«Недо-реєстрований» статус спрощення: як ФОП «витягнути» ситуацію

Перехід на спрощенку: «як це працює»

«Техніку» подання заяви про обрання («новенький» ФОП) або про перехід (діючий ФОП) на спрощенку прописано у п.п. 298.1.1 ПКУ:

«298.1.1. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи — підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Нас цікавить саме «новенький» ФОП. Так от, якщо ФОП тільки-но реєструється, він може не подавати окрему заяву про обрання спрощенки податківцям (перелічені вище пп. 1 — 3). Натомість заявити про своє бажання бути спрощенцем він може одразу держреєстратору (при держреєстрації) (вказаний вище п. 4). І відповідну заяву/відомості буде передано податківцям вже без участі ФОП.

Більш детально це виглядає так.

Заяву щодо державної реєстрації фізичної особи — підприємця (форма 1) затверджено наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5). В ній на сторінці 4 передбачено можливість одразу заповнити відомості про обрання спрощеної системи оподаткування. Там вказуємо, з якої дати ми обираємо спрощену систему, яку групу і ставку єдиного податку тощо.

* У «Дії» Заява формується програмними засобами у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, передбачених цією ж формою 1.

До речі, свого часу майбутні ФОП подавали держреєстратору дві заяви: про держреєстрацію і про обрання спрощенки. Але зараз досить просто зазначити про своє бажання бути спрощенцем прямо в заяві про держреєстрацію (у формі 1).

Ну а далі, згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 755* технічним адміністратором ЄДР одночасно з відомостями ЄДР про держреєстрацію ФОП забезпечується передача податківцям відомостей з відповідної заяви про обрання спрощеної системи.

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

А що податківці?

Податківці за місцем обліку ФОП мають:

— або зареєструвати ФОП спрощенцем протягом двох робочих днів з дати отримання відомостей про обрання спрощеної системи (п. 299.4 ПКУ);

— або, якщо є підстави для відмови, надати ФОП письмову вмотивовану відмову в його реєстрації як єдиноподатника протягом двох робочих днів з дня подання заяви* (п. 299.5 ПКУ)

* Тут вочевидь у випадку, що нас цікавить, два робочі дні слід рахувати від дати отримання податківцями відомостей із реєстраційної картки (форми 1).

Тож наче все чітко. Але на практиці «чітко», на жаль, буває далеко не завжди.

Зокрема, іноді стаються технічні помилки, чи то у держреєстратора, чи то у ДПС, і податківці просто не бачать інформацію щодо бажання ФОП стати спрощенцем. А отже, не вносять його до Реєстру платників єдиного податку. Для них такий ФОП вважається загальносистемником з усіма «перевагами». А ФОП, навпаки, вважає себе спрощенцем. Подає декларацію єдиноподатника, сплачує єдиний податок. Бо письмову вмотивовану відмову в реєстрації його єдиноподатником йому податківці не надавали. Тож він і сумнівів не має, що він єдиноподатник. І це інколи затягується на місяці, а то й роки.

А інколи все простіше. Лист із письмовою відмовою від податківців просто «довго блукає», «не знаходить адресата» тощо. Тож ФОП теж упевнений, що він платник єдиного податку, бо відмови ж немає. А насправді це не так.

Як перевірити свій статус спрощенця?

Завжди легше попередити проблему, ніж потім розгрібати її наслідки. Тому ми завжди радимо всім ФОП (у тому числі новеньким), які обирають спрощенку, самостійно перевіряти свій статус єдиноподатника.

І

починати отримувати дохід (який ви маєте намір оподатковувати за правилами спрощеної системи) лише після того, як ви впевнилися, що ви є в Реєстрі платників єдиного податку

Як це зробити? Колись із цим були деякі складнощі. Втім наразі зробити це дуже просто:

1) досить зайти в приватну частину Електронного кабінету, відкрити вкладку «Облікові дані платника» та побачити, є ви спрощенцем чи ні;

2) також можна (і потрібно) протягом кількох днів після держреєстрації (ми ж пам’ятаємо, що у податківців є два робочих дні на ЄП-реєстрацію/відмову в ЄП-реєстрації, див. вище) направити податківцям електронну форму F1302101. Це запит про отримання витягу з Реєстру платників єдиного податку. Зазначте в ньому, що ви хочете отримати витяг саме в електронному вигляді (щоб оперативніше його побачити). У відповідь ви безкоштовно отримаєте електронний витяг з Реєстру платників єдиного податку, який зможете завантажити на свій ПК, роздрукувати і використовувати як підтвердження (у тому числі для контрагентів), що ви — спрощенець. Надіслати витяг податківці мають не пізніше двох робочих днів із дня отримання ними запиту (п. 299.9 ПКУ).

Ці прості дії збережуть вам нерви та час на випадок непередбачуваних ситуацій. Ну а якщо уже втрапити в халепу, не залишається іншого виходу, окрім суду. Бо податківці по своїй волі ні за що не погодяться зареєструвати вас спрощенцем «заднім числом».

Якщо проблема «вилізла» згодом: чи допоможе суд?

Є багато судових кейсів, коли ФОП запізно дізналися, що податківці не зареєстрували їх платниками єдиного податку, і хочуть виправити ситуацію. Нас буде цікавити саме ситуація із «новеньким» ФОП, який про своє бажання стати платником єдиного податку заявив на етапі держреєстрації, але через технічні помилки, чи то з боку держреєстратора, чи то з боку ДПС податківці до Реєстру платників єдиного податку його не внесли. І вмотивованої відмови не надали, бо «не бачили» заяви про обрання спрощенки. Через це ФОП лише згодом з’ясував, що для податківців він — загальносистемник. А активну діяльність вже було розгорнуто.

Як показує практика, суди здебільшого (але не завжди!) в таких випадках стають на бік підприємців (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 22.11.2021 у справі № 320/4263/20, по якій ВС відмовив податківцям у касаційному розгляді скарги). Бо технічні проблеми податківців чи держреєстратора не мають позбавляти ФОП його законних прав.

Але що треба знати підприємцю, щоб потім мати можливість довести, що його права було порушено і їх слід відновити?

Перш за все у ФОП мають бути документальні докази того, що він дійсно подавав заяву про держреєстрацію з відміткою про обрання спрощенки!

Можливо, у ФОП залишилась паперова копія такої заяви. Якщо ні — можна подати запит на отримання копії заяви до ЦНАП за місцем реєстрації ФОП.

Але надання копії заяви про держреєстрацію — задоволення не безкоштовне. У 2023 році це коштуватиме вам 190 грн (ч. 4 та 5 ст. 36 Закону № 755).

Якщо реєстрація відбувалася у «Дії», у ФОП можуть залишитися повідомлення про подання заявки на держреєстрацію в персональному кабінеті або на електронній пошті. Також можна звернутися до служби підтримки «Дії».

Отже, якщо ФОП вдалося знайти підтверджуючі документи, половина справи зроблена. Можна звертатися до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності ДПС, що полягала у незабезпеченні внесення запису до Реєстру платників єдиного податку про ФОП з дати його держреєстрації*.

* А якщо мова про «захід» на групу 1 чи 2, то з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

І суд, скоріш за все, зобов’яже податківців зареєструвати ФОП єдиноподатником «заднім числом». Втім іноді суди все-таки стають на бік фіскалів.

До речі, цікаве спостереження. Деякі ФОП, довідавшись, що вони не є спрощенцями (як вони вважали), подають податківцям заяву про перехід на спрощену систему. І податківці її задовольняють. Звісно, «наперед». А потім через суд ФОП намагається добитись реєстрації його спрощенцем «заднім числом». Так от, хоча суди і не пов’язують відмову саме з тим фактом, що на момент подання позову ФОП уже зареєструвався спрощенцем, проте саме таким ФОП частіше за все відмовляють. Бо раз ФОП уже погодився з тим, що він — не спрощенець, і подав фіскалам нову заяву про обрання спрощенки, то про яке визнання його спрощенцем «заднім числом» може йти мова?

Ну а оцінити ваші шанси на виграш та знайти корисні аргументи допоможуть практичні кейси ФОП, які опинилися у схожій ситуації (див. таблицю).

Практика судових рішень щодо ФОП, яких не внесли в Реєстр платників єдиного податку під час держреєстрації

Висновки

• Наразі ФОП, який тільки-но реєструється, може не подавати окрему заяву на спрощенку податківцям. Натомість він має право обрати спрощенку прямо в заяві про держреєстрацію.
• Відповідна інформація передається податківцям. Але можуть статися технічні помилки, інформація до податківців не дійде і ФОП залишиться загальносистемником.
• Тому вкрай важлива рекомендація: до того, як почнете отримувати дохід (який ви маєте намір оподатковувати за правилами спрощеної системи), обов’язково впевніться, що ви є в Реєстрі платників єдиного податку.
• З’ясувати статус спрощенця зараз зовсім не складно. І зробити все можна дистанційно. Якщо ж ФОП вчасно не перевірив свій статус єдиноподатника і проблема «вилізла» згодом, то єдиний шлях — звертатися до суду про реєстрацію ФОП спрощенцем «заднім числом». Якщо ФОП все, що від нього залежало, зробив правильно, а стався якийсь технічний збій, за який ФОП не відповідає, то є шанси «на порятунок».