Реєстр “дропів” в України: коли буде та як працюватиме?
В Україні вводять новий фінансовий моніторинг, ліміти та обмеження для платіжних операцій – реєстр дропів. Це передбачено законопроєктом № 14161.
Що передбачає законопроєкт № 14161
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 14161, який може докорінно змінити правила фінансового моніторингу для банків, фінкомпаній і платіжних сервісів.
Документ передбачає створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю — неформально його вже називають «реєстром дропів».
Головна мета ініціативи — запобігання схемам відмивання коштів через підставних осіб та унеможливлення повторного використання рахунків у незаконних операціях.
Створення та ведення Реєстру покладається на Національний банк України.
‼️Поки що це тільки проєкт закону! Навіть не прийнятий закон. Тож чекаємо його просування.
Навіщо створюється Реєстр “дропів”
Законопроєкт обґрунтовує необхідність створення Реєстру тим, що платіжна інфраструктура часто використовується зловмисниками не за призначенням.
Типові випадки:
| Ситуація | Суть порушення |
|---|---|
| 🔹 Дроп (фізособа) передає своєму знайомому або сторонній особі доступ до рахунку чи платіжного інструменту | Це дає змогу іншим особам переказувати кошти, обходячи вимоги фінмоніторингу |
| 🔹 Міскодинг (mis-coding) | Торговець проводить операції, які не відповідають заявленому виду діяльності або коду МСС |
| 🔹 Перекази малими сумами між “дропами” | Створює ілюзію побутових переказів, тоді як фактично відмиваються великі обсяги коштів |
⏱️ Такі схеми зазвичай діють від 1 до 3 місяців, після чого рахунок або гаманець “дропа” закривається, а новий відкривається на іншу особу.
Правові засади створення Реєстру
Реєстр створюватиме та адмініструватиме НБУ. Його функціонування потребує змін одразу до трьох законів:
- Закон України «Про платіжні послуги» № 1591-IX
- Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV
- Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III
Хто і коли вносить інформацію до Реєстру
Згідно з проєктом закону, надавачі платіжних послуг (банки, фінкомпанії, небанківські установи) будуть:
🔹 Вносити дані до Реєстру, якщо:
- користувач-фізособа передала стороннім особам право розпоряджатися її рахунком або електронним гаманцем без законних підстав;
- торговець порушив правила приймання електронних платежів або використовує еквайринг не за цільовим призначенням.
🔹 Отримувати інформацію з Реєстру, коли:
- укладають новий договір із клієнтом;
- змінюються його дані (у порядку, визначеному НБУ);
- клієнт заходить у платіжний застосунок з нового пристрою;
- відбувається переавтентифікація чи перереєстрація;
- виявлено ознаки підозрілої поведінки під час моніторингу операцій;
- торговець змінює або додає новий код категорії діяльності (МСС).
📘 Також банк може перевіряти клієнта в Реєстрі за власною ініціативою, навіть без формального приводу.
Обмеження та ліміти для користувачів Реєстру
Якщо особа потрапляє до Реєстру “дропів”, на неї поширюються такі наслідки:
| Категорія користувача | Обмеження |
|---|---|
| 🧍♂️ Фізична особа | • Ліміти на суму платіжних операцій; • Обмеження кількості рахунків, карток і гаманців; • Відмова у відкритті нових рахунків чи гаманців при перевищенні ліміту |
| 🏪 Торговець (бізнес) | • Ліміти на обсяги операцій еквайрингу; • Контроль за категоріями діяльності (МСС); • Посилений моніторинг операцій з видачею готівки |
Розміри лімітів і порядок їх застосування встановлюватиме Національний банк України окремим нормативним актом.
Моніторинг і взаємодія між установами
Реєстр дозволить банкам та іншим надавачам платіжних послуг обмінюватися інформацією про осіб, щодо яких уже є підозри у зловживанні платіжною інфраструктурою.
Це унеможливить відкриття нових рахунків у різних установах для тих самих “дропів” і знизить ризики відмивання коштів через платіжні сервіси.
🧭 Підсумок:
Реєстр “дропів” стане новим інструментом у боротьбі з тіньовими платіжними операціями. Для бізнесу це означає: прозорість розрахунків, перевірку контрагентів і додаткову відповідальність за дотримання платіжного законодавства.
