ФОП ремонтує сільгосптехніку: чи є він платником екологічного податку?

Декларацію з екоподатку вам подавати не потрібно. Безпечніше буде пояснити це вашим податківцям у письмовому вигляді. Аргументи, які ви зможете використати, наведемо далі.

КВЕД — не підстава для сплати екоподатку. В одному ваша податкова таки має рацію: код КВЕД 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів» дійсно включає серед інших такий вид робіт, як напилення та фарбування. Однак це не дає їй жодних підстав змушувати вас до подання декларації з екоподатку.

Головне призначення кодів КВЕД — визначення і кодування основних і другорядних видів економічної діяльності юросіб, відокремлених підрозділів юросіб, фізосіб-підприємців (розд. І КВЕД-2010*). А сам код КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.

* Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.

Код КВЕД не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій і не спричиняє жодних правових наслідків

І головне податкове відомство поділяє цю думку (БЗ 116.12). Також підтримують цей підхід Мінфін разом із Держстатом (див. їхній спільний лист від 14.03.2018 № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18).

А от ваші місцеві податківці, схоже, перегинають палку. Адже не можуть не розуміти, що за однією інформацію про код виду діяльності неможливо встановити наявність об’єкта та бази оподаткування екологічним податком. І все одно прискіпуються до вас.

Щоб аргументовано заперечити їм, варто знати, коли й у кого виникає обов’язок зі сплати цього податку. Зауважимо, що першу скрипку тут грає зовсім не код КВЕД, а правила оподаткування екоподатком, встановлені розд. VIII ПКУ. Він передбачає кілька підстав для його сплати.

Фарбуєш транспорт — плати екоподаток? Судячи з усього, ваша податкова має на увазі екологічний податок, що сплачується за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ПКУ). Робимо це припущення з огляду на те, що свої претензії до вас вона висуває через імовірне здійснення вами діяльності з фарбування транспортних засобів.

Загально відомо, що більшість фарб містять велику кількість шкідливих речовин та летких органічних сполук (ЛОС), які чинять негативний вплив як на здоров’я людини, так і на навколишнє середовище. ЛОС — це велика група хімічних сполук, основним компонентом яких є карбон. Сполуки можуть легко випаровуватися за кімнатної температури, навіть через тривалий час після висихання фарби.

Формальдегід, метанол, фенол, толуол, вайт-спірит, ацетон, бензол — ось короткий список найпоширеніших ЛОС

Для деяких із них (формальдегід, фенол, ацетон) установлено ставки екоподатку (п. 243.1 ПКУ), що й підштовхує фіскалів до думки про необхідність його сплати.

Ваша ситуація очевидна: немає діяльності з фарбування → відсутні обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря і могли б бути об’єктом та базою оподаткування (п.п. 242.1.1 ПКУ) → декларувати і сплачувати екоподаток не потрібно!

Та навіть якби ви здійснювали діяльність із фарбування транспортних засобів, автоматично платником екоподатку ви б усе одно не стали. Необхідною умовою для цього є наявність стаціонарного джерела забруднення. Бо

екоподаток справляється не просто за викиди в атмосферу забруднюючих речовин, а за викиди саме стаціонарним джерелом забруднення

Інакше можна було б дійти до абсурду, вбачаючи необхідність сплати екоподатку в кожній відкритій банці фарби.

Водночас ручний фарбопульт на СТО навряд чи можна вважати стаціонарним джерелом. А от якщо процес відбувається у спеціально оснащеній фарбувальній камері, то вона, скоріш за все, буде тим стацджерелом забруднення, на експлуатацію якого слід отримувати спецдозвіл на викиди і сплачувати за них екоподаток. Тож ті СТО, які виконують роботи з фарбування транспортних засобів, мають самостійно визначитися з наявністю в них стаціонарних джерел забруднення і, як наслідок, з обов’язком сплати екологічного податку.

Як відбитися від податківців. З вами все просто, бо ваша діяльність апріорі не вимагає подання екодекларації та сплати екоподатку. Тож можна вважати, що з цього боку ви повністю убезпечені.

Загрозу ми бачимо в іншому. Якщо ви отримали від податківців не просто якусь цидулку, а запит, складений відповідно до вимог п. 73.3 ПКУ, на нього слід обов’язково відреагувати. Зазначте у відповіді, що жодних стаціонарних джерел забруднення ви не маєте і взагалі діяльності, що вимагала б декларування та сплати екологічного податку, не здійснюєте. Гадаємо, цього буде досить.

Якщо не надасте відповідь на запит, ризикуєте наразитися на позапланову документальну перевірку. Хоча поки що не всі позапланові документальні перевірки дозволені.

Крім того,

за ненадання відповіді на запит загрожує штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати (у 2023 році — 6700 грн), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п. 121.2 ПКУ)

Це зовсім свіжий штраф, його запровадили нещодавно. Детальніше про це можна прочитати в статті «Не відповів на запит податківців? Отримаєш штраф!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36 (ср. USER_SHOW_ID).

Важливо! Через плутанину із призупиненням строків щодо надання відповідей на запити у період воєнного стану радимо обережним платникам дотримуватися загальних строків надання відповідей на запити — 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Хоча несвоєчасна відповідь, на нашу думку, штрафуватися й не повинна, не виключено, що на перших порах практика з цього питання складатиметься не на користь платника (див. статтю «Несвоєчасна відповідь на запит фіскалів: чи бути штрафу?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 42).