Питання поворотної фінансової допомоги (ПФД), як способу поповнення оборотних коштів підприємства, є актуальним, особливо в часи складної ситуації. Завдяки ПФД, підприємства мають змогу не лише зберегти свої бізнеси, але й розвивати їх.
Раніше ми досліджували загальні положення щодо отримання та погашення позик у статті “Поворотна фінансова допомога для підтримання чи відновлення діяльності підприємства, ФОП.” Там ми розглянули основні аспекти пов’язані з договорами позики та ПФД, формами надання та обліку ПФД, а також бухоблік та оподаткування операцій з ПФД.
Питання: Чи може підприємство повернути засновнику – фізичній особі отриману від нього ПФД готівкою через касу підприємства?
Відповідь: Немає заборон на повернення ПФД засновнику – фізичній особі готівкою через касу підприємства. Однак варто враховувати обмеження на граничні суми для розрахунків готівкою протягом дня за одним платіжним документом.
Згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. № 148, фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 50 000 гривень.
Платежі, які перевищують визначені граничні суми, можуть бути здійснені через надавачів платіжних послуг, переказуючи кошти з рахунку на рахунок або вносячи їх до каси надавачів платіжних послуг для наступного переказу на рахунки. За перевищення граничних сум розрахунків готівкою передбачений адмінштраф на посадових осіб юридичної особи (керівника та головного бухгалтера) від 1700 до 3400 гривень. Якщо на особу протягом року вже накладали адмінштраф за таке саме порушення, то штраф складає від 8500 до 17000 гривень (згідно зі статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Щодо можливості надання поворотної фінансової допомоги (ПФД) юридичної особи, яка платник єдиного податку третьої групи, іншій юридичній особі, варто зазначити, що є певні умови, коли юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи. Наприклад, такою умовою є здійснення діяльності у сфері фінансового посередництва, яка здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
Податкова служба у своєму роз’ясненні вказує, що діяльність юридичної особи, яка надає ПФД іншим юридичним особам на постійній основі, може мати ознаки фінансового посередництва. З огляду на це, така юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, яка намагається надавати ПФД іншим юридичним особам, ризикує потрапити під класифікацію таких операцій як фінансове посередництво.
Таким чином, перед тим як надавати ПФД іншим юридичним особам, необхідно уважно аналізувати вид діяльності своєї компанії та дотримуватися законодавства, щоб уникнути можливих наслідків за недотриманням встановлених правил.
Для відображення результату дисконтування поворотної фінансової допомоги (ПФД), отриманої від засновника, більшість фахівців бухгалтерського обліку рекомендує враховувати наступні підходи:
ПФД не впливає на визначення доходів та витрат у розумінні, зазначеному у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Тому дисконт за довгостроковою ПФД слід відображати у складі власного капіталу.
При отриманні ПФД за довгостроковою позикою від засновника, бухгалтерський запис має бути наступним: Дебет рахунку 505 “Інші довгострокові позики в національній валюті” та Кредит рахунку 425 “Інший додатковий капітал”.
При амортизації дисконту за довгостроковою ПФД бухгалтерський запис здійснюється таким чином: Дебет рахунку 425 “Інший додатковий капітал” та Кредит рахунку 505 “Інші довгострокові позики в національній валюті”.
За таким підходом, дисконт за довгостроковою ПФД не враховується при визначенні фінансового результату та не має впливу на розрахунок об’єкта оподаткування платника податку на прибуток.
Такий підхід був підтверджений судами, зокрема в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 року у справі № 140/7964/20 (провадження № А/857/124/21).
Зазначимо, що дисконт за довгостроковою позикою від “звичайного” позикодавця відображається інакше, а саме: Дебет рахунку 505 та Кредит рахунку 733 “Інші доходи від фінансових операцій” при отриманні дисконту, та Дебет рахунку 952 “Інші фінансові витрати” та Кредит рахунку 505 при амортизації дисконту.
Так, можна отримати позику (ПФД) від нерезидента, і в цьому випадку не потрібна реєстрація договорів позики з нерезидентами, як це було раніше. Однак, відповідно до Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації про договори, що передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, банки повинні надавати НБУ інформацію про такі договори.
Позичальник має право самостійно обрати банк для розрахунків за валютною позикою. Після такого звернення банку протягом 5 днів, але не пізніше дня здійснення першої валютної операції через цей банк, банк повинен надіслати повідомлення про такий договір НБУ.
Якщо позика від нерезидента зараховується на рахунок, відкритий за кордоном і обслуговується без використання рахунку в Україні, інформацію про такі договори до НБУ не передають.
Наразі переліку документів, які слід передавати в банк разом із повідомленням про намір одержати позику від нерезидента, не встановлено. Проте банк повинен надати в НБУ для облікового запису за конкретним договором документи, такі як договір позики з нерезидентом, реєстраційні документи нерезидента, довідка від нерезидента про джерела походження коштів та документ про кінцевих бенефіціарних власників нерезидента.
Для визначення ставки дисконтування застосовується коефіцієнт, який допомагає врахувати зміни вартості грошових потоків, прогнозованих на майбутнє, з урахуванням періодів прогнозування. Рекомендації щодо вибору ставки дисконтування надані Мінфіном в інформаційному повідомленні від 21.07.2020 року.
Зазвичай для дисконтування використовується ринкова ставка, тобто передбачувана процентна ставка, за якої підприємство змогло б залучити позику або кредит на аналогічних умовах. При цьому враховуються схожі умови отримання позик або кредитів, такі як валюта, сума позики, період погашення, територія тощо. Для вибору ринкових процентних ставок можна користуватися статистичною інформацією Національного банку України.
У випадку, коли визначити ринкову ставку неможливо через відсутність достатньої інформації, ставка дисконтування може базуватися на ставці процента для можливих позик підприємства.
Важливо враховувати, що ставка дисконтування базується на ринковій ставці процента (до вирахування податків) і використовується для оцінки аналогічних активів і зобов’язань підприємства.
Потрібно відображати ПФД у додатку 4ДФ до Розрахунку суми доходу в залежності від того, хто отримує допомогу.
Якщо платник податку надає ПФД іншим особам і отримує її повернення, то основна сума ПФД повернутої платнику податку відображається у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку суми доходу за ознакою доходу «153».
Якщо платник податку отримує ПФД, то основна сума отриманої допомоги відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку суми доходу за ознакою доходу «197».
Якщо фізична особа отримує ПФД від юридичної особи, то у додатку 4ДФ до Розрахунку суми доходу відображається уся сума отриманої допомоги.
У випадку, коли юридична особа отримує ПФД від фізичної особи і повертає частину отриманої допомоги фізичній особі відповідно до умов договору позики, у додатку 4ДФ до Розрахунку суми доходу відображається лише частина повернутої допомоги.
Основні суми ПФД, які надаються та отримуються платниками податку, підлягають відображенню відповідно до вказаних ознак доходу у додатку 4ДФ до Розрахунку суми доходу.
