Процедура переведення працівника з одного підприємства на інше

Управління Держпраці у Івано-Франківській області нагадує, що згідно зі статтею 32 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), переведення працівника на роботу в інше підприємство, установу або організацію (далі — підприємство) можливе лише за його згодою. Відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП, переведення працівника за його згодою на інше підприємство є підставою для припинення трудового договору. У зв’язку з цим на новому місці роботи працівник укладає новий трудовий договір. Ініціатором переведення може бути як сам працівник, так і роботодавець або уповноважений ним орган, зацікавлений у переведенні працівника.

Для припинення трудового договору в порядку переведення та захисту прав працівника, роботодавець або уповноважений ним орган підприємства, куди переводиться працівник, повинен подати відповідний лист-запит роботодавцю або уповноваженому ним органу підприємства, на якому працівник працює, з проханням звільнити його на підставі переведення згідно з пунктом 5 статті 36 КЗпП.

У листі-запиті бажано вказати термін, у який просять звільнити працівника. Це підтверджує зобов’язання прийняти працівника на роботу у вказаний термін. Відсутність у листі-запиті терміну звільнення може призвести до трудових спорів. Лист-запит зазвичай видається працівникові або надсилається на інше підприємство поштою.

У разі згоди роботодавця або уповноваженого ним органу підприємства, на якому працює працівник, на припинення з ним трудового договору за пунктом 5 статті 36 КЗпП на підставі переведення, працівнику необхідно подати заяву з проханням звільнити його. Прийняття на іншу роботу також здійснюється на підставі заяви працівника з проханням прийняти його на роботу в порядку переведення. Припинення трудового договору і прийняття на роботу повинні бути оформлені наказами або розпорядженнями роботодавців або уповноважених ними органів про звільнення працівника з попереднього місця роботи та про прийняття його на нове місце роботи в порядку переведення з посиланням на пункт 5 статті 36 КЗпП у погоджений сторонами строк. Відповідно до частини другої статті 47 КЗпП, на вимогу працівника йому надається копія наказу про звільнення.

Отже, для переведення працівника на інше підприємство потрібна його згода та погодження між роботодавцями або уповноваженими ними органами. Якщо цих умов немає, переведення не може відбутися. Тому, навіть якщо працівник подав заяву з проханням про звільнення в порядку переведення за пунктом 5 статті 36 КЗпП, але немає погодження роботодавців або уповноважених ними органів, оформляти таке звільнення як переведення не можна.

Крім того, варто зазначити, що працівник, звільнений на підставі переведення за пунктом 5 статті 36 КЗпП на конкретне підприємство, не може працевлаштовуватися на інше підприємство, не вказане в наказі про звільнення.

В трудовій книжці працівника записи про звільнення та прийняття на нову посаду через переведення повинні відповідати формулюванням наказів або розпоряджень.

Згідно з частиною третьою статті 26 Кодексу законів про працю України, під час переведення на інше підприємство випробувальний термін не встановлюється.

Відповідно до статті 81 КЗпП, працівники, які переходять на нове місце роботи, мають право на щорічну відпустку до завершення шестимісячного періоду безперервної роботи, якщо на попередньому місці вони не використали її повністю або частково і не отримали за це компенсацію.

Також, якщо працівник не скористався своїми щорічними основними та додатковими відпустками, час невикористаних відпусток включається до стажу роботи, що надає право на ці відпустки.