Прощена фінансова допомога: податок на прибуток

Високодохідний платник податку на прибуток простив поворотну фінансову допомогу, під яку РСБ не створював: що з різницями?

Розглянемо які коригування фінансового результату має здійснити платник податку на прибуток, який є високодохідником чи низькодохідником – добровольцем, та простив поворотну фінансову допомогу іншому платникові. Резерв сумнівних боргів (РСБ) не створювався. Врахуємо погляд податківців.

Поворотна фінансова допомога

Відповідно до п.п.14.1.257 ПКУ поворотною фінансовою допомогою вважається сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором

• який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та
• є обов’язковою до повернення.

• Прощення дебіторської заборгованості за наданою поворотною фінансовою допомогою

Згідно зі ст. 605 ЦКУ, прощення боргу вважається припиненням зобов’язання.

«Прощена» збільшуюча різниця (РСБ не створювався)

Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ, цей платник податку на прибуток, який простив дебіторську заборгованість за наданою поворотною фінансовою допомогою, повинен фінрезультат до оподаткування збільшити на повну суму списаної прощеної дебіторської заборгованості.

«Прощена» зменшуюча різниця

За загальним правилом згідно з пп. 139.2.2 ПКУ високодохідний платник податку на прибуток та добрововлець, який списав дебіторську заборгованість, має фінрезультат до оподаткування зменшити – за відсутності РСБ – на суму списаної заборгованості – увага! – за умови, якщо вона відповідає ознакам безнадійної відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ.

Проте у нашому випадку прощена дебіторська заборгованість за наданою поворотною фінансовою допомогою ознакам безнадійної заборгованості відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ не відповідає.

Тому цей платник податку на прибуток, який простив дебіторську заборгованість за наданою поворотною фінансовою допомогою, зменшити фінрезультат до оподаткування на суму списаної прощеної дебіторської заборгованості згідно з пп. 139.2.2 ПКУ права не має.

«Подарункова» збільшуюча різниця (РСБ не створювався)

Податківці наголошують: якщо надавачем поворотної фінансової допомоги – платником податку на прибуток прийнято рішення про її прощення, то така поворотна фінансова допомога набуває статусу безповоротної у звітному періоді, коли прийнято рішення про її прощення. Тобто відповідно до позиції податківців у нашому випадку поворотна фіндопомога втрачає статус поворотної і набуває статусу безповоротної (102.12 ЗІР).

А тому Згідно з пп. 140.5.10 ПКУ цей платник податку на прибуток, який простив дебіторську заборгованість за наданою поворотною фінансовою допомогою:

• фінансовий результат на суму прощеної фінансової допомоги повинен збільшити, якщо її отримувач:
  • не є платником податку на прибуток;
  • є платником податку на прибуток – пов’язаною особою, яка у попередньому році задекларувала від’ємне значення об’єкта оподаткування, за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування;
  • оподатковується за ставкою 0%;
• фінансовий результат на суму прощеної фінансової допомоги збільшити не має, якщо її отримувачем є платник податку на прибуток, який не підпадає під вищевказані критерії.

Висновки

1. Факт прощення дебіторської заборгованості слід оформити документально та для цілей коригування фінрезультату ще під час надання – визначити податковий статус отримувача поворотної фінансової допомоги.
2. Якщо РСБ не створювали, фінрезультат коригуйте на всю суму прощеної дебіторки.
3. Прощена за поворотною фінансовою допомогою дебіторська заборгованість отримувача ознакам безнадійної заборгованості не відповідає.
4. Прощену поворотну фінансову допомогу від дати прийняття відповідного рішення надавачем податківці вважатимуть безповоротною.

Порада: у спірних випадках для уникнення податкових ризиків доцільно звернутися за індивідуальною податковою консультацією. 👉 Індивідуальна податкова консультація (ІПК): як отримати