Мінфін готує зміни щодо податкового навантаження: що зміниться?

Автор | 19.02.2024

Поняття податкового навантаження та в яких випадках застосовувані податківцями різновиди його критеріїв зачіпають платників податків.

Власне термін «податкове навантаження» гуляє дуже давно, проте використовувати його варто хіба що для позначення загального поняття. Ну, наприклад, як термін «оподаткування» – сам по собі він майже ні про що, але коли ви конкретизуєте, наприклад, оподаткування податком на прибуток підприємств або оподаткування ПДВ – одразу стає зрозуміло, що мова іде про певні правила Податкового кодексу тощо.

Проте для загального розуміння поняття податкового навантаження – тобто без дужок – проілюструємо його на прикладі тих же податку на прибуток та ПДВ.

Інше

Здавалося б чого простіше – адже як щодо першого, так і щодо другого податку їх платник декларує свої відповідні об’єкти оподаткування і фіксує фактично сплачені до Держбюджету суми податків?

Проте, наприклад, об’єкт податку на прибуток – тобто власне прибуток – якщо спрощено – визначають шляхом віднімання від загальної суми отриманих доходів – показника відповідних понесених витрат. Ну хіба що високодохідники та малодохідники-добровольці ще й коригують його на податкові різниці. Але чомусь так відбувається, що з двох підприємств, які отримали однакові доходи по 100 млн грн, одне сплатило 1 млн грн податку на прибуток, а інше – 100 грн. А іноді й нічого.

А от, наприклад, ПДВ до сплати визначає різниця між податковим зобов’язанням та податковим кредитом певного платника. І теж буває так, що з двох платників ПДВ, які здійснили однакові оподатковувані за ставками 20%, 14% та 7% постачання на 100 млн грн, одне сплатило ПДВ 1 млн грн, а інше – 100 грн. А іноді навіть затребувало відшкодувати собі певні суми з Держбюджету.

А тепер увага! Усі ці підприємства – зокрема друге та четверте – є сумлінними платниками податків! А якщо ви маєте сумніви щодо саме цих двох платників – мабуть, ви податківець.

Тож на закінчення першої – загальної частини зауважу, що податківці на законних підставах застосовують показники так званого податкового навантаження у двох випадках: першому – для виявлення сумнівних платників – яких називають ризиковими щодо несплати податків – з метою першочергового включення таких платників до плану документальних перевірок. І другому – для створення перешкод так званим ризиковим платникам ПДВ при реєстрації їх податкових накладних.

У першому випадку – для формування плану-графіку документальних перевірок – високоризикових платників визначають із застосуванням двох показників.

Рівень сплати податку на прибуток (%)

Перший показник – це так званий рівень сплати податку на прибуток. Він розраховується за підприємством – платником податку на прибуток – як відсоток співвідношення задекларованої до сплати суми податку на прибуток (за всіма об’єктами оподаткування) до задекларованої суми доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків). Задекларовану суму доходу беруть або з рядку 2000 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), або з рядку 01 декларації з податку на прибуток підприємств.

Рівень сплати ПДВ (%)

Другий показник – це так званий рівень сплати ПДВ. Цей показник розраховується за підприємством – платником ПДВ – як відсоток співвідношення задекларованого до сплати позитивного значення ПДВ до задекларованого обсягу постачання (без ПДВ) по всіх операціях за ставками 20%, 14% та 7%. Ці суми беруть з відповідних рядків колонки «А» розділу І декларації з ПДВ.

Потім ці показники кожного підприємства контролери порівнюють з відповідними галузевими (на рівні класів КВЕД), і якщо показники конкретного підприємства зокрема вполовину менші за галузеві – його вважають високоризиковим і напевно включать до плану-графіку перевірок.

Галузеві показники сплати податку на прибуток та ПДВ за 2021 рік – адже саме за цими показниками формують план-графік перевірок зараз – шукайте за посиланням.

Виглядає це так:

У згаданому раніше другому випадку застосування показника податкового навантаження – тобто для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної чи розрахунку коригування до критеріїв оцінки ступеня ризиків несплати ПДВ – давно застосовуваний так званий показник D, який теж можна розглядати як показник податкового навантаження та який розраховується за формулою:

D = S/T,

де   S – загальна сума сплачених платником податку та його відокремленими підрозділами за певні звітні періоди сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС;

T – загальна сума постачання товарів та послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 20%, 14% та 7%, зазначена у податкових накладних та розрахунках коригування за певні звітні періоди.

Насамкінець попереджаю: окрім згаданих категорій платників податків, іншим занадто розслаблятися теж не варто. Адже контролери уважно слідкують не тільки за сплатою усіх податків, адміністрування яких покладено на податкові органи, але й аналізують динаміку їх сплати. Тож якщо, наприклад, доходи ростуть, а сплата податків зменшується або ваші показники рівня сплати податків значно нижчі за визначені податківцями для вашої галузі – чекайте на небажаних гостей.

Проте, сподіваємось, що усе минеться)

Інше