Діяльність без реєстрації ФОП: кому може «прилетіти»
Яка відповідальність та штрафи за продаж товарів, надання послуг, виконання робіт без реєстраціє ФОП? Та коли слід реєструватись, а коли ще ні. Про все це – у нашому відео.
Останнім часом медіа напустили страху щодо продажу товарів через ОЛХ та інші цифрові платформи. Мовляв, податківці тепер все знають і горе тим громадянам, які заробляють на платформах без державної реєстрації у якості ФОП.
Чи виходить так, що в нас кожен другий громадянин – це незареєстрований ФОП-партизан, до якого рано чи пізно постукають податківці? Звісно, друзі, ні. Бо ФОП-реєстрація потрібна лише у випадку здійснення підприємницької діяльності. Ось про це і поговоримо.
З підприємницькою діяльністю маємо справу, коли особа регулярно і самостійно приймає рішення щодо виробництва, продажу чи надання своїх послуг, за які платить покупець. При цьому головна мета – ризики, що не буде продажів або доведеться нести витрати.
Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку (ст. 42 ГКУ).
У свою чергу, господарською є діяльність, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. 3 ГКУ).
Причому йдеться не просто про разові дії, а про систематичну діяльність, пов’язану з коштами — ти або виготовляєш щось, або перепродаєш, або надаєш послуги, за які отримуєш оплату.
Якщо перелічені ознаки маємо одночасно — тоді так, це підприємництво, і без ФОП не обійтись. Але якщо хоча б однієї з ознак немає — наприклад, це не регулярні продажі або ти не заробляєш — то й підстав для реєстрації немає.
Отже, розбираємо кожну ознаку.
Систематичність
Це, власне, той обов’язковий критерій, який у більшості випадків рятує від відповідальності тих громадян, яких ухопили за руку при здійсненні операцій, схожих на підприємництво.
Справа в тому, що контролери часто фіксують/документують ОДНУ операцію (чи то продаж товару, чи закупку вторсировини чи виконання роботи). А щодо інших операцій у кращому випадку наводять чи то свідчення сторонніх осіб, чи то непрямі ознаки, які вказують на систематичний характер діяльності.
Систематична діяльність — це ТРИ рази протягом календарного року і частіше
(постанова пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3)
Дивіться, контролери мають доказати здійснення саме трьох операцій. Якщо цього не зроблено, суди, як правило, не вбачають за можливе накласти на громадянина штраф за здійснення підприємництва без реєстрації.
Втім, навіть якщо є систематичність, не факт, що будуть одночасно виконуватися інші критерії: спрямованість на отримання прибутку і прийняття ризиків.
Спрямованість на отримання прибутку, прийняття ризиків
Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати (п. 3 НП(С)БО 1).
Прийняття ризиків – це, зокрема, прийняття можливості понести витрати, але замість прибутку отримати збитки (перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати).
‼️ Отже, продаж три і більше разів на рік (тобто систематичний продаж), наприклад, речей, що були у власному користуванні, чи подарованих, отриманих у спадщину, не відповідає критеріям підприємницької діяльності.
Відповідальність
Відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації ФОП (ч. 1, 2 ст. 164 КУпАП):
- штраф 17 — 34 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Тобто конфіскація не є обов’язковою;
- а якщо порушення вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, або якщо порушення пов’язано з отриманням доходу в сумі більше 1514000 грн — штраф 34 — 85 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
Протоколювати (фіксувати) це порушення уповноважені, зокрема, особи органів Нацполіції та податкових органів. Розглядають справи про порушення у частині, що нас цікавить, суди. Тож на додачу до штрафу доведеться ще сплатити судовий збір приблизно 600 гривень.
Є прецеденти, коли суд вважав порушення малозначним, звільняв порушника від адміністративної відповідальності і обмежувався усним зауваженням згідно зі ст. 22 КУпАП. Але звісно багато надій покладати на це не слід.
До речі, якщо накладений штраф не сплатити своєчасно, стягувати його згідно зі ст. 308 КУпАП будуть вже у подвійному розмірі.
Стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КУпАП). Тож якщо громадянин «згорнув» свій незареєстрований бізнес, починає спливати цей строк.
Зазвичай податківці при виявлення порушення можуть нарахувати також ПДФО, військовий збір, ПДВ, ЄСВ та штрафи за підприємницькими правилами. Тобто все те, що мав би сплатити зареєстрований ФОП на загальній системі. Втім такий підхід є обговорюваним та часто не знаходить підтримку у судах.
На наш погляд, тут мають застосовуватися правила оподаткування отриманого доходу та відповідальність за ПКУ для звичайних громадян. Тобто донарахування ПДФО та військового збору можуть бути, а от донарахування ПДВ та ЄСВ – ні.
