Оплата вихідних у відрядженні
Якщо працівник відряджається спеціально для роботи у свій вихідний день, встановлений за місцем основної роботи, це повинно бути відображено в наказі про відрядження. Також у наказі необхідно зазначити, як саме буде компенсовано роботу в ці дні за згодою сторін.
Компенсація за роботу у вихідний день може бути у двох формах:
- Надання іншого дня відпочинку.
- Грошова компенсація у подвійному розмірі.
Оплата за роботу у вихідний день визначається згідно зі ст. 107 КЗпП, зокрема:
- Відрядникам — за подвійними відрядними розцінками.
- Працівникам, оплата праці яких здійснюється за годинними або денними ставками — у розмірі подвійної годинної або денної ставки.
- Працівникам, які одержують місячний оклад — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день проводилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота проводилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Важливо:
У разі надання працівнику іншого дня відпочинку, цей день не оплачується. Фактично відпрацьовані години у вихідний день у відрядженні оплачуються, як звичайний робочий день у відрядженні.
Як табелювати вихідні у відрядженні
Робота, оплата та компенсація за вихідні дні у відрядженні часто викликають питання через відсутність чітких нормативних вказівок. Роботодавці іноді забувають про свої права та обов’язки, що призводить до поширених помилок. Розглянемо найпоширеніші з них та способи їх виправлення від White Consulting.
Помилка 1: Відсутність чіткого регламенту щодо роботи у дні вибуття та прибуття
Приклад: У Правилах внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) не визначено, чи потрібно працівникам виходити на роботу в день вибуття у відрядження та прибуття з нього.
Рішення: Це питання слід чітко прописати у ПВТР та продублювати у Положенні про відрядження. Можливі варіанти:
- Передбачити невихід працівника на роботу у дні вибуття та прибуття.
- Встановити, що якщо працівник відбуває у відрядження після 20:00, він має бути на роботі до цього часу, а при прибутті до 8:00 – на роботі з наступного робочого дня.
Помилка 2: Невідповідність оплати днів відрядження вимогам законодавства
Приклад: У ПВТР зазначено, що дні вибуття та прибуття є робочими днями й оплачуються як робочі дні.
Проблема: Таке формулювання не відповідає вимогам ч. 4 ст. 121 КЗпП.
Рішення: У ПВТР і Положенні про відрядження потрібно зафіксувати, що дні вибуття та прибуття є днями відрядження й оплачуються як інші дні відрядження, не нижче середнього заробітку.
Помилка 3: Неправильна компенсація за вихідні дні у відрядженні
Приклад: У ПВТР прописано, що за дні вибуття та прибуття, які припадають на вихідні, надаються інші дні відпочинку, але ці дні не оплачуються.
Проблема: У такому разі не буде виконано місячну норму робочого часу й порушено гарантії ст. 121 КЗпП щодо оплати днів відрядження.
Рішення: У ПВТР слід прописати, що за вихідні дні вибуття та прибуття надаються інші дні відпочинку. У Положенні про відрядження та Положенні про оплату праці зафіксувати, що ці дні оплачуються як інші дні відрядження.
Помилка 4: Неправильне табелювання днів відрядження
Приклад: У табелі обліку робочого часу дні вибуття та прибуття позначають як робочі дні «Р» і 8 годин.
Проблема: Бухгалтер може помилково оплатити ці дні як робочі, навіть якщо інші дні відрядження оплачено за середнім заробітком. Це може викликати питання у податкових органів щодо правомірності виплати добових.
Рішення: У табелі обліку робочого часу дні відрядження слід позначати як «ВД» і 8 годин, а якщо це робота у вихідний день — «ВД/ВР» і «8/8». Це варто зафіксувати у Положенні про табельний облік.
Помилка 5: Неправильне табелювання вихідних днів у відрядженні
Приклад: У табелі вихідні дні у відрядженні, коли працівник не працював, позначені як «ВД» і 8 годин.
Проблема: Виникає питання, чи потрібно оплачувати ці дні або надавати інші дні відпочинку.
Рішення: Якщо це просто вихідний день у відрядженні, він має бути позначений як «ВД» без зазначення кількості годин. У ПВТР і Положенні про відрядження потрібно чітко прописати, що вихідні дні, коли працівник не працював у відрядженні, не оплачуються й інші дні відпочинку за них не надаються. Добові виплачуються й вартість найму житла компенсується.