Обробка персональних даних під час воєнного стану

Розглянемо особливості обробки персональних даних в умовах воєнного стану. Та відповімо на запитання: чи потрібно і надалі підписана згода на обробку персональних даних?

Конституційні засади

Згідно зі статтею 32 Конституції України:

1️⃣ Ніхто не може зазнавати втручання в особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.

2️⃣ Забороняється збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, окрім випадків, визначених законом, в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Однак стаття 64 Конституції передбачає можливість встановлення окремих обмежень прав і свобод у разі воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку їх дії.

Воєнний стан та обмеження прав

• Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.
• Відповідно до пункту 3 Указу, на період дії воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права та свободи, зокрема передбачені статтею 32 Конституції.

Це узгоджується з статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка допускає втручання держави у право на повагу до приватного життя, якщо це необхідно для:

• національної та громадської безпеки;
• економічного добробуту країни;
• запобігання заворушенням чи злочинам;
• захисту здоров’я, моралі, прав і свобод інших осіб.

Згідно зі статтею 15 цієї Конвенції, у разі війни або суспільної небезпеки допускається відступ від зобов’язань, але лише в межах необхідності.

Обробка персональних даних під час воєнного стану

Стаття 9 Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних передбачає, що відхилення від основних норм обробки персональних даних допускається у випадках:

• захисту державної та громадської безпеки;
• боротьби з кримінальними правопорушеннями;
• захисту прав суб’єкта даних або інших осіб.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про захист персональних даних» дозволено обмеження права на захист персональних даних у разі необхідності для цілей:

• національної безпеки;
• економічного добробуту;
• захисту прав і свобод осіб.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про захист персональних даних» підставами для обробки персональних даних є:

1. згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
2. дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
3. укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
4. захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
5. необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
6. необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

📢 Таким чином, згода особи є лише однією з шести підстав для обробки персональних даних. А якщо є інші з перелічених підстав, то обробку персональних даних проводять без згоди суб’єкта персональних даних.

Державні органи та обробка персональних даних

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає повноваження органів державної влади, військового командування та місцевого самоврядування щодо:

• запобігання загрозам;
• захисту територіальної цілісності;
• забезпечення національної безпеки.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, державні органи можуть діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом. У такому випадку основними підставами для обробки персональних даних є:

1. Дозвіл на обробку персональних даних, наданий відповідно до закону для виконання повноважень.
2. Виконання законних обов’язків володільця персональних даних.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про захист персональних даних», забороняється обробка даних, що стосуються:

• расового чи етнічного походження;
• політичних, релігійних або світоглядних переконань;
• членства в партіях і профспілках;
• засудження до кримінального покарання;
• здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

Однак ці обмеження не застосовуються, якщо обробка даних необхідна для:

• виконання вироків суду;
• оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності;
• боротьби з тероризмом.

Це підтверджує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

ВИСНОВКИ

1. В умовах воєнного стану особлива увага приділяється захисту персональних даних:
2. Обмеження прав здійснюється на законних підставах та в межах необхідності.
3. Державні органи можуть обробляти персональні дані відповідно до законодавчих норм.
4. Захист інформаційних ресурсів, критичної інфраструктури та державних реєстрів є пріоритетним завданням.
5. Будь-яка обробка персональних даних має бути пропорційною, законною та відповідати конкретним цілям.