Розрахунок строків виникнення та припинення трудових відносин

Трудові відносини в Україні регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП), що забезпечує підвищення продуктивності, покращення якості роботи та зростання рівня життя працівників. Цей кодекс також сприяє зміцненню трудової дисципліни та підтримці високого рівня трудових стандартів.

Перед початком роботи, працівник обов’язково повинен підписати трудовий договір, що має бути оформлений відповідним наказом або розпорядженням роботодавця. Окрім цього, роботодавець зобов’язаний повідомити органи виконавчої влади про прийняття на роботу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 24 КЗпП).

Трудові права та обов’язки виникають і припиняються за певні строки, які обчислюються роками, місяцями, тижнями та днями (ст. 241¹ КЗпП). Строк, що рахується роками, завершується в той самий місяць і день останнього року строку. Строки в місяцях закінчуються у відповідне число останнього місяця, а якщо такого числа немає — в останній день місяця. Строки, що обчислюються тижнями, завершуються в той самий день тижня.

Якщо строки визначені днями, обчислення починається з наступного дня після дати початку строку. У випадку, коли останній день строку припадає на святковий або неробочий день, він переноситься на найближчий робочий день.

Особливу увагу слід звернути на страховий стаж, який враховується для нарахування пенсійного забезпечення. Страховий стаж — це період, протягом якого особа сплачує внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Якщо місяць неповний, але внески сплачені в розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок, він зараховується як повний (ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Ця система обчислення строків важлива для належного оформлення трудових відносин і забезпечення прав працівників на соціальний захист.