3. Суттєвість та її критерії

Звичайно, ви не раз чули про таке поняття, як «суттєвість». Воно неодноразово згадується в бухгалтерських стандартах. Давайте ж розбиратися, що це таке і навіщо воно потрібне.

Термін «суттєвість» нормативно не визначений. Єдиний рекомендаційний і вже застарілий, але формально не відкликаний документ, який містить його трактування, — лист Мінфіну від 29.07.2003 р. № 04230-04108. За ним під суттєвістю розуміються характеристики облікової інформації, які визначають її здатність впливати на рішення користувачів фінзвітності. Тобто суттєвість слід розглядати як характеристику інформації.

У свою чергу, під суттєвою інформацією п. 3 розд. I НП(С)БО 1 має на увазі інформацію, відсутність якої у фінансовій звітності може вплинути на прийняття рішень користувачами такої звітності.

Із цього випливає висновок, що суттєвість показує поріг або точку відліку, яку повинна мати інформація для того, щоб бути корисною потенційним користувачам (наприклад, власникам).

Поріг суттєвості Мінфін у листі від 29.07.2003 р. № 04230-04108 визначив як абсолютну або відносну величину, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації. Між тим суттєвість облікової інформації може бути задана не лише кількісними критеріями, але і якісними ознаками, значимими для її користувачів. Про це прямо говорить п. 2.20 Методрекомендацій № 635.

Зауважте: суттєва інформація має бути розкрита у фінансовій звітності підприємства. Причому, як сказано в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635,

кожну статтю, яка відповідає кількісним критеріям і якісним ознакам суттєвості, слід наводити у фінзвітності окремо

А ось якщо інформація за статтями не відповідає критеріям і ознакам суттєвості, то її включають до статей, призначених для розкриття інших складових класифікаційної групи активів, зобов’язань, доходів і витрат, інших показників, що виокремлюються у фінансовій звітності.

Причому зверніть увагу: стаття, визнана не суттєвою для окремого представлення її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її в примітках до фінансової звітності (п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635).

Суттєвість інформації визначається відповідними П(С)БО або МСФЗ і керівництвом підприємства (п. 3 розд. I НП(С)БО 1). Але пам’ятайте: керівництво підприємства може визначити (виходячи з потреб користувачів такої інформації) кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності тільки в тому випадку, якщо ці критерії не встановлені П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами. Про це говориться в п. 2.20 Методрекомендацій № 635 і листі Мінфіну від 27.08.2013 р. № 31-08410-07-10/25152.

При цьому встановлені підприємством кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості повинні забезпечити надання користувачам усієї інформації з достатньою деталізацією фактичних і потенційних наслідків госпоперацій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Підходи до визначення суттєвості інформації про господарські операції, події і статті фінансової звітності викладені в п. 2.20 Методрекомендацій № 635. Там же знаходимо діапазони кількісних критеріїв суттєвості облікової інформації щодо окремих об’єктів обліку, запропоновані Мінфіном. Ознайомитися з ними ви можете в табл. 3.1. Причому зверніть увагу: кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події встановлюють залежно від обраної бази.

Таблиця 3.1. Кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події

№ з/п	Об’єкти застосування суттєвості	Діапазон (у % від бази)	База для визначення кількісного критерію суттєвості інформації
1	Госпоперації та події, пов’язані зі зміною у складі активів, зобов’язань, власного капіталу підприємства	До 3 %	Вартість відповідно всіх активів, усіх зобов’язань або власного капіталу
2	Госпоперації та події щодо доходів і витрат	До 2 %	Сума чистого прибутку (збитку)
		До 0,2 %	Загальна сума доходів або витрат підприємства
			Найбільша за значенням класифікаційна група доходів і витрат відповідно. Наприклад, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
3	Вартісні відхилення при проведенні переоцінки або зменшенні корисності необоротних активів	До 10 %	Справедлива вартість активу
4	Визначення подібності активів	До 10 %	Справедлива вартість об’єктів обміну
5	Визначення звітного сегменту при розкритті інформації про сегменти	До 10 %	Відповідно чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), або фінансовий результат сегменту, або активи всіх сегментів підприємства
6	Інші господарські операції та події	Не більше 5 %	Критерії й ознаки суттєвості визначаються виходячи з потреб користувачів, економічної доцільності з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних факторів, які можуть впливати на визначення порога суттєвості

Але це ще не все. У п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635 також наведені параметри кількісних критеріїв суттєвості для представлення статей у фінансовій звітності.

Нагадаємо: відповідно до п. 4 розд. II НП(С)БО 1 підприємства можуть не наводити у фінансовій звітності статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, коли така інформація була в попередньому звітному періоді). Одночасно із цим вони мають право додавати статті зі збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1, якщо стаття відповідає таким критеріям:

— інформація є суттєвою;

— оцінка статті може бути достовірно визначена.

Для кожного зі звітів обирають окрему базу визначення кількісних критеріїв і якісних ознак суттєвості статей фінансової звітності та діапазон кількісних критеріїв. Наведемо запропоновані Мінфіном показники в табл. 3.2 (див. с. 21).

Таблиця 3.2. Кількісні критерії суттєвості для статей фінансової звітності

№ з/п	Об’єкти застосування суттєвості	Діапазон (у % від бази)	База для визначення кількісного критерію суттєвості
1	Для статей Балансу	До 5 %	Сума підсумку Балансу
		До 15 %	Підсумок класу активів, власного капіталу або зобов’язань
2	Для статей Звіту про фінансові результати	До 5 %	Сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
		До 25 %	Сума фінансового результату від операційної діяльності
3	Для статей Звіту про рух грошових коштів	До 5 %	Сума чистого руху грошових коштів від операційної діяльності
4	Для статей Звіту про власний капітал	До 5 %	Розмір власного капіталу підприємства

Як ми вже зазначили раніше, суттєвість облікової інформації може бути задана не лише кількісними критеріями, але й якісними характеристиками, значимими для користувачів такої інформації.

Якісні характеристики властиві подіям господарської діяльності підприємства і, безумовно, мають важливе значення для користувачів фінансової звітності в силу своєї нетиповості. Та і з точки зору вимог НП(С)БО 1 суттєвість є саме якісною, а не кількісною характеристикою фінансової звітності. Адже зазначений стандарт наполягає на включенні до фінансової звітності статей за умови, що інформація, яка подається в них, є суттєвою з позиції певного користувача (чи групи користувачів) звітності незалежно від кількісної (вартісної) оцінки відповідного показника звітності.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо: якщо П(С)БО або МСФЗ не визначені критерії суттєвості інформації, підприємства мають право встановити їх самостійно. Причому можна встановити свої критерії, відмінні від наведених у Методрекомендаціях № 635, або визначити суттєвість у межах, рекомендованих цим документом. Зазначають обрані параметри суттєвості в наказі про облікову політику (див. с. 33).

Висновки

• Кожну статтю, що відповідає кількісним критеріям і якісним ознакам суттєвості, у фінансовій звітності наводять окремо.
• Суттєвість інформації визначається відповідними П(С)БО або МСФЗ, а в окремих випадках — керівництвом підприємства.
• Суттєвість облікової інформації може бути задана не лише кількісними критеріями, але й якісними характеристиками, значимими для користувачів такої інформації.