Норми робочого часу: як їх встановлюють та яка їх тривалість?

Як визначаються норми тривалості робочого часу, яка специфіка оплати праці при різних режимах робочого часу, та як впливає перенесення вихідних на робочий процес.

Правове регулювання норм робочого часу

Питання тривалості, режиму та обліку робочого часу регулюються главою IV Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Робочий час — це час, встановлений законом або угодою між сторонами, протягом якого працівники повинні виконувати свої обов’язки за трудовим договором відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.

Існують такі види робочого часу:

• нормальний робочий час;
• скорочений робочий час;
• неповний робочий час.

Конкретна тривалість робочого часу встановлюється на рівні підприємства через локальні нормативно-правові акти або за угодою сторін трудового договору.

Згідно зі статтею 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак підприємства та організації можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу при укладенні колективного договору.

Стаття 52 КЗпП передбачає п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. Тривалість щоденної роботи (зміни) у такому випадку визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, затвердженими власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковою організацією підприємства, установи чи організації, з дотриманням встановленої тривалості робочого тижня.

Оплата праці та перенесення вихідних

Специфіка оплати праці може варіюватися залежно від режиму робочого часу. Зокрема, робота в понаднормовий час, у вихідні та святкові дні, а також вночі оплачується за підвищеними ставками. Крім того, перенесення вихідних впливає на розклад роботи працівників та може призводити до необхідності коригування графіків змінності і відповідної оплати праці.

На тих підприємствах, де п’ятиденний робочий тиждень недоцільний через специфіку виробництва та умови праці, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при нормі 36 годин і 4 годин при нормі 24 години.

Режим п’ятиденного або шестиденного робочого тижня встановлюється власником або уповноваженим ним органом разом з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для:

• працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;
• осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул) — 24 години на тиждень.

Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу.

Працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, встановлюється скорочений робочий тиждень тривалістю не більше 36 годин. Перелік професій і посад з шкідливими умовами праці, що дають право на скорочений робочий час, затверджується законодавством. Наразі цей перелік затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163. У ньому зазначені конкретні професії та посади певних виробництв і цехів. Якщо в переліку наведені лише виробництва та цехи без зазначення конкретних професій і посад, то право на скорочений робочий тиждень мають усі працівники цих виробництв та цехів.

Законодавством також встановлено скорочений робочий час для окремих категорій працівників, наприклад, учителів та лікарів. Норми робочого часу для працівників закладів охорони здоров’я затверджено наказом МОЗ від 25.05.2006 р. № 319, а для педагогічних працівників — Законами України “Про освіту” та іншими нормативними актами.

Скорочений робочий час тривалістю 6 годин на добу (36 годин на тиждень) також передбачено для інвалідів І і ІІ груп, які працюють на спеціалізованих підприємствах, у цехах та на дільницях, призначених для використання праці цих осіб, якщо вони не користуються правом на одержання більш високих пільг. Проте, згідно з роз’ясненням Мінпраці, ця норма застосовується тільки при шестиденному робочому тижні, а на п’ятиденний робочий тиждень не поширюється.

Стаття 51 КЗпП передбачає, що роботодавець може за власні кошти встановлювати скорочений робочий час для інших категорій працівників, таких як батьки дітей до 14 років або дітей з інвалідністю, одинокі матері та батьки, які виховують дитину без другого з батьків. Проте це право, а не обов’язок роботодавця.

Оплата праці в умовах скороченого робочого часу

Скорочений робочий час не впливає на розмір заробітної плати працівника. Незважаючи на зменшення робочих годин, працівник має право на оплату в розмірі повної тарифної ставки або повного окладу.

Встановлення неповного робочого часу

Необхідно розрізняти скорочену тривалість робочого часу та неповний робочий час. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється чинним законодавством і може бути визначена в колективному договорі за ініціативою роботодавця. Неповний робочий час встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем. Він може бути введений як при прийнятті на роботу, так і пізніше (ч. 1 ст. 56 КЗпП).

Існують такі форми неповного робочого часу:

• Неповний робочий день (скорочення тривалості щоденної роботи на певну кількість годин).
• Неповний робочий тиждень (збереження нормальної тривалості робочого дня, але зменшення кількості робочих днів на тиждень).

На прохання вагітної жінки, жінки з дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю, а також тих, хто доглядає за хворим членом сім’ї згідно з медичним висновком, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Робота на умовах неповного робочого часу не обмежує трудові права працівників. Оплата праці при неповному робочому часі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Норма тривалості робочого часу на рік

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Вона залежить від режиму робочого тижня на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), тривалості щоденної роботи та встановлених вихідних днів. Тому підприємства самостійно визначають річну норму робочого часу з урахуванням вимог КЗпП.

Щороку, зазвичай влітку, Мінекономіки надає рекомендації щодо норми тривалості робочого часу на наступний рік. Підприємства використовують ці рекомендації для обчислення своєї норми робочого часу.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім тих, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Які святкові дні переносять і як це оформити

Щоб створити сприятливі умови для святкування і раціонально використовувати робочий час, Кабмін щороку рекомендує переносити робочі дні для працівників з п’ятиденним робочим тижнем з вихідними у суботу та неділю.

Однак ці рекомендації не є обов’язковими, тому рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно. Це рішення оформлюється шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа на підприємстві.

Перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства і норму тривалості робочого часу в місяцях, де було здійснено перенесення.

Як правило, для створення сприятливих умов для святкування і раціонального використання робочого часу, Кабмін щорічно видає розпорядження, якими рекомендує переносити робочі дні. Оскільки ці розпорядження мають рекомендаційний характер, роботодавець приймає рішення самостійно, оформлюючи його відповідним наказом або іншим розпорядчим документом.

Зразок наказу про перенесення робочих днів

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волошкове поле»

НАКАЗ

29.04.2021 р. м. Київ № 2021-146/к

Про перенесення робочих днів у 2021 році

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів та раціонального використання робочого часу відповідно до Розпорядження КМУ від 30.09.2020 р. № 1191-р «Про перенесення робочих днів у 2021 році», керуючись ст. 67 та ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України,

НАКАЗУЮ:

1. Перенести для працівників, які працюють за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями у суботу та неділю, робочий день з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня 2021 р.
2. Працівники, які станом на 23.08.2021 р. перебуватимуть у відпустках або будуть відсутні через тимчасову непрацездатність, повинні відпрацювати 28.08.2021 р., якщо в цей час не будуть знаходитись у відпустках або в стані тимчасової непрацездатності.
3. Працівники, які будуть відсутні на роботі 28.08.2021 р. без поважних причин (без документального підтвердження), будуть притягнуті до дисциплінарної відповідальності згідно зі ст. 149 Кодексу законів про працю України.
4. Начальнику відділу кадрів Вербі Р. А. довести цей наказ до відома всіх працівників під підпис до 23.06.2021.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор М. В. Рудіч
Рудіч

З наказом ознайомлені:

31.05.2021 р. Верба Р. А. Верба

_________ р. _______________________

_________ р. _______________________