Для ефективного управління документами необхідно чітко розуміти, де і як реєструвати накази з кадрових питань, який термін їх зберігання, а також якими нормативними актами слід керуватися при виконанні цих завдань.
Багато роботодавців не надають належного значення таким документам, як посадова інструкція (ПІ). Це часто пояснюється відсутністю чітких законодавчих вимог щодо їх обов’язковості. Кодекс законів про працю (КЗпП) не містить прямих вказівок щодо обов’язковості посадової інструкції на підприємстві.
На тлі посилення мобілізаційних процесів в Україні обговорюються зміни в правилах бронювання військовозобов’язаних. Однією з ключових ідей є можливість уникнення мобілізації за умови сплати податків з офіційної заробітної плати або доходів.
Отримання довідки про підтвердження трудового стажу є важливим питанням для багатьох громадян, особливо у випадках, коли необхідно підтвердити трудовий стаж для отримання пенсії, соціальних виплат чи оформлення інших документів.
Бронювання військовозобов’язаних працівників — це надання тимчасової відстрочки (до шести місяців) від мобілізації (призову) ключовим працівникам підприємств, компаній, установ чи організацій, які є критично важливими для забезпечення їх стабільного функціонування.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1449, затверджено порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу чи фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у випадку невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, за умови, що працівник має право на призначення дострокової пенсії за віком.
Це врегульовано постановою від 10 вересня 24 року № 1045.
Відповідно до статті 35 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” (далі — Закон), у рішенні про призначення на посаду державної служби суб’єкт призначення може встановити випробувальний термін для перевірки відповідності кандидата займаній посаді, із зазначенням тривалості цього терміну.
Звільнення працівника з роботи може відбуватися за різними обставинами, найпоширенішими з яких є звільнення за власним бажанням та за угодою сторін. Обидва ці варіанти мають свої відмінності в умовах і процедурах.
