Демобілізований працівник виходить на роботу: заява, наказ, відпустка
Працівник виходить на роботу після звільнення з військової служби. Чи потрібна від нього заява та наказ директора (приклад, бланк)? Чи може він піти у відпустку без збереження зарплати?
📒 Демобілізований працівник повертається на роботу: оформлення
Яку заяву для виходу на роботу треба подати?
Для виходу на роботу після демобілізації працівнику слід подати заяву про намір повернутися до виконання своїх трудових обов’язків. На практиці, порядок повернення на роботу може виглядати наступним чином:
Після демобілізації працівник зобов’язаний встати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) протягом п’ятиденного строку після звільнення з військової служби.
Заява на вихід на роботу
Зразу після взяття на військовий облік, працівник має подати заяву роботодавцю про вихід на роботу. Заява повинна містити інформацію про дату взяття на військовий облік, а також дату, коли працівник планує приступити до своїх обов’язків.
📝 Заява про повернення на роботу після звільнення з військової служби
Наказ про вихід на роботу
Роботодавець має видати наказ про вихід працівника на роботу на підставі поданої заяви.
📝 Наказ про повернення на роботу після звільнення з військової служби
Важливо зазначити, що організація процесу повернення на роботу може мати свої особливості, залежно від внутрішніх правил підприємства або установи, а також від специфічних обставин кожного працівника.
Чи може демобілізований взяти відпустку без збереження заробітної плати, на скільки днів?
Демобілізований працівник може взяти відпустку без збереження зарплати (вона ж за свій рахунок, за власний рахунок). При цьому права і обов’язки залежать від деяких факторів.
Згідно з українським законодавством, існують наступні положення щодо відпустки без збереження заробітної плати:
Загальна відпустка без збереження заробітної плати (стаття 26 Закону України “Про відпустки”): надається за угодою між працівником та роботодавцем, зазвичай на підставі заяви працівника, і може тривати до 30 календарних днів на рік.
При цьому у разі виникнення загрози збройної агресії проти України роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без 30-денним строком. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Крім того ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 30-денним строком.
Відпустка за особливими підставами (стаття 25 Закону України “Про відпустки”): у певних випадках (наприклад, догляд за дітьми), працівник має право на більшу кількість днів без збереження зарплати, яку роботодавець не може відмовити. Тривалість відпустки залежить від конкретної підстави.
Наприклад, якщо працівник має інвалідність III групи, то він має право піти у неоплачувану відпустку тривалістю до 30 календарних днів щорічно, а інвалідність I та II груп – тривалістю до 60 календарних днів щорічно.
