Поворотна фіндопомога фізособі: коли відображаємо в 4ДФ

Поворотна фіндопомога

Ознаки поворотної фіндопомоги визначені, зокрема, ПКУ. Відповідно до п.п. 14.1.257 ПКУ поворотна фіндопомога:

— це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором;

— надається відповідно до договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами;

— є обов’язковою до повернення.

При цьому і надавати, і отримувати поворотну фіндопомогу може будь-хто (юрособи, фізособи). Договір позики може бути укладений з будь-якими фізособами незалежно від наявності з ними трудових, цивільно-правових та інших взаємовідносин.

Наприклад, підприємство може позичити гроші як своєму працівнику, так і будь-якій сторонній особі.

З ознаками поворотної фіндопомоги визначилися. Тепер розглянемо, чи є вона об’єктом оподаткування та коли треба її відображати в 4ДФ.

Оподаткування — загальне правило

Як правило, фізособа звертається до керівника підприємства із заявою на отримання поворотної фіндопомоги. З нею укладають договір і надають узгоджену суму позики.

Згідно з п.п. 165.1.31 ПКУ основна сума поворотної фінансової допомоги, що надається фізособі, не включається до оподатковуваного доходу.

До бази справляння ВЗ сума позики також не входить (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Причому для цілей оподаткування не має значення строк, на який видається позика.

Поворотна фіндопомога в 4ДФ

Надану фізособі суму поворотної фіндопомоги зазначаємо в розд. І 4ДФ Податкового розрахунку:

— сформованого за місяць, у якому вона надана;

— з ознакою доходу «197»;

— у графах 3а і 3 вказуємо її суму, графи 4а, 4, 5а, 5 залишаємо незаповненими.

У 4ДФ маємо відображати тільки надання поворотної фіндопомоги фізособі. А от повернення такої допомоги фізособою-позичальником в 4ДФ не відображаємо.

На практиці є різні ситуації, пов’язані з наданням фізособі фіндопомоги, які викликають запитання у наших читачів. Розглянемо деякі з них.

Борг за позикою працівника, який звільняється

Чи треба оподатковувати поворотну фіндопомогу, яка була надана працівнику, але до погашення боргу він звільнився?

Ні, не треба. Він і надалі продовжує погашати суму позики, незважаючи на факт звільнення. Тут не важливо, перебуває (перебував) чи ні фізособа у трудових відносинах із позикодавцем.

Якщо строк погашення позики сплив

Чи треба оподатковувати суму позики, якщо позичальником порушені строки її погашення? Доходу позичальника не виникає при порушенні ним строків, установлених договором, якщо сума позики погашається в межах строку позовної давності.

А от після спливу строку позовної давності заборгованість за позикою може перетворитися для фізособи на оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.7 ПКУ).

У такому разі фізособа-позичальник повинна самостійно відобразити дохід у річній декларації і сплатити до бюджету ПДФО та ВЗ із оподатковуваної суми списаної заборгованості.

А як діяти позикодавцю зі списаним боргом?

Підприємство-позикодавець відображає у 4ДФ суму списаного боргу з ознакою доходу:

— «107» — якщо сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу. З цією ознакою відображаємо суму заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму у 2023 році — 1342 грн. При цьому графи 4, 4а, 5 та 5а не заповнюємо. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації;

— «194» — якщо сума заборгованості не включається до оподатковуваного доходу, тобто не перевищила суму у 2023 році — 1342 грн. У цьому випадку також гр. 4а, 4 та 5а, 5 не заповнюємо. Таке роз’яснення ви знайдете у підкатегорії 103.25 ЗІР.

Якщо позикодавець простив борг

А трапляється і так, що позикодавець прощає борг фізособі за власним рішенням до закінчення строку позовної давності. В такому випадку чи виникає дохід у позичальника?

Основна сума такого прощеного (анульованого) боргу, що перевищила у 2022 році — 1625 грн, у 2023 році — 1675 грн, включається до оподатковуваного доходу фізособи як дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Якщо ж основна сума прощеного боргу (не пов’язаного з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності) не перевищує оподатковувану межу, то вона не оподатковується (п.п. 165.1.55 ПКУ).

У такому разі боржник самостійно сплачує ПДФО та ВЗ із суми прощеної позики та відображає їх у річній податковій декларації за умови, що позикодавець (кредитор) повідомив боржника (платника податку) про прощення (анулювання) боргу у спосіб, вказаний у п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, а саме направленням рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

А от якщо позикодавець (кредитор) не повідомив боржника про прощення боргу, то податки сплачує кредитор.

У 4ДФ підприємство-позикодавець має відобразити основну суму прощеного боргу за той місяць звітного кварталу, у якому такий борг було прощено.

За ознакою доходу «126» відображається прощена сума боргу (дохід фізособи) якщо вона перевищує у 2023 році — 1675 грн (вся сума, не тільки перевищення). За ознакою доходу «189» відображається сума анульованого боргу, якщо вона не перевищує неоподатковувану межу (див. роз’яснення у підкатегорії 103.02 ЗІР).

Висновки

  • Поворотна фіндопомога надається у користування за договором, не передбачає нарахування процентів та є обов’язковою до повернення.
  • Може бути надана фізособі, як працівнику, так і сторонній особі.
  • Основна сума поворотної фінансової допомоги, що надається фізособі, не включається до оподатковуваного доходу, але її суму треба зазначити в 4ДФ Податкового розрахунку у тому місяці, у якому вона фактично надана, з ознакою доходу «197».

За матеріалами сайту i.factor.ua

ПДФО