Головні бухгалтерські новини січня
📢 Розберемо майбутню реформу ПДВ для спрощенців: обов’язкову реєстрацію з 2027 року, з’ясуємо, кому вона реально загрожує, а кому ні. Поговоримо про індексацію зарплати у 2026 році: обнулення, базовий місяць і коли чекати нову індексацію. Зупинимося на змінах для працівників-донорів, насамперед щодо лікарняних. Розглянемо нові правила щодо нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. А спочатку дуже коротко зупинюся на проєкті нового Трудового кодексу.
Новий Трудовий кодекс
Минулого тижня з’явилася новина: Кабмін схвалив Проєкт нового Трудового кодексу. Звісно, це лише початок довгого шляху до закону. Тому, думаю, зараз немає сенсу в нього занурюватися та вивчати деталі.
По-перше, коли він стане й чи стане законом — поки незрозуміло. Проєкти Трудового кодексу супроводжують нас уже років п’ятнадцять. То один, то інший.
По-друге, навіть якщо уявити, що його раптом швидко приймуть, то набуде він чинності лише після війни. А точніше — після скасування воєнного стану плюс шість місяців.
По-третє, якихось принципових змін, які б перевернули з ніг на голову працю бухгалтера або кадровика, там немає. Безперечно, змін багато, це сотні сторінок і безліч дрібних акцентів.
Знову ж таки, там є все: і дистанційна, і надомна робота. Але все це є і зараз, просто додаються нюанси. Бачимо намагання врегулювати аутстафінг. Є правила електронної комунікації з працівниками, використання месенджерів та пошти. Але частково це діє і зараз. Збільшується щорічна відпустка. Плюс зміняться підходи до визначення мінімалки. Тобто ми не кажемо, що там немає нічого нового. Але для практичного застосування все це ще дуже зарано.
Єдине, що цікаво вже зараз — це питання про ознаки трудових відносин. Це важливо для тих, хто має у своїх структурах багато ФОПів та цивільно-правових договорів. Бізнес-структури зазвичай швидко не змінюються, тому ми подивилися, як це прописано в новому проєкті. Адже підходів до цього було чимало.
Проєкт вводить фільтр для розмежування цивільно-правових відносин з підрядниками, виконавцями та прихованих трудових відносин. Він визначає вісім конкретних ознак. Якщо відносини з виконавцем, навіть з ФОПом, відповідають хоча б п’яти з них — це автоматично вважається трудовим договором. З усіма податковими наслідками і не тільки податковими.
Детальний аналіз показує, що на практиці це мало що реально змінює. Це більш-менш відповідає тому, як зараз вирішується питання при перевірках та в судовій практиці.
Безперечно, зараз немає такої математичної точності, як п’ять критеріїв із восьми. Але насправді математичної точності не буде і надалі, бо багато критеріїв мають суб’єктивний характер.
Загальна логіка і зараз зводиться до доказування трудових відносин через такі ознаки.
Що особа має визначений робочий час, отримує засоби праці від замовника, особисто виконує роботу за посадою, регулярно оплачується праця, та і взагалі оплачується скоріше процес праці, а не результат.
Тобто ми вважаємо, що революції тут насправді не відбувається.
В якомусь сенсі наявність чітких восьми критеріїв може навіть допомогти. Можна виписати все так, щоб п’ять із них не виконувались. І потім простіше доводити що ніяких трудових відносин немає.
ПДВ та єдиний податок – 2027
Головна ідея проста – змусити всіх, включаючи спрощену систему, реєструватися платниками ПДВ при досягненні ліміту реєстрації для ПДВ.
Звісно, зараз це подається так, нібито раптом прийшов МВФ і наказав це зробити. Ну, можна вважати і так. Якщо не читати Національну стратегію доходів. Вона розроблена Мінфіном і є у вільному доступі починаючи ще з грудня 2023 року. Ми вже не перший рік звертаємо увагу на цей документ у різних контекстах. Так ось, цей документ прямо каже: необхідно запровадити реєстрацію всіх спрощенців платниками ПДВ у разі досягнення відповідного порогу.
Чи є ця ідея несподіванкою? Ні. Просто зараз дійшло до конкретних кроків. Все почало переходити до практичної реалізації.
Перша і, мабуть, найголовніша новина — це дата старту.
Усі ці зміни плануються не на завтра. Дата набрання чинності, яка фігурує в документах, — 1 січня 2027 року. Тобто у нас з вами є ще час, щоб підготуватися. Я би виходив із того, що головна ідея так чи інакше буде втілена в життя, але можливі уточнення. Зокрема й важливі, насамперед щодо порогу реєстрації.
Тепер перейдемо до суті. І тут я хочу зробити дуже важливий акцент, який більшість не помічає. Всі заголовки кричать: «ПДВ для ФОПів!», «Кінець ФОПам!». І складається враження, що це стосується виключно ФОПів. Але це не так. Це стосується не тільки ФОПів. Це зачіпає всіх платників єдиного податку.
Тобто, якщо у нас є юридична особа на третій групі зі ставкою 5 відсотків, то для нас це теж проблема. Винятків для юросіб немає. У законопроєкті чітко простежується логіка: неважливо, хто ти — фізособа чи компанія. Якщо ти на спрощенці і твій дохід перевищив ПДВ ліміт — маєш опинитися в клубі платників ПДВ.
Більше того, вся увага була сконцентрована на ФОПах третьої групи. Але ж насправді обов’язкову ПДВ-реєстрацію планують поширити на всі групи, включно з першою та другою. Тобто якщо ФОП будь-якої групи та ставки перетнув поріг ПДВ реєстрації, то має реєструватися.
Аналогічно щодо юросіб. Тобто, якщо якась ТОВка на єдиному податку перевищить поріг реєстрації, вона автоматично втрачає право на ставку 5 відсотків, реєструється платником ПДВ і переходить на ставку 3 відсотки плюс ПДВ.
Який же поріг цієї обов’язкової реєстрації? Проєкт його не змінює. Тобто, як воно вже є на рівні одного мільйона, так поки що і залишається. Чесно кажучи, це виглядає трохи дивно. Ця норма в Податковому кодексі не змінювалася роками. Зараз цей критерій не враховує ні інфляції, ні зміни курсу. На час встановлення порогу в 1 мільйон це складало грубо 100 тисяч доларів, а зараз — трохи більше 20 тисяч.
Загалом є гучна вимога від бізнесу привести цю суму до реалій. Але поки маємо те, що маємо: ідея така — перетнув 1 мільйон за останні 12 місяців — зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. Звісно, все це про 2027 рік.
‼️ Додам ще одну технічну проблему. Як ми з вами звикли рахувати дохід на єдиному податку? Правильно, за касовим методом. Гроші зайшли на рахунок — є дохід. Не зайшли — сидимо, чекаємо.
Але для ПДВ-реєстрації цей мільйон рахується інакше. Тут працюють правила ПДВ. Тобто правило першої події. Відвантажили товар? Підписали акт виконаних робіт? Все, обсяг операцій пішов у розрахунок, навіть якщо клієнт заплатить вам через пів року або взагалі не заплатить.
У декларації з єдиного податку — нуль. А поріг ПДВ-реєстрації вже можемо перевищити.
Так чи інакше, ця зміна дійсно стосується багатьох. Якщо поріг реєстрації не переглянуть, то майже нікого не залишиться в неплатниках ПДВ.
Тут хочу коротко сказати про окрему категорію ФОПів. Про айтішників. Але не всіх, а саме тих, хто експортує послуги на користь нерезидентів. Їм пощастить найбільше. Давайте розберемося, як саме рахується цей ліміт в 1 мільйон гривень.
Мова про оподатковувані операції. Це ті, що оподатковуються за ставкою 20, 7, 0 відсотків, а також звільнені від оподаткування. Але туди НЕ включаються операції, які не є об’єктом оподаткування. Це ключовий момент.
Наприклад ФОП-айтішник, має замовників з-за кордону… Де знаходиться місце постачання цієї послуги? Для ІТ-послуг, розробки програм, надання консультацій з інформатизації місце постачання визначається за місцем отримувача. Якщо отримувач — нерезидент, то місце постачання — за межами України. А якщо місце постачання за межами України, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Що це означає на практиці? Це означає, що такі доходи взагалі не беруть участі в розрахунку мільйонного ліміту. Цей айтішник може заробити хоч 5 мільйонів. Але якщо у нього немає інших операцій по Україні, то його обсяг для цілей ПДВ-реєстрації дорівнює нулю. Він не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ, навіть якщо загальна реформа запрацює. Експортерам послуг, у яких місце постачання визначено “за кордоном”, обов’язкова ПДВ-реєстрація не загрожує.
Повернемося до тих, кому пощастило менше. Тобто тих, хто працює на внутрішньому ринку.
Тут вже навіть для айті-послуг прямих винятків насправді немає. Тобто, якщо бізнес структуровано через ФОП, то внутрішні операції зазвичай є об’єктом оподаткування. Тому всі негативні наслідки ПДВ нас не оминають.
Звісно, у Мінфіну є розуміння, що для спрощенців це шокова терапія. Тому вони вже почали роздавати обіцянки, як вони нам полегшать життя. Обіцяють автоматичну ПДВ-реєстрацію. Кажуть, система сама все побачить через РРО і звітність. Звучить мабуть красиво, але на практиці це працювати нормально не може. Наприклад, як автоматично реєструвати першу групу, яка взагалі без РРО працює, або як автоматично через звітність зрозуміти чи це оподатковуване постачання чи ні.
Ще одна цікава обіцянка — дати час на накопичення податкового кредиту. Звісно, є загальна проблема. Особливо для торгівлі. Зареєструвався платником ПДВ, а товар купив ще «до того». Податкового кредиту на залишки немає, зобов’язання є, платиш податок з усього обороту. Мінфін каже, що придумає якийсь перехідний механізм. Поки що конкретики нуль, але добре, що проблему хоча б визнають.
Також обіцяють квартальну звітність з ПДВ для спрощенців замість місячної. Це колись було, та краще ніж раз на місяць.
Підсумуємо.
Реформа насувається. Стосується вона всіх спрощенців: і ФОПів усіх груп, і юридичних осіб на єдиному податку.
Старт — не раніше 2027 року.
Компаніям, які в своїх структурах активно застосовували ФОПів або юросіб на ставці 5 відсотків, треба готуватися до змін.
В ай-ті це зробити простіше, ніж в інших галузях. Для внутрішніх постачань там є Дія.Сіті. Тобто потенційна альтернатива ФОПам.
Власне для самих ФОПів, які надають послуги нерезидентам — теж все виглядає оптимістично завдяки правилам місця постачання.
Протягом 2026 року треба підготуватися до змін, проаналізувати структури. У нас поки є час на це. Плюс, маю надію, що все ж таки підвищать поріг реєстрації. Той самий мільйон гривень.
Індексація-2026: перезавантаження
Що означає обнулення індексації? Коли з’явиться індексація зарплати у 2026 році?
Як її легально не платити?
Працівники-донори: оплата лікарняних після змін
Вже скоро втрачають чинність важливі положення профільного закону про донорство. Того самого, що гарантує пільги за здачу крові.
Формально зникають дві ключові гарантії. Перша — це надання дня відпочинку після донації. Друга — це право на стовідсоткову оплату лікарняного незалежно від стажу.
Що робити після 25.01.2026?
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
Відбулися серйозні зміни у виконанні нормативу працевлаштуванні осіб з інвалідністю, а головне — у штрафах та звітності. Правила дійсно кардинально змінюються. І якщо раніше ми могли просто «закрити» це питання кількістю трудових книжок, то тепер цей фокус не спрацює.
Хто взагалі повинен перейматися цією темою? Як ми рахуємо цей норматив?
Що робити з мобілізованими? Які головні критерії у 2026 році?
І дуже важлива зміна — звітність. Так, ми знову будемо звітувати. Причому податківцям. Більше того, звітний період — уже календарний квартал. Коли та як звітувати?
Відповіді на всі ці запитання – у нашому відео.