Лист від податкової про мінімальну зарплату: аргументи для відповіді
Податковий орган надіслав лист про важливість дотримання рівня мінімальної зарплати при виплатах працівникам. Чи законно це?
Відповідь
У більшості випадків це безпідставні звинувачення. Але їх варто взяти до уваги і аргументовано відповісти.
Останнім часом ДПІ почали надсиласти роботодавцям “листи щастя”. І цього разу не із запитом про надання інформації. А із проханням надати пояснення щодо випоати зарплати менше за встановлений законом мінімальний розмір.
Види претензій ДПС за даними аналізу Об’єднаного звіту та, зокрема, доходів з ознакою “101” (зарплата):
1. МЗП = 8000 грн. А у вашого найманого працівника середня зарплата за певний квартла менша цього показника.
Нагадаємо, з квітня 2024 року і увесь 2025 рік МЗП запланована на рівні 8000 грн.
Це той розмір зарплати, який має бути нарахований працінику за повністю виконану місячну норму праці. Що прямо й чітко передбачено ч. 1 ст. 3-1 Закону про оплату праці. Водночас ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці установлено: якщо працівник трудиться на умовах неповного робочого часу, а також якщо працівник не виконав повністю місячну норми праці, то мінімальна зарплата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Крім того, можливість працювати на умовах неовного робочого часу передбачена ст. 56 КЗпП.
Отже, у відповіді податковій слід зазначити ці норми. Та вказати: або працівник-новачок і в одному з місяців його просто прийнято на роботу, або ж він працює на умовах неповного робочого часу. Як підтвердження можна надати відповідні кадрові документи (накази, табель обліку робочого часу тощо).
Або ж додатки Д1, 4ДФ та/або Д5 до Об’єднаного звіту (хоча вони мають бути в податківців, боб ж саме їх вони і аналізували).
Так, у графі 22 додатку Д1 має бути вказана ознака неповного робочого часу. А в додатку Д5 має світитись прийняття працівника на роботу не з першого числа місяця. І це ще може підтвердити графа 7 додатку 4ДФ.
2. Середня зарплата по регіону або певній галузі економіки, наприклад, 15000 грн. А у ваших працівників – на рівні мінімалки.
При цьому ДПС може ще погрожувати перевіркою з Держпраці.
У цьому разі слід згадати про ст. 6 Закону про оплату праці. Нею передбачено:
- Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
- Колективним договором, а якщо договір не укладався – наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
І знову ж таки не забувайте про ст. 3-1 Закону про оплату праці. Нею установлено єдиний законодавчо зафікосваний мінімальний поріг зарплати – не менше МЗП. Тобто тієї, що визначає Закон по держаний бюджет на кожен рік. А він наразі = 8000 грн.
Отже, жодних середньогалузевих чи середньорегіональних показників дотримувати не обов’язково.
Єдине важливе – це диференціація зарплати. Тобто, прибиральниця і директор не можуть мати однакову зарплату.
Чи відповідати на такі листи?
Платники податків зобов’язані відповідати на запити щодо надання інформації, складені відповідно до ст. 73 ПКУ. Про це детально ми писали у статті Лист, запит від податкової: що робити?
Вважаємо, що все ж таки варто відповісти. Тим паче, що законні аргументи для захисту ми вам вище надали.
