радять продавцеві зменшувати ПЗ шляхом подання УР до цього періоду (листи ДПСУ від 22.10.2021 № 3999/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.01.2021 № 191/ІПК/99-00-21-03-02-06).

РК до помилково складених/зайвих ПН (складених без факту здійснення господарської операції і не підтверджені первинними документами) у декларації не відображаємо (див. листи ДПСУ від 28.01.2022 № 242/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 28.12.2021 № 4809/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Якщо на підставі РК обсяги постачань товарів/послуг і сума ПЗ платника не змінилися, ряд. 7 не заповнюється.

До табл. 1.2 додатка Д1 переносимо дані тільки зі збільшуючих РК (відображених у рядку 7 поточної декларації), які не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації.

Не відображають у цьому рядку коригування: (1) обсягів постачань, за якими не нараховуються ПЗ (для коригування обсягів за пільговими постачаннями є свій ряд. 5.1.1); (2) «компенсуючих» ПЗ, нарахованих згідно з пп. 198.5, 199.1 і 199.4 ПКУ (їм місце в ряд. 4.1.1 (4.2.1 або 4.3.1) декларації, і (3) ПЗ одержувачем послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України (їх показують у ряд. 6.1 або 6.2 декларації)

У ряд. 8 вказуються ПЗ, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених на митну територію України у пільговому режимі (тобто при ввезенні яких користувалися пільгами згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами) (п.п. 8 п. 3 розд. V Порядку № 21). ПЗ збільшують на суму ПДВ, яка мала бути сплачена за зазначеними операціями в момент увезення таких товарів. Саме ця сума ПДВ і відображається в ряд. 8. При цьому ПН не складають (див. категорію 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=5771 )

Значення ряд. 9 розраховується за формулою.

Зверніть увагу: якщо ПЗ (податкові зобов’язання) за декларацією (з ряд. 9 розділу I) більші, ніж ПЗ за даними ЄРПН, то після подання декларації виникне ΣПеревищ, що призведе до зменшення регліміту. За рахунок ΣПеревищ можна буде зареєструвати незареєстровані ПН/збільшуючі РК, ПЗ за якими відображені у звітній декларації. Але це буде можливо, тільки якщо незареєстровані ПН/збільшуючі РК будуть відображені в таблиці 1.1 та 1.2 додатка Д1 до декларації. В іншому випадку ПН/РК будуть реєструватися за рахунок поточного регліміту

Тут відображаємо всі придбання на митній території України, як «з ПДВ», так і «без ПДВ» незалежно від їх призначення: для оподатковуваних операцій / неоподатковуваних / негосподарської діяльності (п. 198.3 ПКУ). Тобто тут відображають придбання у всіх резидентів України, як платників ПДВ, так і неплатників цього податку.

Якщо вам надійшла помилкова ПН, то її у звітності з ПДВ не відображаємо. На цьому акцентують увагу і податківці у БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=3021. Також не місце у декларації і РК на зменшення до помилкової/зайвої, який буде складено і направлено на реєстрацію покупцеві.

Відображати у ряд. 10.1 — 10.3 ПК платник ПДВ може на підставі:

— належно оформленої ПН, яка зареєстрована у ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). При цьому якщо ПН зареєстрована своєчасно, то її можна включити у ПДВ-декларацію в періоді складання такої ПН, якщо ж ПН зареєстрована несвоєчасно — у періоді її реєстрації;

— замінників ПН, до когорти яких віднесено: касові чеки на суму (без ПДВ) не більше 200 грн на день, при цьому не має значення, який товар постачають (підакцизний/імпортований тощо) (БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=235 та zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=679), рахунки, які виставляються за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку (БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=3664), транспортні квитки, готельні рахунки та інші документи з п. 201.11 ПКУ.

При цьому варто пам’ятати, що платник має право відобразити у ряд. 10 податковий кредит на підставі:

— зареєстрованих ПН до 365 календарних днів з дати їх складання (п. 198.6 ПКУ). Але на час дії воєнного стану відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ призупинено відлік перебігу цього строку. Детально про це читайте у «Строки у ПДВ-обліку: зупинені і поновлені» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/april/issue-29/article-124569.html;

— замінників ПН виключно в період їх складання, тобто «період у період». Адже для них у ПКУ не міститься строку для відкладення ПК на майбутнє. Якщо у відведений строк ПК не показали, то побиватися ще не слід. Можна його включити в декларацію шляхом подання уточнюючого розрахунку до періоду, в якому вперше виникло право на ПК, але з урахуванням строків давності (ст. 102 ПКУ). При цьому варто пам’ятати, що на час дії ВС призупинені також строки давності відповідно до п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (див. «Що наразі з податковими строками давності?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 29, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/april/issue-29/article-124607.html.

При заповненні рядків 10.1, 10.2, 10.3 обов’язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів. Дані, вказані у ряд. 10.4, не розшифровують у додатку Д1.

Залежно від ставки «вхідного» ПДВ (20 %, 14 %, 7 %, 0 %) або його відсутності в декларації заповнюють ряд. 10.1 — 10.4

Тут показують придбання товарів, послуг, необоротних активів з «вхідним» ПДВ за стандартною ставкою 20 %

У цей рядок потрапляє придбання товарів за укороченою 7 % ставкою, а саме мова йде про придбання:

1) деяких лікарських засобів та медичних виробів з ПДВ 7 % (БЗ 101.12 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=7916);

2) операції з постачання послуг у сфері культури та мистецтва;

3) послуги з тимчасового розміщення (проживання), які надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщення (клас 55.10 КВЕД ДК 009:2010) (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ) (БЗ 101.08 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=12820).

Крім того, у цей рядок також потрапить і придбання деяких видів пального. Адже на період дії ВС, але не довше ніж до 1 липня 2023 року п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено 7 % ставку ПДВ на придбання:

— бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю та палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, яким установлено ставки акцизного податку на такі товари;

— нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів) за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.

Детально про 7 % ставку ПДВ при придбанні пального читайте у «Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/april/issue-33/article-124729.html

У цей рядок потрапляє придбання сільгосппродукції, яка «зайшла» за ставкою 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ). Мова йде про придбання пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00)

Показуємо обсяги придбань:

— зі ставкою 0 % ПДВ. Як приклад можна навести придбання послуг з міжнародного перевезення вантажів, пасажирів та багажу, які оподатковують за ставкою 0 % ПДВ згідно із п.п. «а» п.п. 195.1.3 ПКУ тощо;

— без ПДВ, тобто придбання: у неплатників / необ’єктні (ст. 196 ПКУ) / пільгові (звільнені від ПДВ згідно зі ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародними договорами). Зокрема, у рядку 10.4 відображають «необ’єктні» послуги банку з розрахунково-касового обслуговування (п.п. 196.1.5 ПКУ), роялті, що виплачуються грошима або цінними паперами (п.п. 196.1.7 ПКУ).

У додатку Д1 вищезгадані операції не розшифровують.

Звертаємо увагу! Податківці заявляють (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10132), що у ряд. 10.4 відображають обсяги придбання без ПДВ товарів/послуг, необоротних активів на митній території України. Тому якщо платник ПДВ придбає товари, послуги, необоротні активи, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції ні в ряд. 10.4, ні взагалі у декларації з ПДВ не відображаються

Тут відображають обсяги ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів, які оподатковуються за ставкою ПДВ 20 % (ряд. 11.1), 7 % (ряд. 11.2), 14 % (ряд. 11.3). А саме сюди потрапляє:

1) імпорт товарів/необоротних активів (у тому числі оподатковуваний реімпорт за п. 3 частини другої ст. 78 МКУ (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=4377) та ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання (БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=11245)) на підставі митної декларації (у тому числі тимчасових, додаткових та інших видів митних декларацій (БЗ 101.13 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=8316)). Причому тут будуть відображені тільки ті операції, які оподатковуються ПДВ. І що найголовніше, право на «імпортний» ПК слід відображати в період виникнення на нього права і переносити на інші періоди не можна;

2) розстрочення сплати ПДВ при ввезенні товарів / основних засобів у митному режимі імпорту (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=5770). Сплачені розстрочені суми імпортного ПДВ відображаються у цьому рядку декларації у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог;

3) коригування «імпортного» ПК (з «+» або «-»), якщо після митного оформлення змінюється митна вартість. Зменшення ПК відбувається на дату набуття чинності рішенням суду або на дату прийняття відповідного рішення митним органом. Збільшення ПК роблять у цьому рядку на дату сплати ПДВ на підставі аркуша коригування до митної декларації (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=8246);

4) обсяги ввезення та суми ПДВ, сплачені у зв’язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами й у вільний обіг на митній території України (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=3488). При цьому суми відсотків, нараховані згідно з частиною сьомою ст. 106 МКУ, не є сумою ПДВ, а тому до ПК не включаються і в декларації не відображаються.

Звертаємо увагу! Імпорт товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у ПДВ-декларації (БЗ 101.24, що діяла до 01.04.2023 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10305), а також імпорт товарів без ввезення в Україну не відображаються.

Також узагалі не відображаються в ПДВ-декларації пільгове ввезення товару (у будь-якому митному режимі) та придбання неоподатковуваних послуг, якщо місце постачання визначено за межами України.

Залежно від ставки імпортного ПДВ (20 %, 14 %, 7 %) заповнюють ряд. 11.1 — 11.3

У цьому рядку відображають дані про імпорт товарів, коли на митниці сплачується ПДВ за ставкою 20 %. Також у ньому відображають дані про коригування імпортного ПДВ за цією ставкою.

Податківці наголошують, що у ряд. 11.1 мають опинитися суми ПДВ, за якими надавалося розстрочення сплати ПДВ при ввезенні в митному режимі імпорту товарів за окремими товарними підкатегоріями згідно з УКТ (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=5770). Сплачені розстрочені суми імпортного ПДВ відображаються у цьому рядку декларації у тому звітному періоді, в якому відбувається сплата (погашення) розстрочених сум податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі митних декларацій (аркушів коригування), оформлених відповідно до встановлених вимог

Показують імпорт лікарських засобів та медичних виробів із «ввізним» ПДВ 7 % (п.п. «в» п. 193.1 ПКУ).

Крім того, у цей рядок також потрапить і імпорт деяких видів пального. Адже на період дії ВС п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено 7 % ставку ПДВ при ввезенні на митну територію України:

— бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю та палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, яким установлено ставки акцизного податку на такі товари;

— нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів) за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00.

Деталі у «Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 33, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/april/issue-33/article-124729.html

Відображають у цьому рядку імпорт пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (1001), ячменю (1003), кукурудзи (1005), соєвих бобів (1201), насіння свіріпи або ріпаку (1205) та соняшнику (1206 00), тобто сільгосппродукції, яка оподатковується за ставкою 14 % (п.п. «г» п. 193.1 ПКУ)

У цьому рядку вказуєте обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату ПДВ було відстрочено шляхом видачі податкового векселя (підрозд. 3 розд. XX ПКУ). Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені (п.п. 2 п. 4 розд. V Порядку № 21*)

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21

Відображаємо ПК з послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких перебуває на митній території України.

Нагадаємо, що якщо нерезидент надає послугу, місцем постачання якої є територія України, то він повинен скласти особливу ПН на послуги нерезидента (п. 208.2 ПКУ), в якій зазначити себе як отримувача, а в лівому верхньому кутку зазначити тип причини «14».

Ця ПН одночасно фіксує як податкові зобов’язання резидента — отримувача послуг, так і його ПК. Звичайно ж, за умови, що таку ПН буде зареєстровано в ЄРПН.

Податкові зобов’язання з ПДВ відображають у ряд. 6 декларації і нараховують за особливим правилом першої події (п. 187.8 ПКУ): або на дату перерахування коштів нерезиденту за послуги, або на дату оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг нерезидентом.

ПК, у принципі, може бути відображено на дату тієї самої першої події, але за умови, що ПН вчасно зареєстрована в ЄРПН. Якщо ж ПН зареєстрована із запізненням, податкові зобов’язання відображаються за першою подією, а ПК — у періоді реєстрації ПН на послуги від нерезидента з урахуванням правила «365 днів» (п. 198.2 ПКУ, БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10254).

Тут також відображають коригування ПК за отриманими на митній території України від нерезидента послугами (п.п. 1 п. 4 розд. V Порядку № 21).

Крім того, і сам ПК за цими рядками, і його коригування розкриваються в додатку Д1.

А ось операції з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначене за межами території України, відображенню в ПДВ-декларації не підлягають

У цьому рядку відображають обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування ПК за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 20 % (п. 4 розд. V Порядку № 21)

У цьому рядку відображаються обсяги отриманих на митній території України від нерезидента послуг, а також коригування ПК за такими операціями, що оподатковуються за ставкою 7 % (п. 4 розд. V Порядку № 21)

У цьому рядку платник ПДВ відображає коригування ПК, що проводяться (!) на підставі ст. 192 ПКУ при (1) поверненні товарів/передоплат; зміні суми компенсації, перегляді цін та (2) виправленні помилок у ПН.

У цьому рядку слід вказувати коригування щодо оподатковуваних операцій за ставкою 20 %. 14 % та 7 %. А от коригування обсягів придбання без сплати ПДВ та/або за нульовою ставкою у цьому рядку не відображають.

Зазвичай, коригування здійснюють на підставі РК. Але інколи буває, що продавець відмовляється надіслати РК до ПН. Так от, якщо мова йде про (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10045):

— зменшення ПК, то покупець повинен зменшити його (!) у періоді проведення коригування незалежно від факту отримання РК. Таке коригування відображається не тільки у ряд. 14 розд. ІІ декларації з ПДВ, а й обов’язково у таблиці 2.2 додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки. У ряд. 14 зменшення відображають із знаком «-»;

— збільшення ПК, то покупець може його збільшити тільки за зареєстрованим продавцем РК. У ряд. 14 збільшення відображають із знаком «+».

При заповненні рядка 14 обов’язковим є подання додатка 1 (Д1) (п.п. 3 п. 4 розд. V Порядку № 21)

Відображаємо результати річного перерахунку за «старими» необоротними активами «подвійного призначення», придбаними до 01.07.2015 (п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Результати перерахунку сум ПК відображаються в ПДВ-декларації за останній звітний період року. У разі зняття з обліку платника податків, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку в ПДВ-декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21).

При заповненні рядка 15 обов’язковим є подання додатка 6 (Д6)

У цьому рядку декларації відображаємо від’ємне значення, яке включають до складу ПК поточного звітного періоду. Його формують такі складові:

— від’ємне значення, що переходить з попереднього звітного періоду (ряд. 16.1). Такий залишок від’ємного значення тягнеться в декларації до повного його погашення, незалежно від строку його виникнення;

— коригування перехідного від’ємного значення (визначеного самостійно платником за даними уточнюючого розрахунку (ряд. 16.2) або податківцями при перевірках (ряд. 16.3))

Для заповнення цього рядка платник ПДВ має перенести значення ряд. 21 декларації за попередній звітний період (тобто перехідне від’ємне значення попереднього періоду)

Тут вказують результати самовиправлення (суми збільшення/зменшення залишку від’ємного значення) помилок, що вплинули на ряд. 21 (у тому випадку, коли такі дані підлягають перенесенню до декларації).

Тобто до цього рядка (з «+» або «-») платник ПДВ переносить дані з гр. 6 ряд. 21 уточнюючих розрахунків (УР), поданих у такому звітному періоді (п. 5 розд. VI Порядку № 21).

Водночас якщо УР поданий до подання декларації за минулий період (наприклад, подали УР за березень 2023 до дати подання декларації за квітень 2023, тобто до 20.05.2023), то логічно результати виправлення обліковувати вже в такій декларації (тобто у декларації за квітень, а не у декларації за травень). Так слід робити, щоб не плодити помилок, адже дані з поданої уточнюючої декларації в поточному періоді впливають на від’ємне значення минулого періоду. Якщо перенести їх у декларацію, подану за поточний період, а не у декларацію, подану у поточному періоді за минулий період, то це призведе до виникнення нової помилки. Хоча, за великим рахунком, це порушує алгоритм заповнення самої ПДВ-декларації. Але радує те, що податківці на сьогодні підтримують цей підхід (див. БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=9763 та «Помилки у від’ємному значенні ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 60, i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/august/issue-60/article-121735.html).

При заповненні ряд. 16.2 обов’язково заповнюють поле (*) заключної частини декларації, в якому наводять реквізити уточнюючої декларації, в якій відбулося коригування. А саме у графах таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку» зазначається дата подання уточнюючої декларації та реєстраційний номер, визначені у другій квитанції, а також сума з гр. 6 ряд. 21 УР, що потрапила до ряд. 16.2 (+/-) (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10014)

Заповнюють, якщо податківці при документальній або камеральній перевірці виявили помилки при заповненні ряд. 21, що призвели до завищення чи заниження від’ємного значення). Цей рядок (зі знаком «+»/«-» відповідно) заповнюється у звітному періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення (ППР), враховуючи процедури адміністративного оскарження згідно зі ст. 56 ПКУ.

Так, зокрема. у цьому рядку платник відображає у звітному періоді погодження ППР за формою «В4» зменшення від’ємного значення (у тому числі від’ємного значення, зарахованого до зменшення податкового боргу з ПДВ) (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10054).

Також у цьому рядку буду вказані дані і тоді, коли платникові відмовлено в бюджетному відшкодуванні. Тоді завищена сума, на яку складено ППР за формою «В3», буде зменшена в інтегрованій картці платника. І за відсутності порушень норм ст. 197 — 199 ПКУ така сума може бути облікована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 ПДВ-декларації за звітний період, на який припадає день погодження цього ППР.

А ось сума бюджетного відшкодування, заявлена і не відшкодована за декларацією, на яку складено ППР за формою «В1» (тобто за результатами перевірки зменшили суму відшкодування), зменшується в інтегрованій картці платника, але не підлягає відображенню в декларації (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=12481).

У цьому рядку також відображають узгоджену за результатами документальної перевірки суму від’ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до ПК правонаступника (п. 198.7 ПКУ) за той звітний період, на який припадає день узгодження.

Для цього платник, що реорганізується, повинен подати відповідну заяву (таблицю 2 додатка 2 (Д2)) у складі декларації за останній період (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10014).

Пам’ятайте: у разі заповнення ряд. 16.3 обов’язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку». В ній слід вказати дані із ППР, на основі якого робиться запис, а саме зазначити дату складання і присвоєний контролерами номер ППР, а також суму коригування, зазначену в ППР (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10014)

Щоб заповнити цей рядок, слід скористатися формулою, наведеною у його назві. Заповнена буде тільки колонка Б, в якій буде вказано загальну суму податкового кредиту з ПДВ за звітний період

У цьому розділі декларації виводять підсумки за період і відображають:

— податок, що підлягає сплаті (через електронний ПДВ-рахунок) до бюджету (ряд. 18), або

— бюджетне відшкодування (БВ): грошовими коштами (ряд. 20.2.1) та/або в рахунок погашення зобов’язань/боргу за іншими платежами, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2), та/або

— перехідний мінус (ряд. 21), що переноситься на наступний період, — до складу податкового кредиту (ПК).

Заповнення розділу III залежить від того, яке значення (позитивне чи від’ємне) отримали за період — і якщо:

(ряд. 9) – (ряд. 17)=позитивне значення, то заповнюється тільки рядок 18 декларацій;

(ряд. 9) – (ряд. 17)=від’ємне значення, то заповнюються рядки 19 — 21 декларації

Якщо в поточному періоді ПЗ (ряд. 9) > ПК (ряд. 17), то в ряд. 18 виводять позитивну різницю. Тобто декларують суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Інші рядки розділу III декларації в такому разі не заповнюють, а заповнюють тільки її завершальну частину.

Важливо! Показник ряд. 18 проводиться за особовим рахунком

Якщо в поточному періоді ПК (ряд. 17) > ПЗ (ряд. 9), то в ряд. 19 виводять суму від’ємного значення (ВЗ). Причому показник цього рядка записують без знака «мінус». Далі залежно від прийнятого платником рішення щодо використання ВЗ, а також суми регліміту заповнюють інші рядки розділу III

Цей рядок заповнюють, якщо від’ємне значення з ряд. 19 > ліміту реєстрації. Тоді в ряд. 19.1 зазначають суму перевищення ВЗ над лімітом (тобто: ряд. 19.1=ряд. 19 – ліміт). Навіщо? Така сума перевищення не може брати участі в погашенні податкового боргу / в розрахунку БВ (п. 200.4 ПКУ), а підлягає включенню до складу ПК наступного звітного періоду. Тому значення ряд. 19.1 переносять до завершального ряд. 21 декларації (а звідти — до ряд. 16.1 декларації за наступний звітний період).

А ось якщо значення ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації (тобто перевищення немає), то ряд. 19.1 декларацій не заповнюють (п.п. 2 п. 5 розд. V Порядку № 21), а показник ряд. 19 переносять до ряд. 20

У цьому спецполі ряд. 19.1 довідково зазначають величину ліміту реєстрації (!) на дату подання декларації. Суму ліміту можна дізнатися з Витягу форми J/F1401206 (направивши Запит за формою J/F1301206) або в Електронному кабінеті (п. 42¹.2 ПКУ). А ось якщо ряд. 19 порожній (у позитивних деклараціях із заповненим ряд. 18), таке спецполе про ліміт не заповнюють (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=4051)

У рядку 20 показують суму ВЗ (у межах ліміту реєстрації). При цьому:

— якщо ряд. 19 ≤ ліміту реєстрації, то ряд. 20=ряд. 19;

— якщо ряд. 19 > ліміту реєстрації, то ряд. 20=ряд. 19 – ряд. 19.1.

Суму ВЗ із ряд. 20 передусім направляють у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (за його наявності — ряд. 20.1). ВЗ, що залишилося, платник на власний вибір може (п. 200.4 ПКУ):

— або заявити до БВ (ряд. 20.2): на поточний рахунок чи на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (ряд. 20.2.1), та/або в рахунок погашення зобов’язань/боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (ряд. 20.2.2),

— та/або зарахувати до складу ПК наступного періоду (ряд. 20.3)

У рядку 20.1 показують суму ВЗ, що направляється в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (який виник за попередні звітні періоди і враховувався в ІКП станом на 1-е число місяця, у якому подається декларація, БЗ 101.26 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10269, п.п. «а» п. 200.4 ПКУ). Врахуйте: нараховані (і не сплачені) штрафи та пеня також підпадають під визначення «податкового боргу» (пп. 14.1.39 і 14.1.175 ПКУ). Тому суму ВЗ записують у цей рядок з урахуванням штрафів і пені. До речі, суму ВЗ можна направити й у рахунок погашення податкового боргу, що виник за штрафами за несвоєчасну реєстрацію НН/РК (детальніше див. «Залік боргів із ПДВ, штрафів та пені в рахунок від’ємного значення» // «Податки & бухоблік», 2020, № 82 і «Гасимо ПДВ-борг від’ємним значенням» // «Податки & бухоблік», 2022, № 57).

Залік ВЗ у рахунок зменшення податкового боргу в ІКП проводиться граничним днем подання декларації в такому порядку: (1) спершу — у рахунок податкового зобов’язання, (2) потім — у рахунок погашення штрафів і (3) в останню чергу — у рахунок пені відповідно до черговості їх виникнення (п.п. 5 п. 2 розд. III Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів.., затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 5, БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10493).

Врахуйте: на суму, відображену в ряд. 20.1, зменшиться ліміт (через ΣВідшкод), оскільки таку суму податківці вважають відшкодованою платникові в рахунок погашення податкового боргу (БЗ 101.17 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=3667 ).

Важливо! Показник ряд. 20.1 проводиться за особовим рахунком

У рядку 20.2 показують суму ВЗ, що залишилася після погашення податкового боргу (за його наявності), яку вирішили заявити до БВ. Відшкодування ПДВ протягом воєнного стану не призупинене (детальніше див. «Бюджетне відшкодування ПДВ: в які строки його зараз можна отримати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 22 і «Додаток 3 (Д3)» // «Податки & бухоблік», 2023, № 37). Усі дані про відшкодування можна знайти в Реєстрі БВ на сайті Мінфіну // mof.gov.ua/uk/vat-refund .

Існують два способи отримання БВ (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ):

(1) грошовий — грошовими коштами на поточний рахунок платника в банку або на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (ряд. 20.2.1). При цьому вперше заявити БВ на рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг, можна в декларації за квітень 2023 (див. питання 5 розд. VI Інформаційного листа ДПСУ № 2/2023 // tax.gov.ua/data/material/000/544/656891/InfoList2 2023.pdf, а також статтю «Електронні гроші, «підзвітна революція»: перші роз’яснення від податківців» // «Податки & бухоблік», 2023, № 20);

(2) негрошовий — у рахунок погашення платежів до держбюджету (ряд. 20.2.2).

Право вибору способу отримання БВ залишається за платником. Щоправда, негрошове БВ можливе тільки з тими платежами, які повністю сплачуються до держбюджету і яких не так багато. Тому не можна зарахувати БВ у рахунок податку на прибуток, але можна, наприклад, у рахунок акцизного податку, рентної плати (детальніше див. «Залік БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань і погашення податкового боргу» // «Податки & бухоблік», 2018, № 62).

Причому в ряд. 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації можна задекларувати тільки частину ВЗ, що підлягає БВ, а іншу частину перенести до ряд. 20.3 декларації і задекларувати до БВ у будь-якому подальшому звітному періоді (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques &id=12773). Якщо в майбутньому платник вирішить змінити спосіб отримання погодженого БВ (наприклад, з негрошового на грошовий), то зробити це можна шляхом подання УР до декларації за звітний період, у якому було заявлено таке БВ (п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21). Проте податківці не дозволяють скасувати погоджене БВ (повернути його, скажімо, в декларацію до складу ПК) або, навпаки, повернутися до минулих періодів, щоб у них заявити БВ за допомогою УР (БЗ 101.26 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10428).

Врахуйте: для заявлення БВ сума вхідного ПК має бути сплачена постачальникам, а при імпорті — до бюджету (у поточному періоді або в попередніх). При оплаченому ПК заявити БВ можна вже в першому періоді виникнення ВЗ (п. 200.4 ПКУ), і таке право (за наявності ВЗ) зберігається за платником і в подальших періодах, і навіть, як пояснюють податківці, після 1095 днів (БЗ 101.26 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=12972, листи ДПСУ від 08.01.2020 № 40/6/99-00-04-02-03-06/ІПК, від 06.02.2020 № 486/6/99-00-04-01-03-06/ІПК). Хоча тут краще отримати аналогічну дозвільну ІПК на свою адресу.

До заповненого ряд. 20.2 декларації подають (п.п. 4 п. 5 розд. III Порядку № 21):

— додаток Д3 (з розрахунком суми БВ. При цьому до ряд. 20.2 переносять значення з ряд. 3 табл. 1 додатка Д3);

— додаток Д4 (у якому відображають суму БВ і спосіб її отримання, п. 200.7 ПКУ).

Врахуйте: на суму, відображену в ряд. 20.2, зменшиться ліміт (через ΣВідшкод), причому вже після подання декларації, а не за фактом отримання БВ

Рядок 20.2.1 заповнюють, якщо хочуть отримати БВ грошовими коштами — на поточний рахунок у банку або на платіжний рахунок, відкритий у небанківського надавача платіжних послуг (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ). Значення цього рядка повинне відповідати сумі, записаній словами і цифрами в полі «а) у сумі (рядок 20.2.1)» додатка Д4. При цьому в Д4 зазначають реквізити банківського рахунку або рахунку, відкритого в небанківського надавача платіжних послуг, на який бажають отримати БВ (п. 200.7 ПКУ, питання 4 розд. I Інформаційного листа ДПСУ № 2/2023 // tax.gov.ua/data/material/000/544/656891/InfoList2 2023.pdf ).

Важливо! Показник ряд. 20.2.1 проводиться за особовим рахунком

Рядок 20.2.2 заповнюють, якщо хочуть зарахувати БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань / погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету (п.п. «б» п. 200.4, п.п. «в» п. 87.1 ПКУ). Причому такий спосіб отримання БВ, на думку фіскалів, можливий тільки з тими (нерозподілюваними) платежами, які повністю (!) сплачуються до держбюджету, і неможливий з платежами, надходження яких розподіляються в пропорціях між державним та місцевими бюджетами. Тому: не можна зарахувати БВ у рахунок «розподілюваних» податку на прибуток і ПДФО, а також у рахунок «місцевого» земельного податку або ЄСВ (листи ДПСУ від 17.03.2023 № 569/ІПК/99-00-04-02-03-06, від 12.12.2019 № 1859/6/99-00-04-02-03-15/ІПК). Детальніше див. «Залік БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань і погашення податкового боргу» // «Податки & бухоблік», 2018, № 62.

Важливо! Показник ряд. 20.2.2 проводиться за особовим рахунком

У рядку 20.3 показують залишок ВЗ, який переходить до складу ПК наступного звітного періоду (п.п. «в» п. 200.4 ПКУ). Значення цього рядка визначають розрахунковим шляхом, тобто: ряд. 20.3=ряд. 20 – ряд. 20.1 – ряд. 20.2. Якщо податкового боргу немає і не заявлено БВ, то до ряд. 20.3 переносять значення з ряд. 20. Якщо ж щодо оплаченої частини ВЗ у ряд. 20.2 заявлено БВ, то до ряд. 20.3 може перейти неоплачений залишок від’ємного значення (в межах регліміту)

У ряд. 21 збирають увесь залишок ВЗ, який переходить на наступний звітний період:

ряд. 21=ряд. 19.1 + ряд. 20.3.

До заповненого ряд. 21 декларації подають додаток Д2, у таблиці 1 якого розшифровують ВЗ за періодами його виникнення. При цьому ряд. 21=ряд. «Усього» таблиці 1 додатка Д2.

Увага! Значення ряд. 21 переносять до ряд. 16.1 декларації наступного звітного періоду

(п.п. 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).

У цьому рядку може сидіти і ВЗ, отримане від реорганізованого підприємства правонаступником. Тоді таку суму правонаступник повинен зазначити ще й у графі 5 таблиці 1 додатка Д2

Зазначимо, що в формі таблиці 1.1 додатка Д1 відбулися певні зміни. Так, тепер дані щодо незареєстрованих на дату подання декларації «компенсуючих» ПН (за п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ) відображаються в «загальному» розділі. Раніше для них був окремий розділ таблиці 1.1 додатка Д1. Якщо ПН, не зареєстрована на дату подання декларації, складена на компенсуючі ПЗ, то в графі 5 потрібно буде поставити «+».

Крім того, в таблиці 1.1 виділено окремий розділ для розшифровки незареєстрованих на дату подання декларації ПН на послуги, отримані від нерезидента (ПЗ за якими відображаються в рядку 6.1 або 6.2 декларації)

Наводимо дані кожної ПН, датованої поточним (звітним) періодом, яка на дату подання декларації не зареєстрована в ЄРПН. Неважливо, з якої причини поточні ПН не зареєстровані в ЄРПН: через відсутність ліміту реєстрації чи виявилися заблокованими — у будь-якому випадку робимо запис у додатку Д1.

Записи робимо в розрізі кожної податкової накладної:

— у графі 2 — переписуємо з податкової накладної ІПН покупця/умовний ІПН;

— у графі 3 зазначаємо дату ПН, наприклад, «07.04.2023»;

— у графі 4 зазначаємо номер ПН;

— графу 5 заповнюємо (ставимо в ній позначку «+»), якщо ПН складена на «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ або за п. 199.1 ПКУ;

— у гр. 6, 7, 8 і 9 — ставимо загальний обсяг постачань без ПДВ і суму ПДВ, залежно від того, за якою ставкою оподатковувалася операція — 20, 7 чи 14 % у гривнях з копійками.

Узагальнювати незареєстровані ПН за одним покупцем (одним умовним ІПН) і заносити до таблиці одним рядком (під загальною сумою) не можна. Якщо у звітному періоді на одного й того ж покупця / умовний ІПН у вас виявляться не зареєстрованими декілька ПН, то стільки рядків і доведеться заповнити на нього в таблиці

Зазначаємо підсумкові дані цього блоку. Заповнюємо в гривнях без копійок

У цьому блоці розшифровуємо не зареєстровані на дату подання декларації ПН на послуги, отримані від нерезидента (ПЗ за якими виникли у звітному періоді та відображені в рядку 6.1 або 6.2 декларації).

Принцип заповнення цього розділу таблиці аналогічний заповненню попереднього розділу, єдине що — у графі 2 зазначаємо «власний» ІПН, графа 5 буде пустою

Зазначаємо підсумкові дані цього блоку. Заповнюємо в гривнях без копійок

У цьому блоці розшифровуємо дані про:

1) не зареєстровані на дату подання декларації збільшуючі РК, складені у т. ч. при зміні суми компенсації (ПЗ за якими відображені в рядку 7 звітної декларації);

2) не зареєстровані на дату подання декларації збільшуючі РК до «компенсуючих» ПН, складених відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ (ПЗ за якими відображені в рядку 4.1.1, 4.2.1 або 4.3.1 звітної декларації) (окрім річного перерахунку ПДВ). У графі 5 напроти такого РК ставимо «+».

Принцип заповнення аналогічний розшифровці ПН у таблиці 1.1 додатка Д1

Зазначаємо підсумкові дані блоку. Заповнюємо в гривнях без копійок

У цьому блоці розшифровуємо дані про не зареєстровані на дату подання декларації збільшуючі РК (з рядка 6.1 або 6.2 звітної декларації), складені до ПН за послугами, отриманими від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України (з умовним ІПН «500000000000»). У графі 2 вказуємо власний ІПН. Графа 5 не заповнюється

Зазначаємо підсумкові дані блоку. Заповнюємо в гривнях без копійок

Цей блок заповнюють платники, що здійснюють одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, один раз на рік (складаючи додаток Д6 до декларації за останній звітний період — грудень) або за останній звітний період, у якому такий платник знімається з ПДВ-реєстрації (у тому числі й за рішенням суду).

У цьому блоці розшифровуємо дані про збільшуючі незареєстровані на дату подання декларації РК, складені до зведених ПН з умовним ІПН «600000000000» згідно з п. 199.1 ПКУ у зв’язку з річним перерахунком (п. 199.4 ПКУ). Тобто тут розшифровуємо незареєстровані РК, які повинні потрапити до таблиці 2 додатка Д6 до декларації з ПДВ за грудень / останній звітний період, у якому такий платник знімається з ПДВ-реєстрації.

Щодо графи 5, то краще її в цьому випадку заповнити (поставити «+»), хоча, за логікою, заповнення її в цьому розділі не потрібне

Зазначаємо підсумкові дані блоку. Заповнюємо в гривнях без копійок

У цій таблиці розшифровуємо операції придбання з вхідним ПДВ у розрізі контрагентів за ставками 20, 7 і 14 %. Тобто розшифровуємо ряд. 10.1, 10.2 і 10.3 декларації.

Зверніть увагу! Відмітка про наявність додатка Д1 також проставлена напроти рядків 13.1 та 13.2 декларації (послуги, отримані від нерезидента). Проте податківці, зокрема в категорії 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10254 говорять про те, що за рядками 13.1 та 13.2 потрібно розшифровувати тільки коригування ПК. А ось безпосередньо ПК розшифровувати не потрібно.

У гр. 2 відображаємо ІПН постачальника. При придбанні товарів/послуг за касовим чеком, який надає право на формування ПК, зазначаємо ІПН постачальника — платника ПДВ, наведений у такому касовому чеку (категорія 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10828). Аналогічний підхід і до інших замінників ПН.

У гр. 3 відображаємо період складання (місяць, рік) ПН або інших документів, за якими відображається ПК. Наприклад: «04.2023».

У гр. 4 проставляємо відмітку «+» у разі, якщо суми податку включаються до складу ПК за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ. Причому якщо сума ПДВ, зазначена в ПН, включається до ПК частково за касовим методом відповідно до п. 187.10 ПКУ, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ або абзацу четвертого чи п’ятого п. 187.1 ПКУ, а частково — за правилом першої події, то в таблиці 2.1 додатка Д1 суми ПДВ зазначаємо в окремих рядках. Залежно від періоду сплати така ПН може бути включена до ПК і, відповідно, відображена в таблиці 2.1 додатка Д1 кілька разів у різних податкових періодах виходячи із сум ПДВ, що включаються до складу ПК.

У гр. 5 ставимо знак «+», якщо вхідна ПН пов’язана з придбанням (будівництвом, спорудженням, створенням) необоротних активів. Податківці зазначають, що до таких придбань також відносяться і обсяги придбання з ПДВ товарів/послуг, пов’язані з ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція) (категорія 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=12343). Зазначимо, що інформація в гр. 5 є довідковою, а тому на правомірність відображення податкового кредиту ніяк не впливає.

У гр. 6 відображаємо обсяг придбань без ПДВ, а в гр. 7, 8 і 9 — суму ПДВ, включену до складу ПК, залежно від ставки 20, 7 або 14 %

Визначаємо загальний обсяг придбань без ПДВ і суму ПДВ (окремо за ставками 20, 7 і 14 %)

Рядок довідковий. Оскільки в назві рядка згадуються слова «будівництво, спорудження, створення», то при придбанні, наприклад, будматеріалів (або запчастин) для будівництва об’єкта основних засобів, як і раніше, необхідно включати суму з такого придбання ще й до цього рядка. Див. також вище позицію податківців щодо ремонтів та поліпшень необоротних активів

Додатково окремо виділяється загальна сума ПК платниками ПДВ, які визначають ПЗ і ПК за касовим методом. Причому тільки згідно з п. 187.10 ПКУ

До цієї таблиці вносяться дані за кожним коригуванням, що розшифровують значення ряд. 14 декларації з ПДВ. Причому коригуємо тільки ті придбання, де був «вхідний» ПДВ за ставкою 20, 7 і 14 %.

Для коригувань «імпортного» ПДВ передбачені свої ряд. 11.1, 11.2 і 11.3 декларації з ПДВ зі знаком «+» або «-».

Нагадаємо: якщо складений збільшуючий РК, то покупець має право збільшити вхідний ПДВ тільки після реєстрації РК постачальником у ЄРПН (п.п. 192.1.2 ПКУ). При своєчасній реєстрації (у строки, встановлені п. 201.10 ПКУ, а під час дії воєнного стану — п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ) покупець має право збільшити ПК у звітному періоді складання РК або в будь-який період протягом 365 календарних днів з дати його складання (п. 198.6 ПКУ). На період воєнного стану 365-денний строк відображення податкового кредиту продовжується (деталі дивіться в статті «Строки у ПДВ-обліку»: зупинені і поновлені» («Податки & бухоблік», 2023, № 29).

У разі зменшення ПК одержувач товарів/послуг зобов’язаний зменшити суму ПК у періоді коригуючої події незалежно від факту реєстрації РК у ЄРПН. Якщо продавець не надав розрахунок коригування, то коригування проводиться на підставі бухдовідки (категорія 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10045).

Коригування, які не змінюють обсяги операцій та суму ПДВ у ПН, у таблиці 2.2 не розшифровуємо (категорія 101.24 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10226).

До гр. 2 покупець переносить відомості про продавця з отриманого РК — тільки його ІПН.

У гр. 3.1 відображає період (місяць, рік) складання ПН, наприклад «04.2023».

У гр. 3.2 ставимо відмітку «+», якщо коригуються податковий кредит, пов’язаний з придбанням (будівництвом, спорудженням, створенням) необоротних активів. Див. також вище позицію податківців щодо ремонтів та поліпшень необоротних активів.

У гр. 4 і 5, 6, 7 відображають збільшення (зі знаком «+») або зменшення (зі знаком «-») обсягів придбань (без ПДВ) і сум ПДВ за операціями придбання, що оподатковуються за ставкою 20, 7 і 14 % у гривнях з копійками

У цьому рядку відображається загальний підсумок коригувань у розрізі контрагентів, зазначених вище за гр. 4 — 7 у гривнях без копійок. Уся сума із цього рядка (обсяг з гр. 4 і сума ПДВ з гр. 5 і 7) переноситься до ряд. 14 декларації

Рядок є довідковим і заповнюється за умови, що платник податків здійснював такі операції у звітному періоді (до самої декларації ця сума не переноситься)

Окремо виділені підсумкові рядки щодо коригувань за послугами від нерезидента з місцем постачання на території України за звітний період (без розшифровок за кожним РК) у гривнях без копійок. Суми переносяться, відповідно, до ряд. 13.1 (ставка 20 %) і 13.2 (ставка 7 %) декларації

У гр. 2 і 3 зазначають звітний (податковий) період, у якому у\вперше виникло ВЗ (тобто, по суті, період, у якому задекларували ПК). Його записують у числовому форматі: дві цифри місяця (01 — 12) і чотири цифри року. Платники ПДВ, які раніше застосовували квартальний податковий ПДВ-період (нагадаємо: діяв до 01.07.2020 для єдиноподатників — на сьогодні такого звітного періоду немає), у графі 2 зазначають квартал (І, II, III, IV).

Зверніть увагу: щодо ВЗ, відновленого після перевірки за ППР «В3» (через ряд. 16.3 декларації), у гр. 2 і 3 додатка Д2 податківці тепер вимагають зазначати місяць і рік виникнення ВЗ (тобто, по суті, відновлювати той період, коли на основі ПН був задекларований ПК, БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=10404). Хоча раніше фіскали говорили зазначати в такому разі місяць і рік складання ППР.

Важливо! Графи 2 і 3 заповнюються в хронологічному порядку виникнення сум ВЗ з гр. 4. Щоправда, ні ПКУ, ні Порядком № 21 правила розшифрування «мінуса» за періодами виникнення не встановлені. Тому на практиці склалися два підходи розшифрування ВЗ за періодами (детальніше про них див. «Від’ємний ПДВ: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66 і «Відшкодування ПДВ і хронологія «мінуса» // «Податки & бухоблік», 2021, № 31). Податківці дотримуються підходу, що ПЗ поточного періоду зменшуються на суму ПК за хронологією, тобто ряд. 21 передусім формується з ПК поточного періоду (без урахування ряд. 16.1). Хоча і визнають, що яким способом розшифровувати «мінус» за періодами, платник має право вирішити самостійно (листи ДПСУ від 14.12.2021 № 4653/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.09.2021 № 3458/ІПК/99-00-21-03-02-06).

При розшифровуванні ВЗ періоди до Д2 заносять у порядку убування (зверху вниз): вгорі таблиці — найсвіжіший період виникнення «мінуса» (найближчий до дати подання декларації), а внизу — найстаріший період.

При цьому вибуває ВЗ з Д2 також ув хронологічному порядку його виникнення. Насамперед витрачається найстаріший «мінус» із нижніх рядків додатка Д2, потім — наступний за ним тощо — тобто від низу до верху. Проте в частині бюджетного відшкодування платник сам вирішує, «мінус» яких періодів заявляти до відшкодування або приберегти

У гр. 4 наводять суму ВЗ, що відповідає своєму періоду

Тут із загальної суми, зазначеної в гр. 4, виділяють частину ВЗ, що надійшла до правонаступника від реорганізованого підприємства

Цей рядок може заповнюватися, якщо в ряд. 21 (у складі ВЗ) усе ще «сидить» залишок «старих» переплат, що виникли станом на 01.07.2015. Нагадаємо, що з переходом на спецрахунки з 1 липня 2015 року суми старих переплат «вливалися» у ВЗ (збільшували його) в декларації за липень / III квартал 2015 року (п.п. 3 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ; лист ДФСУ від 22.06.2015 № 22408/7/99-99-19-03-01-17). Тому якщо така сума (її частина) досі ще тягнеться у складі ВЗ, її окремо виділяють у передостанньому рядку «Залишок…» таблиці 1 додатка Д2.

Якщо сума старих переплат уже повністю «з’їлася» поточними ПЗ (або її первісно не було), то «Залишку…» не буде

У цьому рядку виводять підсумкову суму перехідного «мінуса» (гр. 4) і, у тому числі отриманого від реорганізованого платника (гр. 5).

Важливо! Значення гр. 4 ряд. «Усього» таблиці 1 додатка Д2=ряд. 21

РП з останньою декларацією з ПДВ (якщо заповнений ряд. 21) подає додаток Д2, у якому заповнює таблицю 2, — заяву на передачу «мінуса», де зазначає суму «мінуса», що передається

На суму «мінуса» (підтверджену перевіркою) правонаступник заповнює таблицю 3 — заяву на приєднання «мінуса» — і водночас (!) відображає цю суму в ряд. 16.3 декларації у складі ПК (п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21)

У результаті: значення ряд. 21 РП у сумі, підтвердженій перевіркою, перейде до ряд. 16.3 правонаступника (п. 198.7 ПКУ, п. 13 розд. III Порядку № 21)

Важливо! У якому розмірі (повністю/частково) передавати «мінус» правонаступникові, залежить від виду реорганізації, що проводиться. Так, при реорганізації:

— шляхом перетворення, злиття, приєднання — «мінус» передається повністю (в усій сумі);

— шляхом поділу, виділення — «мінус» передають частково (пропорційно отриманій правонаступником частці майна згідно з розділовим балансом).

У рядку 1 показують суму від’ємного значення (у межах ліміту), що залишилася після погашення податкового боргу (за його наявності, п. 200.12 ПКУ), яка може взяти участь у розрахунку відшкодування (ряд. 1 табл. 1 Д3=ряд. 20 – ряд. 20.1)

У ряд. 2 виділяють із ряд. 1 частину «мінусу», фактично сплачену у звітному і попередніх періодах постачальникам або при імпорті до бюджету (тобто ряд. 2 ≤ ряд. 1). Таку сплачену частину від’ємного значення детально розшифровують за постачальниками і періодами в таблиці 2 додатка Д3 (ряд. 2 табл. 1 Д3=ряд. «Усього» гр. 7 табл. 2 Д3)

У ряд. 3 показують суму, що заявляється до БВ (усю суму з ряд. 2 чи тільки частину — за рішенням платника). Значення ряд. 3 додатка Д3 переносять до ряд. 20.2 декларації, після чого показують у ряд. 20.2.1 та/або 20.2.2 декларації (залежно від бажаного способу/способів отримання БВ). Про спосіб/способи та суми отримання БВ також зазначають у додатку Д4

У гр. 2 зазначають:

— ІПН постачальників, за рахунок придбань у яких виникло від’ємне значення («усередині» кожного періоду їх можна вибирати в будь-якому порядку, оскільки жодних правил добору контрагентів немає, але краще з тих, хто більш надійний і з якими розрахувалися за покупки, якщо хочемо отримати БВ);

— свій власний ІПН, якщо від’ємне значення виникло за рахунок імпорту (див. виноску «*» до цієї графи). Вважаємо, що поставити свій ІПН також доведеться, якщо «мінус» виник через великі повернення товарів. Проте заявляти його до БВ не рекомендуємо, краще вписати таку суму в Д3 як неоплачену або в таблиці. 2 додатка Д3 узагалі не відображати;

— умовний ІПН постачальника «500000000000» (п. 12 Порядку № 1307), якщо від’ємне значення виникло за рахунок послуг, отриманих від нерезидента з місцем постачання на території України. Проте заявляти його до БВ, як зазначалося, податківці не дозволяють

У гр. 3 і 4 у числовому форматі (дві цифри місяця (чи одна цифра кварталу — I, II, III, IV — для платників, які застосовували до 01.07.2020 квартальний період) і чотири цифри року) зазначають звітний (податковий) період, у якому вперше виникло від’ємне значення.

При цьому графи заповнюють у хронологічному порядку — від найсвіжішого звітного періоду до найстарішого за аналогією з додатком Д2. Причому оскільки ні ПКУ, ні Порядком № 21 правил заповнення додатка Д3 не встановлено, платник має право самостійно визначити послідовність відображення в Д3 сум від’ємного значення в розрізі періодів (листи ДПСУ від 14.12.2021 № 4653/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 16.09.2021№ 3458/ІПК/99-00-21-03-02-06)

У гр. 5 показують суму ПК, що відповідає кожному постачальникові. Це може бути і частина суми ПК за операцією з постачальником (якщо у формуванні від’ємного значення взяла участь тільки частина ПК)

У гр. 6 ставлять відмітку «+», якщо сума від’ємного значення сформована за рахунок «мінусу» (ПК), що перейшов від реорганізованого платника (у такому разі в гр. 2 проставляють його ІПН, а в гр. 3 і 4 зазначають період, коли таке від’ємне значення було погоджене — підтверджене перевіркою і показане в таблиці 3 додатка Д2)

У гр. 7 (з гр. 5) виділяють оплачену частину ПК. Для цього перевіряють стан розрахунків з контрагентами / сплату ПДВ при імпорті. Вважаємо, що в графі 5 додатка Д3 слід показувати всю суму ВЗ (як сплачену, так і не сплачену — із ряд. 1 табл. 1 додатка Д3), а до графи 7 переносити тільки сплачену частину ВЗ. Інакше незрозуміло призначення графи 7. Утім, якщо ви не хочете «світити» неоплачену частину ПК, то, думаємо, не буде порушенням показати в графі 5 тільки оплачений ПК (адже призначення таблиці 2 — розшифрування оплаченої частини ВЗ). Тоді значення графи 7 повністю дублюватиме значення графи 5

Тут відображають загальну суму коштів на ПДВ-рахунку на момент подання декларації. Щоб її дізнатися, направляємо Запит за формою J/F1302301 і отримуємо Витяг за формою J/F1402301 або беремо інформацію з електронного кабінету платника податків (п. 42¹.2 ПКУ)

Для заповнення цього рядка беремо дані із ряд. 18 декларації поточного періоду (з якою подається додаток Д4)

Зазначаємо суму податкового боргу з ПДВ на момент подання декларації (за його наявності). Щоб дізнатися суму боргу, слід або подати фіскалам Запит за формою J/F1300204 і отримати Витяг за формою J/F1400204, або заглянути до електронного кабінету (п. 42¹.2 ПКУ). Суму податкового боргу, яка буде погашена грошима з електронного ПДВ-рахунку, зазначаємо цифрами під таблицею 3 цього додатка. Така сума не повинна перевищувати значення з гр. 4 таблиці 2

Щоб заповнити цей рядок, потрібно здійснити арифметичні розрахунки за формулою, наведеною у назві цього рядка. Якщо буде отримано позитивне значення, то тільки в межах цього значення платник може повернути гроші на поточний рахунок або погасити податковий борг

Графи 2 і 3 заповнюють на підставі Довідників пільг (довідники пільг розміщені на сайті ДПСУ // tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html). При цьому зазначають найменування пільги і код пільги з ПДВ. За відсутності коду пільги в Довіднику в гр. 3 проставляють умовний код пільги «99999999». Дані заносять у розрізі пільг — щодо кожної ПДВ-пільги, що виникла в платника у звітному періоді, окремим рядком

У гр. 4 показують пораховану загальну суму ПДВ-пільг (ΣПП). Її розраховують за формулою з п. 3 розд. V¹ Порядку № 21:

гр. 4=ΣПП=гр. 5 х 20 % – (гр. 6 + гр. 7 + гр. 8 + гр. 9) х 20 %.

Увага: значення гр. 4 табл. 2 додатка Д5 нікуди в декларацію переносити не треба! А це інформація про суму ПДВ-пільг (загальну і в розрізі пільг), що виникли в платника.

Врахуйте: при правильному розрахунку сума пільги (втрат бюджету) не може вийти від’ємною. Тому навіть якщо придбання перевищили постачання, то в гр. 4 зазначають суму пільги в розмірі, що дорівнює «0» (детальніше див. «Придбання > постачань: рахуємо пільгу в Д6?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 80).

Виняток — коли в таблиці 2 додатка Д5 можуть вискочити від’ємні значення (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=13166) :

— якщо у звітному періоді було повернення пільгових товарів (яке перевищило пільгові постачання) або

— якщо виправляємо ПДВ-помилки і знімаємо зайві пільгові обсяги в пільговому ряд. 5.1. Детальніше про це див. «Від’ємна ПДВ-пільга в додатку Д5: коли це можливо?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 77

У гр. 5 розшифровують (за видами пільг) обсяги пільгових постачань на митній території України з ряд. 5.1 декларації. Тобто гр. 5 ряд. «Усього» табл. 2 Д5=ряд. 5.1 декларації

Обсяги операцій з придбання товарів/послуг

У гр. 6 — 9 відображають придбання (окрім придбань на території України в неплатників) поточного і попередніх звітних періодів (відповідно з вхідним 20 %, 14 %, 7 %, 0 % ПДВ і пільгові), використані для пільгових операцій поточного періоду. Тобто придбання, які як повністю, так і частково взяли участь у пільгових операціях (і за якими, зокрема, розподілявся ПДВ зв ст. 199 ПКУ)

При заповненні гр. 6 — 9 врахуйте, що

— до гр. 6, 7, 9 заносять обсяги без ПДВ;

— придбання на митній території України в неплатників (без вхідного ПДВ) не враховують (п. 3 розд. V¹ Порядку № 21);

— якщо у звітному місяці були здійснені якісь придбання для пільгових операцій, але пільгових операцій не було (ряд. 5.1 декларації порожній), то заповнювати таблицю 2 додатка Д5 (і відображати самі по собі придбання в гр. 6 — 9 таблиці 2) не треба. А такі придбання будуть враховані при розрахунку ПДВ-пільг у майбутньому — у тому періоді, у якому виникне пільгове постачання в ряд. 5.1 декларації з ПДВ;

— у передоплатному випадку (тобто якщо під майбутнє пільгове постачання спочатку надходить передоплата, тоді як потрібні придбання, припустимо, ще не здійснені), гр. 6 — 9 табл. 2 додатка Д 5 залишають порожніми — не заповнюють (БЗ 101.24 // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=13165)

1

Обсяги за попередній календарний рік

Рядок 1 таблиці 1 Д6 заповнюють платники, у яких у минулому році вже були подвійні операції. За її допомогою вони декларують минулорічне анти-ЧВ, яке використовуватимуть при розподілі весь поточний рік (п. 199.2 ПКУ). Такі платники заповнюють ряд. 1 таблиці 1 Д6 у декларації за січень. Рядок 1 таблиці 1 Д6 за січень=ряд. 3.1 таблиці 1 Д6 за грудень минулого року

2

Обсяги за перший період, у якому виникли подвійні операції

Рядок 2 таблиці 1 Д6 заповнюють платники, у яких подвійні операції виникли вперше в поточному році. Вони вперше розраховують анти-ЧВ за підсумками місяця їх появи, щоб використовувати при розподілі до кінця поточного року (п. 199.3 ПКУ). Такі платники ряд. 2 таблиці 1 Д6 заповнюють у декларації за період появи подвійних операцій

3.1

Обсяги за поточний календарний рік*

У ряд. 3.1 розраховують значення ЧВ з анти-ЧВ за даними поточного року. Значення ряд. 3.1 використовують при проведенні річного перерахунку ПДВ за товарами/послугами/необоротними активами. Рядок 3.1 заповнюють у декларації за грудень

3.2

Обсяги за 2 календарних роки (поточний і попередній)*

Рядок 3.2 таблиці 1 Д6 заповнюють при проведенні другого річного перерахунку за «старими» (придбаними до 01.07.2015) необоротними активами (для ряд. 2 табл. 3) у декларації за грудень. Заповнення цього рядка вже рідкість, оскільки більшість платників здійснення такого перерахунку давно завершили

3.3

Обсяги за 3 календарних роки (поточний і два попередніх)*

Рядок 3.3 таблиці 1 Д6 заповнюють при проведенні третього завершального річного перерахунку за «старими» (придбаними до 01.07.2015) необоротними активами (для ряд. 3 табл. 3) у декларації за грудень Заповнення цього рядка вже рідкість, оскільки більшість платників здійснення такого перерахунку давно завершили

* При анулюванні ПДВ-реєстрації ряд. 3.1 — 3.3 заповнюють в останній декларації (виходячи з обсягів до дати анулювання.

Назва документа (податкова накладна / розрахунок коригування)

2

Вказуєте назву документа (ПН/РК), у якому допущено помилку у обов’язкових реквізитах чи який не зареєстрований своєчасно або взагалі який контрагент відмовляється реєструвати

Платник податку, на якого подається заява із скаргою (продавець/покупець)

найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи)

3

Повна або скорочена назва порушника юрособи згідно з його статутними документами або повне П. І. Б. фізособи — платника ПДВ. Беремо з первинних документів, договорів чи відкритих джерел

індивідуальний податковий номер

4

Вказуєте ІПН порушника, який берете з первинних документів, договорів чи відкритих джерел

Податкова накладна / розрахунок коригування

дата

5

Зазначаєте дату ПН/РК, в реквізитах якої закралася помилка, а контрагент не бажає її виправити. Якщо ж контрагент відмовляється взагалі складати ПН/РК чи відмовляється реєструвати, то вказуєте дату події, на яку мала бути складена ПН/РК

номер*

6

Якщо проблема з помилкою в ПН/РК, то вказуєте номер ПН/РК, де допущено помилку, яку відмовляються виправляти. Якщо ж проблема у відсутності ПН/РК, а отже, номер ПН/РК визначити не можна, то цей реквізит не заповнюється

обсяг постачання/

коригування (без податку на додану вартість), грн

7

Зазначаємо реальні дані з первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції (без ПДВ)

сума податку на додану вартість / коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, грн (+/-)

8

Вказуєте реальну сума ПДВ, на яку вам слід було б збільшити свій ПК — зі знаком «+», або слід зменшити зобов’язання — зі знаком «-». Підстава — первинні документи

Опис допущених продавцем товарів/

послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/

покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування

9

Описуєте суть помилки, допущеної в ПН/РК, яку контрагент відмовляється виправити або повідомляєте про факт порушення строків реєстрації ПН/РК