Порядок надання сумісникам щорічних відпусток

Щорічна відпустка для сумісників

Загалом, право на щорічну відпустку в працівника з’являється після 6 місяців безперервної роботи на підприємстві (ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки). Проте, ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки надає окремим категоріям працівників, включаючи сумісників, право на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення цього строку. Сумісники можуть узяти щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки).

Якщо відпустка за основним місцем роботи триває довше, то на роботі за сумісництвом можна взяти відпустку без збереження зарплати на період до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).

Якщо ж відпустка за сумісництвом триває довше, Мінсоцполітики в листі від 12.08.2016 р. № 1294/13/84-16 пропонує такі варіанти для сумісника:

• працювати за основним місцем роботи, продовжуючи перебувати у щорічній відпустці за сумісництвом;
• отримати компенсацію за невикористану відпустку, якщо сумісник вже був у відпустці 24 календарних дні за сумісництвом (ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки);
• оформити декілька днів відпустки без збереження зарплати за основним місцем роботи за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).

Щорічні додаткові відпустки

Додаткові відпустки надаються за фактично відпрацьований час у робочому році (ст. ст. 7 і 8 Закону про відпустки). Тому зазвичай їх не надають наперед.

Закон не забороняє надання сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу в шкідливих, важких і особливих умовах праці. Такі відпустки надаються за умови:

• якщо працівник-сумісник працює у шкідливих і важких умовах або в особливих умовах праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для таких умов;
• наявності шкідливих і важких умов праці, підтверджених атестацією робочого місця;
• конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки, визначеної в колективному або трудовому договорі.

Відпустка за ненормований робочий день

Працівники, які працюють на умовах неповного робочого дня або тижня, мають право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, але тривалість цієї відпустки залежить від зайнятості працівника в таких умовах, і ця можливість має бути передбачена колективним договором. Проте працівники з підсумованим робочим часом не мають права на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день (листи Мінсоцполітики від 10.10.2017 р. № 2536/0/101-17/284 та від 02.02.2015 р. № 102/13/84-15).