11. Розрахунки за претензіями

Інколи контрагенти порушують умови договору: поставляють товари неналежної якості, зривають постачання, затримують оплату. Якщо усні переговори не допомагають, то підприємство, законні інтереси та права якого порушено, може звернутися до суду або спробувати врегулювати спір безпосередньо з порушником шляхом пред’явлення йому письмової претензії. Як відобразити розрахунки за претензіями в обліку, ви дізнаєтеся у цьому розділі книги.

11.1. Облік у пред’явника претензії

Згідно з Інструкцією № 291 для ведення обліку розрахунків за претензіями, пред’явленими постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм і визнаними штрафами, пенею, неустойками передбачено субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями».

За дебетом цього субрахунку відображають, зокрема, суми за:

— претензіями, пред’явленими постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям через виявлення в отриманих та оплачених рахунках невідповідності цін і тарифів, передбачених договором, а також виявлення арифметичної помилки;

— претензіями, що пред’являються постачальникам через невідповідність якості відвантажених ТМЦ, виконаних робіт і наданих послуг технічним та іншим умовам договору;

— претензіями, пред’явленими постачальникам і транспортним організаціям через виявлення нестачі вантажів понад норми природного убутку;

— претензіями за брак, простій та збитки, понесені з вини постачальників;

— штрафами, пенею, неустойками, що стягаються з постачальників, підрядників, покупців, замовників за недотримання договірних зобов’язань у розмірах, передбачених договором або визначених судом;

— претензіями, пред’явленими до покупців через несвоєчасну оплату вартості поставлених ТМЦ (виконаних робіт, наданих послуг).

Суму пред’явленої претензії відображають проводкою: Дт 374 — Кт 361, 631 тощо

А ось показувати в обліку доходи (наприклад, якщо претензія містить вимогу про відшкодування непрямих збитків) не поспішайте. Для їх відображення доведеться дочекатися визнання претензії боржником або рішення суду про стягнення відповідних сум. Тільки після цього можна зробити проводку: Дт 374 — Кт 715. Цей висновок випливає з опису субрахунку 715 в Інструкції № 291.

При погашенні контрагентом заборгованості за претензією субрахунок 374 кредитують у кореспонденції з дебетом рахунків обліку грошових коштів (30, 31) або активів (15, 20, 22, 28 тощо).

Наведемо приклади господарських операцій з обліку претензії у пред’явника.

Приклад 11.1. Згідно з договором постачальник зобов’язаний поставити товар на суму 60000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 10000,00 грн.).

При прийманні товару виявлено нестачу понад норми природного убутку в сумі 12000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 2000,00 грн.). Покупець пред’явив постачальнику претензію на суму нестачі.

Варіант 1. Покупець перерахував передоплату на повну суму постачання. Після пред’явлення претензії:

а) постачальник відшкодував суму недопоставлених товарів грошовими коштами;

б) претензію покупця не задоволено.

Варіант 2. Перша подія — постачання товарів. Після пред’явлення претензії постачальник допоставив товар, якого бракує.

Як зазначені операції відобразити в обліку пред’явника претензії — покупця, див. у табл. 11.1.

Таблиця 11.1. Облік у пред’явника претензії — покупця

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
1	2	3	4	5
Варіант 1. Покупець перерахував передоплату
1	Перераховано грошові кошти як передоплата за товар	371	311	60000,00
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)	641/ПДВ	644	10000,00
3	Оприбутковано фактично отримані товари	281	631	40000,00
4	Списано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ(виходячи з фактично отриманого товару)	644	631	8000,00

1	2	3	4	5
5	Пред’явлено претензію постачальникові в частині вартості товарів,яких бракує	374	631	12000,00
6	Відображено залік заборгованостей	631	371	60000,00
а) постачальник відшкодував вартість недопоставленого товару грошовими коштами
7	Отримано суму відшкодування	311	374	12000,00
8	Відображено коригування податкового кредиту з ПДВ методом«червоне сторно» на підставі розрахунку коригування	641/ПДВ	644	2000,00
б) претензію покупця не задоволено
7	Списано дебіторську заборгованість після визнання її безнадійною	38 (944*)	374	12000,00
* Субрахунок 944 використовують, якщо дебіторська заборгованість списується в сумі, що перевищує величину створеного резерву сумнівних боргів, або резерв за такою заборгованістю не створювався.
8	Відображено суму списаної дебіторської заборгованості в позабалансовому обліку	071	—	12000,00
9	Відображено коригування податкового кредиту з ПДВ методом«червоне сторно»	641/ПДВ	644	2000,00
10	Списано суму з позабалансового обліку після спливу строку позовної давності	—	071	12000,00
Варіант 2. Перша подія — постачання товарів
1	Отримано товар від постачальника (виходячи з фактичного постачання)	281	631	40000,00
2	Відображено ПДВ, але не включено до складу податкового кредиту до виправлення податкової накладної*	644	631	8000,00
* На нашу думку, у цьому випадку підприємство не зможе відобразити податковий кредит, адже в податковій накладній кількість товару і його вартість зазначено некоректно (з урахуванням наднормативних втрат). Необхідно вимагати від постачальника виписати розрахунок коригування до такої податкової накладної.
3	Виставлено претензію постачальнику на суму товару, якого бракує	374	631	12000,00
4	Отримано розрахунок коригування до податкової накладної,відображено податковий кредит	641/ПДВ	644	8000,00
5	Перераховано постачальнику оплату за фактично отриманий товар	631	311	48000,00
6	Отримано від постачальника товари в рахунок погашення виставленої претензії	281	374	10000,00
7	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)	641/ПДВ	374	2000,00
8	Оплачено вартість допоставленого товару	631	311	12000,00

Приклад 11.2. Підприємство відвантажило товари на суму 6000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1000,00 грн.). Собівартість реалізованого товару — 3500,00 грн. Покупець оплату своєчасно не здійснив. Постачальник подав до суду позов про стягнення заборгованості з покупця. Проте суд відмовив у задоволенні позову.

Як такі операції відобразити в обліку постачальнику, який пред’явив претензію, ви дізнаєтеся з табл. 11.2.

Таблиця 11.2. Облік у пред’явника претензії — постачальника

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Відвантажено товари	361	702	6000,00
2	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	702	641/ПДВ	1000,00
3	Списано собівартість реалізованого товару	902	281	3500,00
4	Пред’явлено позов до суду про стягнення заборгованості з боржника	374	361	6000,00
5	Списано заборгованість на витрати у зв’язку з незадоволенням позову судом	38 (944*)	374	6000,00
* Субрахунок 944 використовують, якщо дебіторська заборгованість списується в сумі, що перевищує величину створеного резерву сумнівних боргів, або резерв за такою заборгованістю не створювався.

11.2. Облік у боржника

У разі порушення договірних зобов’язань суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний відшкодувати завдані цим збитки. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, уключаються (ст. 225 ГКУ):

— вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

— додаткові витрати (штрафні санкції, виплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;

— неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;

— матеріальна компенсація моральної шкоди.

Отримання претензії боржник у своєму обліку не відображає. Інша справа — визнані суми претензій. Так, збитки, що підлягають відшкодуванню контрагенту, показують у складі інших операційних витрат проводкою: Дт 949 — Кт 685.

Облік сум із відшкодування збитків за порушення умов договору розглянемо на прикладі.

Приклад 11.3. Транспортне підприємство «Вихор» уклало з підприємством «Лотос» договір перевезення товарів. Вартість послуг перевізника склала 780,00 грн. (у тому числі ПДВ — 130,00 грн.). Собівартість послуги — 200,00 грн.

Під час транспортування товар було зіпсовано з вини перевізника. За неналежне виконання договору перевезення перевізник відшкодував підприємству «Лотос» реальний збиток — 15000,00 грн. (вартість зіпсованого товару).

Відшкодування збитку в такому разі транспортне підприємство має відобразити в обліку таким чином (див. табл. 11.3):

Таблиця 11.3. Облік відшкодування збитків боржником

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
1	2	3	4	5
1	Отримано передоплату за транспортування товару	311	681	780,00

1	2	3	4	5
2	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	643	641/ПДВ	130,00
3	Доставлено товар (складено акт наданих послуг)	361	703	780,00
4	Відображено податкове зобов’язання з ПДВ	703	643	130,00
5	Списано собівартість послуги перевезення	903	23	200,00
6	Відображено залік заборгованостей	681	361	780,00
7	Відображено збитки, що відшкодовуються, за виставленою підприємству претензією	949	685	15000,00
8	Перераховано грошові кошти в рахунок компенсації завданих збитків	685	311	15000,00

11.3. Облік штрафів, пені, неустойки

Для захисту своїх інтересів від можливих порушень з боку контрагентів суб’єкти господарювання прописують у договорі умову про відповідальність за невиконання договірних зобов’язань. Як правило, така відповідальність виражається у вигляді штрафів, пені або неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору в разі порушення зобов’язання. Як бачимо, неустойка — загальна назва для тих сум, які порушник договірних зобов’язань повинен виплатити на користь контрагента за договором, крім свого основного зобов’язання.

При цьому штраф — це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов’язання. Наприклад, договором може бути передбачено, що в разі несвоєчасного постачання постачальник сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості недопоставленого товару.

У свою чергу, пеня встановлюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку (штраф та/або пеню) виникає незалежно від того, чи зазнав кредитор збитків у результаті порушення боржником своїх зобов’язань

У разі прострочення грошового зобов’язання з підприємства-порушника можна вимагати сплати не тільки неустойки (штрафу, пені), що передбачені договором, а й відшкодування інфляційних втрат, а також виплати 3 % річних. Можливість стягнення зазначених сум передбачено ст. 625 ЦКУ.

Інформацію про штрафи, пеню, неустойку та інші санкції за порушення господарських договорів, що визнані боржником або щодо яких отримані рішення суду про їх стягнення, відображають проводкою: Дт 374 — Кт 715.

У винної сторони визнані неустойки, а також суми інфляційних і 3 % річних уключаються до складу інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16). Їх відображають проводкою: Дт 948 — Кт 685.

Проілюструємо викладене на прикладі.

Приклад 11.4. За договором купівлі-продажу ТОВ «Кай» відвантажило 02.02.2016 р. ТОВ «Барс» товар на суму 24000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 4000,00 грн.). Балансова вартість товару — 15000,00 грн. За умовами договору покупець зобов’язаний оплатити товар не пізніше 09.02.2016 р. За прострочення оплати в договорі передбачено штраф у розмірі 20 % несвоєчасно сплаченої суми, а також пеню в розмірі 0,02 % від неоплаченої суми за кожен день прострочення. У зв’язку з несвоєчасною оплатою товару ТОВ «Барс» було направлено претензію. Боржник визнав претензію і 23.02.2016 р. погасив заборгованість, а також сплатив штраф та пеню.

Простроченняплат е жусклало14днів(з 10.02.2016 р. по 23.02.2016 р.).

Таким чином, ТОВ «Барс» зобов’язане сплатити ТОВ «Кай»:

— штраф у розмірі 4800,00 грн. (24000,00 грн. х 20 % : 100 %);

— пеню в сумі 67,20 грн. (24000,00 грн. х 0,02 % : 100 % х 14 дн.).

В обліку підприємств зазначені операції відображають таким чином (див. табл. 11.4):

Таблиця 11.4. Облік санкцій за порушення умов договору

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
		Дт	Кт
Облік у пред’явника претензії (ТОВ «Кай»)
1	Відвантажено товари покупцю	361	702	24000,00
2	Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ	702	641/ПДВ	4000,00
3	Списано собівартість реалізованих товарів	902	281	15000,00
4	Відображено визнану боржником неустойку у вигляді штрафу та пені (4800,00 грн. + 67,20 грн.)	374	715	4867,20
5	Отримано грошові кошти за реалізовані товари	311	361	24000,00
6	Отримано відшкодування за прострочення оплати у вигляді штрафу та пені	311	374	4867,20
Облік у підприємства-боржника (ТОВ «Барс»)
1	Оприбутковано товари, отримані від постачальника	281	631	20000,00
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної)	641/ПДВ	631	4000,00
3	Списано на витрати суму визнаної неустойки (штрафу та пені)	948	685	4867,20
4	Погашено заборгованість перед постачальником за товари	631	311	24000,00
5	Погашено заборгованість перед постачальником у сумі штрафу та пені	685	311	4867,20

Висновки

• Для веденняобліку розрахунків за претензіями, пред’явленими постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками використовують субрахунок 374.
• Збитки, що відшкодовуються контрагенту за пред’явленою претензією, підприємство відображає у складі інших операційних витрат (Дт 949).
• Визнані штрафи, пеню, неустойки та інші санкц ї за порушення господарських договорів пред’явник претензії відображає у складі доходів (за кредитом субрахунку 715).
• Витрати,понесені в результаті визнання економічних санкцій за невиконання умов договору, боржник відображає за дебетом субрахунку 948