На роботу як на каторгу: все про мобінг

Нові закони

Нещодавно запрацювали два закони, спрямовані на боротьбу з мобінгом.

Спочатку був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 № 2759-ІХ (далі — Закон № 2759), який набрав чинності 11.12.2022. Він закріплює основні норми та правила щодо протидії мобінгу в Україні.

Проте зрозуміло, що без належних санкцій ці норми могли б так і залишитися тільки на папері. Тому був прийнятий другий закон — це Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 01.12.2022 № 2806-ІХ (далі — Закон № 2806), який набрав чинності 23.12.2022. Він вводить адміністративну відповідальність за мобінг.

Про все це — по порядку.

Що таке мобінг?

Відтепер діє нова стаття 2² КЗпП, яка повністю присвячена мобінгу. В ній зазначено, що мобінгом (цькуванням) вважаються систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на:

— приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації та проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій. Метою таких дій (бездіяльності) здебільшого є набуття, зміна або припинення працівником трудових прав та обов’язків (наприклад, змусити працівника звільнитися чи перейти на іншу посаду тощо).

При цьому, якщо зміна робочого місця, посади працівника чи розміру оплати праці здійснюється у порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором — це не вважається мобінгом;

— створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, в тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою профпридатність.

Простіше кажучи, мобінг — це одна із форм дискримінації людини у трудових відносинах. Це про образливі слова, ігнорування або навпаки надмірну прискіпливість, небажання давати інформацію, надмірне завантаження роботою, необґрунтоване зменшення зарплати тощо.

Виходячи з офіційного визначення мобінгу, його ознаками є:

Ознаки мобінгу

Для встановлення факту мобінгу всі ці ознаки мають розглядатися тільки в сукупності. Адже між конструктивною критикою та мобінгом дуже тонка межа.

Форми та види мобінгу

Мобінг може проявлятися як у формі економічного, так і у формі психологічного тиску.

Так, економічний тиск може проявлятися у нерівній оплаті за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; безпідставне позбавлення частини виплат (премій, бонусів тощо).

Психологічний тиск — це створення стосовно працівника ворожої, образливої атмосфери, погрози, висміювання, наклепи, нерівномірний розподіл навантаження і задач між працівниками, що виконують однакову роботу, позбавлення працівника роботи без його звільнення, нерівність можливостей для кар’єрного росту, безпідставний недопуск працівника на робоче місце тощо. Може проявлятись, зокрема, у приниженні гідності працівника, використанні зневажливих зауважень та епітетів, словесній чи невербальній поведінці загрозливого, залякуючого або принизливого характеру, саботажі чи підриві робочої діяльності працівника, тощо.

Як бачите, тиск на працівника може бути з обох боків: як зі сторони роботодавця (вертикальний мобінг), так і зі сторони інших працівників (горизонтальний мобінг). При цьому психологічний тиск іноді може суттєвіше вплинути на працівника, ніж економічні позбавлення.

Захист від мобінгу

Для того, щоб захистити працівника від мобінгу, законодавство містить різні способи.

Обов’язки роботодавця. Виходячи з того, що на варті миру і порядку в колективі повинен стояти саме роботодавець, на нього поклали додаткові обов’язки в цій сфері. Він має здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу, зокрема, проводити різного роду інформаційні, навчальні та організаційні заходи. Також вимагається внесення інформації про такі заходи до колективного договору (якщо він є на підприємстві).

Майте на увазі! Про санкції за невиконання цього обов’язку не сказано нічого, проте задля миру в колективі варто над цим замислитися.

Права працівника. Надано додаткові можливості для самозахисту скривдженому працівнику.

Він має право швидко звільнитися за власним бажанням та ще й з виплатою вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Головна умова — роботодавець здійснював щодо нього мобінг або ж він не вжив заходів щодо припинення мобінгу. І все це має бути підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили. До його отримання звільнитися можна тільки на загальних підставах.

Також працівнику надано право звернутися зі скаргою до Держпраці та/або до суду. При цьому працівник не припиняє своєї трудової діяльності на період розгляду скарги або провадження у справі.

І звісно ж, якщо мобінг призвів до ушкодження здоров’я, що потребувало лікування, чи моральної шкоди, все це має бути компенсовано працівнику. Проте в обох цих випадках знову ж таки треба отримати судове рішення, яким підтверджуються відповідні факти.

Покарання кривдника. В законодавстві з’явилися заходи впливу і на працівника-кривдника.

Так, його можна звільнити з ініціативи роботодавця за п. 12 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Але знову-таки для такого звільнення потрібно рішення суду, що підтверджує факт цькування.

Поплатитися за здійснення мобінгу та/або невжиття заходів щодо його припинення може й керівник підприємства. За такі дії, якщо вони встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, керівника може бути звільнено з ініціативи роботодавця на підставі п. 1² ч. 1 ст. 41 КЗпП (ср. USER_SHOW_ID).

Проте, найголовніше, це введення адмінвідповідальності за мобінг за ст. 173⁵ КУпАП. За здійснення мобінгу (цькування) може прилетіти штраф:

— для громадян — у розмірі від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин;

— для підприємців-роботодавців та посадових осіб — у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

Якщо ж мобінг здійснюється групою осіб або повторно протягом року після накладення адмінстягнення, покарання буде суворішим:

— для громадян — штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 30 до 50 годин;

— для підприємців-роботодавців та посадових осіб — штраф від 3400 до 6800 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Протокол про це складає Держпраці, але штраф накладається у суді.

А що на практиці?

Все, що написано вище, звісно, добре, адже нарешті норми українського законодавства приведені у відповідність до європейського законодавства та спрямовані на захист від дискримінації й психологічного тиску в трудовому колективі.

Проте на практиці довести факт мобінгу — справа не з легких. Однак це не означає, що це нереально.

Так, дійсно, судова практика з розгляду справ щодо мобінгу свідчить про те, що раніше суди не дуже ретельно заглиблювалися у розгляд цих справ, адже належної законодавчої бази щодо протидії мобінгу до цього часу не було. Та й більшість справ зводяться до того, що працівники не надають достатніх доказів, які б підтверджували факт мобінгу (наприклад, постанова Львівського апеляційного суду у справі № 464/3427/19 від 11.08.2020).

Проте є і виграшні справи. Їх небагато, але вони є (наприклад, рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у справі № 739/1803/21 від 09.02.2022).

Сподіваємося, що з отриманням належного законодавчого підґрунтя таких справ побільшає і суди приділятимуть належну увагу доводам працівників та встановлюватимуть ознаки мобінгу, які прямо прописані в ст. 2² КЗпП.

Проте, як бачите, головна умова встановлення факту мобінгу — наявність доказів. Тож працівнику варто ретельно підготуватися.

В ідеалі спочатку факт мобінгу треба зафіксувати (наприклад, це може бути запис розмови на диктофон чи відео, свідчення колег, документальні підтвердження економічного чи будь-якого іншого тиску).

Потім працівник складає скаргу, додає ці докази і з усім цим звертається до Держпраці. Контролери все це перевірять та за наявності порушень випишуть протокол.

Це все потім передається до суду, який має встановити наявність мобінгу та призначити штраф кривдникам.

І вже на підставі цього рішення працівник матиме право швидко звільнитися з отриманням вихідної допомоги і компенсації лікування чи моральної шкоди (за їх наявності).