Причини та наслідки відсторонення від роботи
Згідно із чинним законодавством, роботодавець має право відсторонити працівника від роботи у випадках, коли останній не виконує свої трудові обов’язки. Ця застава є тимчасовою і застосовується до ухвалення остаточного рішення про можливість або неможливість продовження працівника на даній посаді або виконання обов’язків згідно з укладеним трудовим договором. Давайте розглянемо основи відсторонення від роботи та його наслідки разом із balance.ua.
ВЗАЄМНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СТОРІН ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Перед відстороненням працівника від роботи повинні мати місце певні обставини або події, що змушують роботодавця прийняти такий захід. Ці обставини, як правило, пов’язані з невиконанням працівником своїх зобов’язань, передбачених у трудовому договорі або посадових інструкціях. Законодавство про працю визначає як права, так і обов’язки працівників, а невиконання останніх може бути підставою для їх відсторонення від роботи.
Наприклад, відповідно до статей 21 і 139 Кодексу законів про працю, працівник зобов’язаний дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку підприємства чи установи, виконувати розпорядження власника або вповноваженого ним органу, а також дотримуватися трудової та технологічної дисципліни та норм охорони праці.
З іншого боку, згідно зі статтями 21 і 141 Кодексу, роботодавець зобов’язаний створювати умови праці, що відповідають вимогам законодавства про працю та правилам охорони праці, а також враховувати потреби працівників і покращувати умови їх праці та побуту.
Крім того, відповідно до статті 153 Кодексу, роботодавець має забезпечувати безпечні та нешкідливі умови праці та систематично проводити інструктаж з питань охорони праці для своїх працівників.
Також згідно зі статтею 169 Кодексу, роботодавець повинен організовувати медичні огляди працівників, що зайняті на важких або небезпечних роботах, за свій рахунок.
Проте законодавство передбачає випадки, коли роботодавець має право відсторонити працівника від роботи через його невиконання трудових обов’язків.
Підстави та умови відсторонення
Відсторонення від роботи полягає у тимчасовій забороні роботодавця на виконання працівником своїх трудових обов’язків. Згідно зі статтею 46 Кодексу законів про працю, відсторонення працівників від роботи власником або його уповноваженим органом може мати місце у таких випадках:
- Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
- Відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів.
- Відмова або ухилення від навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки.
- Інші випадки, передбачені законодавством.
Термін “інші випадки” охоплює підстави для відсторонення, які вказані в спеціалізованих чи галузевих нормативно-правових актах. Наприклад, згідно зі статтею 7 Закону про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення підприємства зобов’язані усувати від роботи осіб, які є носіями інфекційних захворювань або хворі на небезпечні інфекційні захворювання, а також осіб, які ухиляються від щеплень проти інфекцій. Для окремих галузей може бути підставою для відсторонення від роботи відсутність певних документів, наявність яких передбачена законодавством, наприклад, водійського посвідчення.
Статтею 72 Закону про державну службу передбачено можливість відсторонення держслужбовця від виконання посадових обов’язків за рішенням керівника держслужби або суб’єкта призначення у разі виявлення порушень, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.
Ухилення від обов’язкового медичного огляду
Заборона працівникам розпочинати виконання своїх трудових обов’язків без передплатного проходження обов’язкових медичних оглядів, обов’язкових психіатричних оглядів або у разі медичних протипоказів – один з обов’язків роботодавця, спрямований на створення безпечних умов праці.
Чинним законодавством передбачено, що працівники повинні проходити обов’язкові медичні огляди як перед прийняттям на роботу, так і в процесі трудової діяльності. Особливо це стосується працівників:
- зайнятих на важких роботах або в умовах, що можуть завдати шкоди здоров’ю;
- у яких є потреба у професійному відборі;
- віком до 21 року;
- інших категорій працівників.
Перелік професій, виробництв та організацій, де працівники зобов’язані проходити обов’язкові медичні огляди, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.01 р. № 559.
Роботодавець має власноруч контролювати своєчасність проходження медичних оглядів працівниками. Це випливає з частини 2 статті 17 Закону № 2694, яка забороняє роботодавцю допускати працівника до роботи, якщо він не пройшов медичний огляд, який обов’язково мав пройти.
Такі працівники можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності та навіть звільнені з роботи за ухилення від медичних оглядів.
Відмова від навчання з охорони праці
Відсторонення від роботи за цією підставою може застосовуватися не тільки до працівників, що працюють в умовах підвищеної небезпеки або потребують професійного відбору, але й до інших категорій, які ухиляються від інструктажу, навчання та перевірки знань у сфері охорони праці. Нагадаємо, що статтею 153 Кодексу законів про працю передбачено обов’язковість навчання працівників техніці безпеки та перевірки їхніх знань та навичок у сфері охорони праці.
Працівник, який відмовляється від навчання та перевірки знань у галузі охорони праці, має бути відсторонений від роботи. У разі відсторонення, працівник не може повернутися на роботу, доки не завершить навчання та перевірку своїх знань. Якщо працівник успішно пройде навчання та іспит, йому негайно надається можливість продовжити роботу.
Виявлення корупційного правопорушення
Відсторонення від виконання посадових обов’язків державного службовця або особи, яка виконує функції держави або місцевого самоврядування, у разі виявлення корупційного правопорушення здійснюється згідно із Законом про запобігання корупції. Рішення про відсторонення приймається керівником державного органу у разі наявності обставин, що свідчать про можливість утилізації чи фальсифікації важливих документів для дисциплінарного розслідування або впливу на підлеглих, включаючи тиск на них аб
Такі заходи спрямовані на забезпечення ефективного розслідування корупційних правопорушень та забезпечення дотримання державної дисципліни і законності у сфері державної служби.
Чи зберігається зарплата у разі відсторонення
Загальне правило, встановлене статтею 94 КЗпП та статтею 1 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР “Про оплату праці”, передбачає виплату заробітної плати за виконану роботу. З цього можна зробити висновок, що відсторонення від роботи зазвичай супроводжується призупиненням виплати заробітної плати. Однак законодавством передбачені випадки, коли зарплата все ж може зберігатися при відстороненні.
Зокрема, згідно з частиною 4 статті 72 Закону № 889 у випадку закриття дисциплінарного провадження без притягнення держслужбовця до дисциплінарної відповідальності, йому оплачується зарплата за час відсторонення від виконання посадових обов’язків у розмірі середньої зарплати. Проте, у разі відсторонення посадової особи за статтею 150 КПК на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження, збереження зарплати не передбачено.
Також не оплачується час, коли працівник не працював через алкогольне, наркотичне або токсичне сп’яніння, згідно з частиною 3 статті 113 КЗпП. Однак, якщо висновок про сп’яніння працівника виявиться помилковим, час його відсторонення має бути оплачений виходячи із середньої зарплати.
Згідно зі статтею 17 Закону № 2694, роботодавець повинен зберегти за працівником його місце роботи та заробітну плату на час медичного огляду. Таким чином, час відсторонення працівника у зв’язку з ухиленням від обов’язкового медичного огляду не оплачується згідно з частиною 4 статті 113 КЗпП, навіть якщо працівник перебував на робочому місці.
Зазначимо, що якщо результат медичного огляду свідчить про непридатність працівника до виконання роботи, його можуть відсторонити від роботи до вирішення питання про звільнення або переведення на іншу посаду. У цьому випадку працівнику зберігається заробітна плата в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) відповідно до статті 17 Закону № 2694.
Відсторонення від роботи працівників, які уникають навчання, інструктажу та перевірки знань з охорони праці, проводиться без оплати праці на підставі статті 113 КЗпП. Отже, у разі невдалого проходження перевірки чи нескладання іспиту, такий працівник може бути відсторонений від роботи з збереженням йому заробітної плати в розмірі не менше 2/3 тарифної ставки (окладу) відповідно до статті 113 КЗпП.