3. Суттєвість та її критерії

Суттєвість неодноразово згадується в бухгалтерських стандартах. Що ж це таке і навіщо вона потрібна?

Спершу визначимося з поняттям «суттєва інформація». Так, під суттєвою п. 3 розд. I НП(С)БО 1 має на увазі інформацію, відсутність якої у фінансовій звітності може вплинути на прийняття рішень користувачами такої звітності.

Цілком очевидно, що суттєвість показує поріг або точку відліку, якою має володіти інформація для того, щоб бути корисною потенційним користувачам. Крім того, з наведеного вище визначення можна зробити висновок: суттєва інформація має бути розкрита у фінансовій звітності підприємства. Причому, як зазначено в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635,

кожну статтю, що відповідає кількісним критеріям і якісним ознакам суттєвості, слід наводити у фінзвітності окремо

А ось інформація за статтями, що не відповідає критеріям та ознакам суттєвості, уключається до статей, призначених для розкриття інших складових класифікаційної групи активів, зобов’язань, доходів і витрат, інших показників, що виділяються у фінансовій звітності.

Суттєвість інформації визначається відповідними П(С)БО або МСФЗ і керівництвом підприємства (п. 3 розд. I НП(С)БО 1). Але пам’ятайте: керівництвом підприємства кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності можуть бути визначені (виходячи з потреб користувачів такої інформації) тільки в тому випадку, якщо ці критерії не встановлено П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами. Про це нагадують п. 2.20 Методрекомендацій № 635 і лист Мінфіну від 27.08.2013 р. № 31-08410-07-10/25152.

При цьому встановлені підприємством кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації повинні забезпечити надання користувачам всієї інформації з достатньою деталізацією про фактичні та потенційні наслідки госпоперацій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Підходи до визначення суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності викладено в п. 2.20 Методрекомендацій № 635

Там же Мінфіном запропоновано діапазони кількісних критеріїв суттєвості облікової інформації щодо окремих об’єктів обліку. Наведемо їх у табл. 3.1. При цьому зауважимо, що кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події встановлюються залежно від обраної бази.

Таблиця 3.1. Кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події

№ з/п	Об’єкти застосування суттєвості	Діапазон (у % від бази)	База для визначення кількісного критерію суттєвості інформації
1	2	3	4
1	Госпоперації та події, пов’язані зі зміною у складі активів, зобов’язань, власного капіталу підприємства	До 3 %	Вартість відповідно всіх активів, або всіх зобов’язань, або власного капіталу
2	Госпоперації та події щодо доходів і витрат	До 2 %	Сума чистого прибутку (збитку)
		До 0,2 %	Загальна сума доходів підприємства або загальна сума витрат
			Найбільша за значенням класифікаційна група доходів і витрат відповідно. Наприклад, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
3	Вартісні відхилення при проведенні переоцінки або зменшенні корисності необоротних активів	До 10 %	Справедлива вартість активу

1	2	3	4
4	Визначення подібності активів	До 10 %	Справедлива вартість об’єктів обміну
5	Визначення звітного сегменту при розкритті інформації про сегменти	До 10 %	Відповідно чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), або фінансовий результат сегменту, або активи всіх сегментів підприємства
6	Інші господарські операції та події	Не більше 5 %	Критерії та ознаки суттєвості визначаються виходячи з потреб користувачів, економічної доцільності з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних факторів, які можуть впливати на визначення порога суттєвості

Крім цього, у п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635 Мінфін запропонував параметри кількісних критеріїв суттєвості для представлення статей у фінансовій звітності.

Нагадаємо: відповідно до п. 4 розд. II НП(С)БО 1 підприємства можуть не наводити у фінансовій звітності статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, коли така інформація була в попередньому звітному періоді). Одночасно з цим вони мають право додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1, якщо стаття відповідає таким критеріям:

— інформація є суттєвою;

— оцінка статті може бути достовірно визначена.

Як зазначено в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635, для кожного зі звітів фінансової звітності обирають окрему базу визначення кількісних критеріїв та якісних ознак суттєвості статей фінансової звітності і діапазон кількісних критеріїв. Наведемо запропоновані Мінфіном показники в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Кількісні критерії суттєвості для статей фінансової звітності

№ з/п	Об’єкти застосування суттєвості	Діапазон (у % від бази)	База для визначення кількісного критерію суттєвості
1	2	3	4
1	Для статей Балансу	До 5 %	Сума підсумку Балансу
		До 15 %	Підсумок класу активів, власного капіталу або зобов’язань
2	Для статей Звіту про фінансові результати	До 5 %	Сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
		До 25 %	Сума фінансового результату від операційної діяльності
3	Для статей Звіту про рух грошових коштів	До 5 %	Сума чистого руху грошових коштів від операційної діяльності
4	Для статей Звіту про власний капітал	До 5 %	Розмір власного капіталу підприємства

Зверніть увагу: суттєвість облікової інформації може бути задана не тільки кількісними критеріями, але і якісними характеристиками, значимими для користувачів такої інформації.

Якісні характеристики властиві подіям господарської діяльності підприємства і, безумовно, мають важливе значення для користувачів фінансової звітності через свою нетиповість. Та і з точки зору вимог НП(С)БО 1 суттєвість є саме якісною, а не кількісною характеристикою фінансової звітності. Адже зазначений стандарт наполягає на включенні до фінансової звітності статей за умови, що інформація, яка надається в них, є суттєвою з позиції певного користувача (або групи користувачів) звітності незалежно від кількісної (вартісною) оцінки відповідного показника звітності.

Причому зауважте: як визначено в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635, стаття, визнана не суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її у примітках до фінансової звітності.

Підбиваючи підсумок викладеному, зазначимо: підприємства при формуванні облікової політики можуть установлювати критерії суттєвості інформації, якщо вони не визначені П(С)БО або МСФЗ. Причому можна встановити свої критерії, відмінні від наведених у Методрекомендаціях № 635, або визначити суттєвість у межах, що рекомендуються цим документом. Зазначають обрані параметри суттєвості в наказі про облікову політику (див. с. 32).

Висновки

• Кожну статтю, відповідну кількісним критеріям і якісним ознакам суттєвості, у фінансовій звітності наводять окремо.
• Суттєвість інформації визначається відповідними П(С)БО або МСФЗ і керівництвом підприємства.
• Суттєвість облікової інформації може бути задана не тільки кількісними критеріями, а й якісними характеристиками, значимими для користувачів такої інформації.
• Стаття, визнана не суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її у примітках до фінансової звітності.