Працівники в укритті: чи платити зарплату?

Як оплачувати час перебування працівника в укритті під час повітряної тривоги у 2025 році? Чи вважається це як простій?

Правова підстава

Фахівці Держпраці зауважують, що питання оплати часу перебування працівників в укритті під час повітряної тривоги регулюється:

• статтею 34 КЗпП — поняття простою;
• статтею 113 КЗпП — порядок оплати часу простою;
• постановою КМУ від 07.03.2022 № 221 — окремий порядок оплати простою для бюджетних установ у зв’язку з воєнним станом;
• статтею 9-1 КЗпП і ст. 15 Закону «Про оплату праці» — можливість визначати кращі умови оплати у колдоговорі або трудовому договорі.

Працівник на працює

Ситуація 1. Працівник під час повітряної тривоги не може працювати в укритті

🔻 У такому разі перебування в укритті є вимушеним простоєм (ст. 34 КЗпП), який не спричинений діями працівника.

📊 Оплата:

Параметр	Вимога законодавства
Вид простою	Вимушена зупинка роботи не з вини працівника
Мінімальна оплата	2/3 тарифної ставки (посадового окладу)
Можливість збільшення	Так — через колективний/трудовий договір
Специфіка для бюджетників	Розмір може визначати керівник, але не нижче 2/3, у межах кошторису (постанова КМУ № 221)

Працівник працює

Ситуація 2. Працівник має можливість працювати в укритті (віддалено, онлайн тощо)

У такому випадку простій не оформлюється, оскільки працівник продовжує виконувати свої обов’язки.

📊 Оплата:
Звичайна зарплата відповідно до трудового договору, штатного розпису та умов оплати праці.

Загроза життю

⚠️ Особливий випадок — виробнича ситуація, що загрожує життю

Згідно з ч. 3 ст. 113 КЗпП, якщо працівник не може виконувати роботу через небезпечну ситуацію (загрозу життю, здоров’ю чи довкіллю), і вона не спричинена працівником, за цей час зберігається середній заробіток.

📌 У практиці це положення застосовується у разі:

• обстрілів;
• аварій;
• обвалів, пожеж, надзвичайних ситуацій на підприємстві.