Помилково перераховані кошти, чи обов’язково реєструвати ПН?
На питання, чи складати податкову накладну (ПН) на помилково отримані від контрагента кошти, не все так просто. Якщо кошти є помилковими, то виходить, що вони перераховані не під постачання товарів/послуг. Отже, немає підстав складати ПН.
🕵️ Позиція податківців: якщо з контрагентом немає договірних відносин або договір припинив свою дію, то ПН на помилкові кошти не складається. При цьому строк повернення цих коштів жодного значення не має; якщо є договірні відносини з особою, яка перерахувала кошти, то “помилкові” кошти вважаються оплатою в рахунок майбутніх постачань і складається на них ПН.
А потім у разі, якщо вони на підставі листа контрагента будуть повернені як помилкові, — складається датою повернення коштів розрахунок коригування (РК) (як на повернення авансу). Зверніть увагу, строк, протягом якого будуть повернені кошти, жодного значення не має (хоч вони будуть повернуті в той же день).
Важливо врахувати, які саме кошти вважаються помилково отриманими. З помилковим платежем маємо справу у разі, якщо кошти списані з рахунку неналежного платника та/або зараховані на рахунок неналежного отримувача.
Якщо у вас є діючі договірні відносини, які передбачають або можуть передбачати постачання товарів/послуг під цю оплату у майбутньому, то не складати ПН на “помилкові” кошти можливо, якщо є підтвердження, що кошти дійсно є помилковими.
Одного листа контрагента про помилковість недостатньо. Потрібні ще якісь докази (наприклад, в призначенні платежу вказані реквізити рахунків, які вже сплачені; закриті заявки-замовлення з покупцем і відповідно не можна визначити, в рахунок яких саме товарів перерахована ця зайва оплата, тощо).
Знову ж акцентуємо увагу: строк, в який повернуто кошти, ніяк не впливає на те, чи можна вважати ці кошти помилковими.
