Кількість годин, які можна працювати за сумісництвом: погляд Держпраці

Відповідно до статті 1021 Кодексу законів про працю України, сумісництвом вважається виконання працівником, окрім основної, ще й оплачуваної роботи у вільний від основної праці час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — роботодавця.

З 22 листопада 2022 року розпорядженням № 1047-р та постановою № 1306 Кабінету Міністрів України скасовано наказ Мінпраці України, Мінюстиції України, Мінфіну України «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 28 червня 1993 року № 43, а також постанову «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 3 квітня 1993 року № 245.

Це скасування знімає обмеження на тривалість робочого часу працівників державних підприємств, установ, організацій при роботі за сумісництвом.

Раніше зазначеними документами було встановлено, що робота за сумісництвом не могла перевищувати 4 годин на день та повного робочого дня у вихідний, а також половини місячної норми робочого часу протягом місяця.

Однак слід зазначити, що деякі категорії працівників державного сектору, включаючи викладачів, науковців та інших, мають винятки, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Працівники, які працюють за сумісництвом, оплачуються за фактично виконану роботу.

Отже, в умовах роботи за сумісництвом працівник не може працювати без відпочинку вихідного дня та з більшим навантаженням, ніж це передбачено законодавством.