Повітряна тривога: як діяти роботодавцям і працівникам у 2025 році

Під час воєнного стану кожне підприємство повинне мати чіткі правила дій у разі оповіщення про повітряну тривогу. Нижче — пам’ятка для бухгалтерів, кадровиків та керівників, яка допоможе правильно організувати роботу і уникнути помилок.

Нормативне підґрунтя

• Кодекс цивільного захисту України (ст. 19, 21, 30): гарантує право громадян на своєчасне оповіщення про небезпеку та покладає обов’язок на підприємства забезпечувати дії у разі надзвичайних ситуацій.
• Положення № 733: зобов’язує підприємства встановлювати системи оповіщення (гучномовці, табло, радіоточки) та забороняє відключати канали зв’язку, що використовуються для сигналів тривоги.
• Закон «Про місцеве самоврядування» (ст. 38): органи місцевої влади контролюють заходи цивільного захисту, у тому числі на підприємствах.

👉 Висновок: забезпечення цивільного захисту — прямий обов’язок роботодавця.

Трудові відносини під час тривоги

❓Чи може працівник залишити робоче місце?

✅ Так. Вихід до укриття не є прогулом. Це виконання правил цивільного захисту.

❓Чи може роботодавець вимагати працювати під час тривоги?

❌ Ні. Такі вимоги не відповідають законодавству і створюють ризики кримінальної відповідальності у разі травмування чи загибелі працівників.

❓Як оплачувати час в укритті?

Час перебування в укритті оплачується як звичайний робочий час, оскільки працівник виконує свій обов’язок з дотримання правил безпеки.

Також є позиція Держпраці, що такий час є вимушеним простоєм 👉 Працівники в укритті: чи платити зарплату?

Документальне оформлення

1. План реагування на надзвичайні ситуації

• обов’язковий для підприємств з понад 50 працівниками;
• затверджується керівником;
• визначає маршрути евакуації, відповідальних осіб, заходи із захисту матеріальних цінностей.

2. Інструкція з дій персоналу (для підприємств з ≤50 працівниками)

Має містити:

• сигнали оповіщення і порядок дій;
• маршрути евакуації та укриття;
• порядок збереження майна;
• відповідальних осіб.

📌 Орієнтовний зразок інструкції наведено у додатку 7 до Методрекомендацій ДСНС (протокол №10 від 14.11.2017).

Типова інструкція щодо дій персоналу невеликих підприємств при загрозі або виникненні надзвичайних ситуаційЗавантажити

3. Наказ роботодавця

Варто видати наказ про порядок дій під час тривоги:

• хто відповідає за оповіщення;
• куди йдуть працівники;
• що робити з касою, технікою, матеріальними цінностями;
• як фіксувати присутність працівників після відбою.

Також законодавство з пожежної та техногенної безпеки, зокрема, Правила пожежної безпеки в Україні зобов’язує власників і керівників об’єктів, де одночасно перебуває значна кількість людей, забезпечити розроблення планів евакуації та інструкцій з дій персоналу.

Де обов’язково мають бути плани евакуації

Відповідно до п. 5 розд. ІІ Правил пожежної безпеки, плани евакуації людей на випадок пожежі мають бути розроблені та розміщені на видимих місцях:

• якщо на об’єкті постійно або тимчасово перебувають 100 і більше осіб;
• якщо є хоча б одне приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб;
• у будівлях з двома і більше поверхами, якщо на одному поверсі перебуває понад 25 осіб;
• в одноповерхових будівлях, якщо одночасно перебуває понад 50 осіб.

📌 У випадку, якщо на об’єкті можуть бути особи з інвалідністю або маломобільні групи населення, плани евакуації обов’язково розробляються з урахуванням їхніх потреб (наприклад, нанесення спеціальних маршрутів, позначення доступних виходів).

📑 Інструкція до плану евакуації

Для низки об’єктів план евакуації має бути доповнений окремою інструкцією, затвердженою керівником. Це стосується:

• навчальних закладів (у тому числі дошкільних);
• закладів охорони здоров’я із стаціонаром;
• будинків-інтернатів для літніх людей та осіб з інвалідністю;
• санаторіїв, закладів відпочинку;
• культурно-освітніх, видовищних і розважальних закладів;
• спортивних споруд;
• готелів, мотелів, кемпінгів;
• торговельних підприємств;
• інших об’єктів з масовим перебуванням людей.

Інструкція повинна містити:

• чіткі дії персоналу для швидкої та безпечної евакуації;
• порядок евакуації з урахуванням маломобільних осіб;
• алгоритм дій у нічний час (для закладів, де люди можуть перебувати вночі — готелі, лікарні, інтернати).

Обов’язки власників і адміністрації приміщень

• повідомляти відвідувачів і персонал про тривогу (через гучномовці, повідомлення, застосунки);
• організовувати евакуацію до укриття (правило «двох стін» — мінімум дві стіни від небезпеки);
• забезпечувати захист ТМЦ (закриття каси, відключення електро- та газопостачання, відеофіксація);
• призначати відповідальних осіб.

👉 Якщо відвідувачі відмовляються йти до укриття — примусити їх неможливо, але залишати сторонніх у приміщенні без персоналу також заборонено.

Комендантська година і доступ до укриттів

🚨 Пересування до укриття під час комендантської години дозволене, але до найближчого укриття.

Відмова у доступі до укриття мешканцям «не зі свого будинку» незаконна.

Якщо укриття зачинене чи занедбане — слід звертатись до місцевої влади.

Відповідальність за недопуск передбачена законодавством.

Наслідки недотримання правил

Держпродспоживслужба має право зупинити діяльність підприємства до усунення порушень (ст. 26 Закону «Про захист прав споживачів»).

У разі загибелі чи травмування людей через відмову роботодавця забезпечити безпеку можливе кримінальне провадження.

Висновки

1. Роботодавець зобов’язаний розробити план або інструкцію дій під час тривоги.
2. Працівники мають право залишати робоче місце і йти в укриття — це не прогул.
3. Час в укритті оплачується як робочий.
4. Власники приміщень відповідають за інформування, організацію евакуації та збереження майна.
5. Недотримання правил може призвести до штрафів, зупинення діяльності і кримінальної відповідальності.