Документи на проданий товар: чи потрібні вони ФОП на єдиному податку?

Для тих, хто зобов’язаний вести облік товарних запасів за п. 12 ст. 3 Закону про РРО*, відповідь передбачувана: документи потрібні!

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Але зараз хотілося б зупинитися саме на ФОП, яких обов’язок ведення обліку товарних запасів за п. 12 ст. 3 Закону про РРО не стосується. Це ФОП на єдиному податку (ЄП), які (одночасно):

Єдиний податок

— не зареєстровані платниками ПДВ;

— не займаються реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (далі — ТСПТ); лікарських засобів; виробів медпризначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

При цьому щодо платників ЄП групи 1 податківці вважають, що вони є звільненими від ведення обліку товарних запасів у будь-якому разі (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Облік товарних запасів у ФОП: «готуй сани влітку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49).

Так от, що з такими ФОП на ЄП?

«Рятівний» лист

Фактично «відправною точкою» тут є поява у чомусь революційного листа Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504. У ньому щодо ФОП, які нас цікавлять, сказано, що:

«…такі ФОП не повинні підтверджувати документами (у тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України…»

Далі вже «включилися» податківці. Так, після появи цього листа ДПСУ:

1. Вивісила роз’яснення (категорія 107.01.06 БЗ), у якому повністю продубльовано висновок з листа Комітету.

2. Перевела до розряду нечинних з 01.01.2022 роз’яснення (категорія 107.05 БЗ), у якому була наочно відображена «специфіка» роботи податківців з «бездокументними» ФОП:

«…При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені ст. 125 прим. 1 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ».

А замість цього роз’яснення згодом з’явилося інше (категорія 107.05 БЗ), де податківці щодо ФОП, які на цікавлять, зазначили, що

«штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, не застосовуються за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг»,

а про свою улюблену тактику «немає документів → виявляємо факт купівлі в громадян → застосовуємо штрафні санкції як до податкового агента» не згадують.

До речі, ця остання консультація переведена у розряд нечинних з 28.04.2023. Але привід для цього — то зміни до ст. 44.3 ПКУ, які у питанні, що нас цікавить, нічого не змінюють. Тож вочевидь скоро вийде оновлена консультація аналогічного змісту.

«Агенти впливу»

Власне виконання функцій податкового агента (п.п. 168.1.1 ПКУ, пп. 171.2, п.п. 176.2, п.п. 297.3 ПКУ) і є «темною стороною» питання, що нас цікавить.

Ось «історія» з життя ФОП на ЄП, який при документальній перевірці не пред’явив податківцям первинку на проданий товар. «Виявлення факту неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам» відбувалося в його випадку таким нехитрим чином (див. далі).

«У зв’язку з непідтвердженням ФОП факту закупівлі товару у інших суб’єктів господарювання податковий орган дійшов висновку, що позивачем товар отримувався у фізичних осіб, тому вона як податковий агент повинна була утримати з них податок на доходи і перерахувати його до бюджету…

Розраховуючи суму податкових зобов’язань, відповідач [податковий орган] не встановив конкретних фактів виплати позивачем доходів на користь фізичних осіб, з яких позивач повинен був би утримувати податок, а тільки узяв увесь загальний обсяг отриманого доходу, який зменшений на умовний середній розмір торговельної надбавки за словами позивача, і отримана сума в повному обсязі узята як виплачений позивачем дохід на користь невстановлених фізичних осіб».

Ось так. Немає документів? Отже, усе, що ФОП продав, було куплено ним у невстановлених фізичних осіб. Далі податківці взяли весь задекларований дохід. Відняли умовну торговельну надбавку. Помножили на ставку ПДФО. Ось і сума несплаченого ПДФО-зобов’язання вийшла. Вона ж — база для штрафів.

Податківці не здавалися до останнього. Але в усіх трьох судових інстанціях програли (підсумок — ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 у справі № 808/8494/15).

Схожі історії, які теж закінчилися перемогою ФОП: reyestr.court.gov.ua/Review/43414370, reyestr.court.gov.ua/Review/65516463, reyestr.court.gov.ua/Review/67280731.

Що важливо! Судових розглядів такого роду, в принципі, не так уже й багато. Тобто

практику такого поводження з «бездокументними» ФОП на ЄП повсюдною назвати, безумовно, не можна

Чи є в законодавстві однозначна відповідь?

Те, що платник ЄП без ПДВ не повинен підтверджувати витрати первинкою, оскільки він звільнений від ведення обліку витрат, зрозуміло кожному. Із цим ніхто не сперечається.

Але тільки-но в цій «історії» з’являються виплати на користь фізосіб (у т. ч. ФОП), ми виходимо за межі власне обліку витрат.

Оскільки вже стикаємося не з обліком витрат як таким, а з вимогами ПКУ в частині утримання/неутримання за певних умов ПДФО/ВЗ, подання відповідної звітності, контролем податківцями виконання цих вимог.

Чи можна «розслабитися»?

Ні, не можна! Зміна вектора роз’яснень (у тому числі податківців) та судова практика на користь платників наче говорять — «все, Комітет поховав проблему документів на товар, можна про неї забути». Але не поспішаємо з висновками!

Ще раз — не все так однозначно в ПКУ, як нам хотілося б (див. вище розділ «Чи є в законодавстві однозначна відповідь?»).

Такі незграбні дії, коли податківці:

— факт відсутності документів автоматом видають за факт купівлі в невстановлених фізичних осіб,

— при визначенні нібито неутриманого ПДФО «танцюють» не від виплат конкретним фізичним особам, а від задекларованого підприємцем доходу (мовляв, усе, що продав, — купив у фізосіб),

вочевидь, дійсно будуть зустрічатися все рідше.

Але спроби знайти в «бездокументного» ФОП факти виплати доходу на користь фізосіб (наприклад, через аналіз виплат з поточного рахунку ФОП) або спроби вивести ФОП на визнання ним самим того факту, що він виплачував доходи фізособам з усіма відповідними наслідками, робитися будуть і надалі.

Також у податківців з’явилася нова «фішка» (див. далі).

Нова «фішка»

Податківці наразі сильно обмежені у можливості проводити документальні перевірки ФОП (п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). З 01.08.2023 ситуація дещо зміниться (законопроєкт від 31.01.2023 № 8401). Більше нюансів знайдете у статті «Законопроєкт № 8401 прийнято: що змінили в останню мить» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54.

З іншого боку, законодавець «вдосконалює» (на користь податківців) такий інструмент, як запит на надання інформації та її документального підтвердження.

Так, з 01.01.2022 п. 73.3 ПКУ дозволяє податківцям направляти запити платникам і у випадку виявлення фактів, які лише можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства. До 01.01.2022 було — при виявленні фактів, які свідчать про порушення.

Тобто

зараз для направлення запиту податківцям зовсім не обов’язково наводити факти вчинення платником порушення. Достатньо того, що податківці вважають, що таке порушення може бути

І податківці такі запити наразі активно розсилають. У тому числі з приводу надання ФОПом документів на товар.

Мало того, з 28.04.2023 маємо ще одну неприємну новацію в ПКУ щодо запитів. Новим п. 121.2 ПКУ передбачено штраф за неподання або подання не в повному обсязі платником документів чи іншої інформації на запит податківців.

Так, за неподання/подання не у повному обсязі документів/інформації можна отримати штраф розміром в 1 мінзарплату (станом на 1 січня податкового (звітного) року). Тобто станом на сьогодні — 6700 грн (більше деталей щодо цього знайдете у статтях: «Не відповів на запит податківців? Отримаєш штраф!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36, «Несвоєчасна відповідь на запит фіскалів: чи бути штрафу?», 2023, № 42).

Тож виходить, попри те, що податківці наразі не мають «доступу» до більшості ФОП через обмеження на документальні перевірки, ризик отримати чималий штраф все одно є.

Якщо податківці вважатимуть, що ФОП не надав їм достатньо документів на відповідний запит, то не виключено застосування штрафу у розмірі 6700 грн

Звісно, у відповіді на запит ФОП може спиратися на висновки з листа Комітету і роз’яснень у БЗ, що в нього немає обов’язку підтверджувати документами (у тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг.

Але чи подіє це на податківців — невідомо. Власне, як важко передбачити і реакцію суду. Бо податківці, немає сумніву, і не будуть аргументувати свій запит інтересом до витрат ФОП. Їх цікавитиме саме питання «податкового агентства». Тож ризики зберігаються.

Як захищатися

Базова тактика — посилатися на висновки, зроблені в листі Комітету та в роз’ясненнях із БЗ, про які ми казали вище.

А якщо вже справа дійде до того, що при документальній перевірці жодних фактів виплат на користь фізосіб податківці не знайдуть, але штрафні наслідки за невиконання функцій податкового агента спробують застосувати на підставі «припущень», ФОП треба наполягати на тому, що поки не будуть визначені конкретні отримувачі доходу — фізособи, з’ясований їх статус (ФОП вони чи звичайні фізособи), конкретні суми виплат (об’єкт і база оподаткування), конкретний період, у якому відбувалася виплата, говорити про донарахування податків / застосування санкцій не можна. Жодних непрямих методів визначення податкових зобов’язань у цьому випадку ПКУ не допускає. Як бачимо, судова практика позитивна!

Висновки

  • Є непогані роз’яснення на користь непотрібності первинки на реалізований товар. Тож зовсім не факт, що в «бездокументного» ФОП будуть проблеми через відсутність документів (говоримо зараз про ФОП на ЄП без обов’язку ведення обліку товарних запасів).
  • Втім «розслаблятися» зарано. Є ризик отримати штраф 6700 грн навіть без документальної перевірки.
  • Якщо фактів виплат на користь фізосіб податківці не знайдуть, але штрафні наслідки за невиконання функцій податкового агента спробують застосувати, ФОП може звернутися до суду. Аргументація така: податківці повинні визначити конкретних отримувачів доходу, з’ясувати їх статус (ФОП чи звичайні фізособи), суми виплат (об’єкт і база оподаткування), період виплат. Без цього донарахування ПДФО/ВЗ, застосування інших наслідків є незаконним.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Єдиний податок