Розрахунок при звільненні в період призупинення дії трудового договору

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України (КЗпП), роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також, на вимогу працівника, внести відповідні записи про звільнення до трудової книжки.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП, виплата всіх належних працівникові сум має бути здійснена в день звільнення. Якщо працівник не працював у день звільнення, розрахунок має бути проведений не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про виплату. Роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про нараховані суми перед їх виплатою.

В умовах воєнного стану діє Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136-ІХ), який регулює специфічні аспекти трудових відносин під час воєнного стану, зокрема у частині звільнення та розрахунків з працівниками. Згідно з частиною третьою статті 1 Закону, у період воєнного стану норми загального трудового законодавства не застосовуються у відносинах, врегульованих цим Законом. При цьому, статті 4 і 5 Закону регулюють особливості звільнення працівників, але не передбачають змін у порядку розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону, призупинення дії трудового договору є тимчасовим припиненням виконання зобов’язань сторін трудового договору: роботодавець припиняє надання роботи, а працівник – виконання трудових обов’язків. Призупинення дії трудового договору можливе лише за умов, коли військова агресія проти України унеможливлює виконання або надання роботи.

Проте, у випадку звільнення працівника з роботи зобов’язання щодо надання та виконання роботи припиняються. Таким чином, при звільненні працівника всі належні йому суми повинні бути виплачені роботодавцем у відповідності до статті 116 КЗпП.