Правила поведінки працівників на підприємстві
Для кого з роботодавців паперові правила поведінки обов’язкові? Та яка відповідальність за їх відсутність? Розповімо все детально.
Законодавче підґрунтя
Приписами ст. 142 КЗпП передбачено:
Частина друга визначає можливість включення до Правил внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) правил поведінки, зокрема щодо положень про обов’язки працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом (державна або комерційна таємниця) та умови роботи з конфіденційною інформацією.
Частина третя зобов’язує підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також операторів критичної інфраструктури обов’язково запровадити правила поведінки працівників.
Обов’язковість впровадження правил поведінки
📢 Для підприємств стратегічного значення та критичної інфраструктури – Правила поведінки є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ.
Згідно з ч. 3 ст. 142 КЗпП, підприємства, які віднесені до:
- стратегічно важливих для економіки та безпеки держави (Перелік визначено постановою КМУ від 04.03.2015 № 83),
- об’єктів чи операторів критичної інфраструктури (визначено Законом України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 № 1882-IX),
ЗОБОВ’ЯЗАНІ розробити та затвердити правила поведінки працівників, включивши їх до ПВТР або затвердивши окремим документом.
Відсутність таких правил може розглядатися як порушення трудового законодавства, що може призвести до санкцій.
📖 Для інших підприємств, установ, організацій – НЕОБОВ’ЯЗКОВО, але ДОЦІЛЬНО.
Хоча для більшості компаній запровадження окремих правил поведінки не є обов’язковим, їх ухвалення є доцільним з практичної точки зору. Такого висновку дійшли фахівці Федерації профспіок України.
Чому це важливо?
✔ Забезпечення корпоративної етики – чіткі вимоги до поведінки сприяють формуванню відповідальної робочої атмосфери.
✔ Попередження витоку конфіденційної інформації – допомагає захистити комерційну таємницю, персональні дані працівників та клієнтів.
✔ Уніфікація внутрішніх стандартів – особливо важливо для міжнародних компаній та організацій, що працюють з великим обсягом чутливої інформації.
✔ Спрощення дисциплінарного контролю – наявність письмових правил допомагає керівництву справедливо оцінювати поведінку працівників та застосовувати відповідні заходи у разі порушень.
Приклади запровадження таких правил у різних сферах:
Органи державної влади: Правила етичної поведінки, затверджені для працівників Міністерства юстиції, ДПС та інших державних органів.
Приватні компанії: Корпоративні кодекси, які регламентують зобов’язання щодо конфіденційності, антикорупційні норми, правила роботи з даними.
Державні підприємства: Наприклад, АТ «ДАК «Автомобільні дороги України» має Кодекс етики та ділової поведінки, де закріплені положення про захист конфіденційної інформації.
Як запровадити правила поведінки на підприємстві?
Підприємства можуть затвердити правила поведінки працівників одним із двох способів:
1️⃣ Включити їх до Правил внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР). Це зручно, якщо підприємство не планує ухвалювати окремий документ, а лише доповнити наявний. Дивіться також статтю Правила внутрішнього трудового розпорядку.
2️⃣ Затвердити окремим локальним актом (Кодекс етики, Етичний кодекс, Положення про корпоративну культуру тощо). Цей варіант підходить великим компаніям, державним установам, організаціям, що працюють з конфіденційною інформацією.
Основні положення, які варто включити до правил поведінки
Якщо підприємство вирішує затвердити правила поведінки, доцільно включити такі розділи:
Загальні положення
- Мета та завдання правил.
- Категорії працівників, на яких вони поширюються.
- Взаємозв’язок з іншими внутрішніми нормативними актами підприємства.
Основні принципи поведінки працівників
- Дотримання норм етики та корпоративної культури.
- Шанобливе ставлення до колег, клієнтів, керівництва.
- Відповідальність за свої дії та рішення.
Дотримання трудової дисципліни
- Виконання посадових обов’язків згідно з трудовим договором.
- Дотримання робочого графіку та режиму праці.
- Недопустимість прогулу, запізнень, невиконання доручень керівництва.
Робота з інформацією
- Конфіденційність: працівники не повинні розголошувати комерційну чи державну таємницю, персональні дані клієнтів або іншу інформацію з обмеженим доступом.
- Кібербезпека: правила поводження з електронними пристроями, використання корпоративних e-mail, паролів тощо.
- Соціальні мережі: заборона на поширення внутрішньої інформації компанії через соцмережі.
Антикорупційні заходи
- Заборона на отримання неправомірної вигоди.
- Політика конфлікту інтересів.
- Обов’язок повідомляти керівництво про будь-які факти корупції.
Взаємодія з клієнтами та партнерами
- Дотримання норм ділового етикету.
- Чесність та прозорість у роботі з клієнтами.
- Заборона на дискримінацію та прояви неповаги.
Відповідальність за порушення правил
- Дисциплінарні заходи у разі порушення правил поведінки.
- Процедура розгляду конфліктних ситуацій.
- Види покарань: догана, штрафи, розірвання трудового договору відповідно до ст. 40 КЗпП.
Відповідальність за відсутність правил поведінки
Для стратегічних підприємств та об’єктів критичної інфраструктури
- Відсутність правил поведінки може кваліфікуватися як порушення трудового законодавства, що тягне за собою адміністративну або фінансову відповідальність.
- Держпраці може застосувати штрафні санкції відповідно до ст. 265 КЗпП.
Для інших підприємств
- Оскільки прийняття правил поведінки є необов’язковим, штрафів за їх відсутність немає.
- Але наявність таких правил може допомогти підприємству захиститися у спірних ситуаціях із працівниками, зокрема при звільненні за ст. 40 КЗпП.
ВИСНОВКИ
- Для підприємств стратегічного значення та критичної інфраструктури розробка та впровадження таких правил є обов’язковою.
- Для інших компаній впровадження правил поведінки є добровільним, але може бути корисним для дисципліни та захисту конфіденційної інформації.
- Найкращий спосіб регулювання цього питання – включити правила поведінки до ПВТР або затвердити окремий локальний документ (Кодекс етики, Положення про корпоративну культуру тощо).
- Запровадження таких правил сприятиме формуванню корпоративної культури, захисту бізнесу від витоку інформації та допоможе уникнути потенційних правових ризиків.