Оплата праці керівників та працівників комунальних некомерційних підприємств: Роз’яснення законодавчих вимог
Зміни в організаційно-правових формах закладів охорони здоров’я
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я», було розширено перелік організаційно-правових форм закладів охорони здоров’я. Згідно зі статтею 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», заклади охорони здоров’я можуть функціонувати як державні, комунальні, приватні або на основі змішаної форми власності.
Заклади комунальної форми власності можуть створюватися та функціонувати як комунальні установи або комунальні некомерційні підприємства. Джерела фінансування таких підприємств можуть включати як бюджетні кошти, так і фінансові ресурси, що надходять від юридичних і фізичних осіб.
Регулювання оплати праці працівників
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оплату праці», умови і розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі умови урегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298, яка регламентує оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів для працівників бюджетної сфери. Підвищення зарплат для працівників державних і комунальних закладів охорони здоров’я, що оплачуються на основі цієї сітки, здійснюється централізовано через збільшення посадового окладу (тарифної ставки) для першого тарифного розряду.
Вимоги до КНП згідно з Господарським кодексом України
Згідно з статтею 54 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання, які здійснюють некомерційну діяльність, зобов’язані дотримуватись загальних вимог до регулювання господарської діяльності. При укладенні трудового договору (контракту) КНП має забезпечити належні умови праці, гарантувати оплату праці не нижче від встановленого законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законодавством.
Оплата праці в КНП: договірне регулювання
Заклади охорони здоров’я, що функціонують як КНП, мають умови оплати праці, які визначаються на основі колективного договору. Це регламентується статтями 97 КЗпП України та 15 Закону України «Про оплату праці». У колективному договорі можуть бути передбачені умови, визначені Генеральною, галузевими та територіальними угодами, що не суперечить законодавству.
При визначенні умов оплати праці в колективному договорі КНП мають право використовувати положення та гарантії, передбачені постановами Кабінету Міністрів України та галузевими наказами. Наприклад, можна застосовувати норми наказу Мінпраці та МОЗ України від 05.10.2005 № 308/519, який встановлює умови та порядок оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення.
Оплата праці при фінансуванні з Національної служби здоров’я України
Якщо КНП уклало договір із Національною службою здоров’я України та отримує фінансування безпосередньо від неї, умови оплати праці переходять до сфери договірного регулювання, згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про оплату праці». В такому разі оплата праці працівників регулюється колективними договорами відповідно до статей 15 і 16 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про колективні договори і угоди», та іншими нормативними актами.
Державне регулювання оплати праці керівників КНП
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про оплату праці», умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній та комунальній власності, підлягають державному регулюванню. Орган місцевого самоврядування встановлює ці умови в контракті, з урахуванням норм Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 359. Цією постановою передбачено наступні виплати для керівників підприємств:
- Посадовий оклад: Величина окладу залежить від чисельності працівників у перерахунку на повну зайнятість за рік, вартості активів КНП або чистого доходу від реалізації послуг за даними останньої річної фінансової звітності. Оклад визначається в кратності до мінімального посадового окладу працівника основної професії відповідно до додатку до постанови № 859.
- Премії: Установлюються за підсумками роботи за квартал (до 3 місячних окладів) або за рік (до 24 місячних окладів).
- Доплати і надбавки: Додаткові виплати можуть нараховуватися за науковий ступінь, вчене звання, стаж наукової діяльності та інші показники, пов’язані з науковою або науково-технічною діяльністю керівника. Щомісячна надбавка за стаж наукової діяльності може становити 10%, 20% або 30% від посадового окладу залежно від тривалості стажу.
- Інші виплати: Керівникам підприємств може бути виплачена грошова допомога у разі виходу на пенсію, а також матеріальна винагорода за ефективне управління державним майном.
Визначення умов оплати праці працівників КНП
Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і затверджує штатний розпис. Основні положення щодо організації заробітної плати в КНП мають відповідати законодавству та враховувати норми генеральної, галузевої та територіальної угод.
Підприємства можуть продовжувати використовувати традиційну тарифну систему, яка включає тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Ця система служить основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Визначення тарифних розрядів та присвоєння кваліфікаційних розрядів працівникам здійснюється роботодавцем на основі професійних стандартів. Ураховуючи різний рівень складності виконуваних робіт, розмір заробітної плати може бути диференційований з використанням міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Щодо надбавок і доплат, їх розмір КНП також встановлює самостійно. Підприємство може розробити власну схему або використовувати наказ Мінсоцполітики та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519, де детально описані умови та порядок нарахування таких виплат працівникам.
Законодавство дозволяє КНП відмовитися від тарифної системи оплати праці. Згідно зі статтею 96 КЗпП, колективним договором або наказом роботодавця можуть встановлюватися інші системи оплати праці. Наприклад, заробітну плату лікаря можна визначати залежно від кількості пацієнтів, яких він обслуговує, або від кількості операцій, які він виконує.
Мінімальні державні гарантії
Законодавством встановлено, що розмір оплати праці працівників не може бути нижчим від мінімальних державних гарантій. Це означає, що мінімальна заробітна плата не може бути меншою від встановленої мінімальної зарплати на національному рівні, включаючи підвищення окладів за роботу у важких умовах, нічні та понаднормові години.
Забезпечення мінімальних державних гарантій з оплати праці є обов’язковим для всіх підприємств, включаючи комунальні некомерційні підприємства. Ці гарантії визначені Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.