Сезонні працівники: оформлення та оплата праці

Сільськогосподарські підприємства наймають працівників на сезон посівної кампанії. Розглянемо кадрові та зарплатні особливості.

Що таке сезонні роботи?

Сезонні роботи – це такі види діяльності, які через природно-кліматичні умови можуть виконуватися лише протягом певного періоду, що не перевищує 6 місяців. До таких робіт належать види діяльності, перелічені в пункті 3 Списку сезонних робіт.

Для сільськогосподарської галузі це роботи у таких сферах:

• овочівництво, садівництво, виноградарство, буряківництво, хмелярство;
• вирощування та збирання картоплі, тютюну, кормових та баштанних культур, лікарських рослин;
• інкубаторно-птахівничі станції та міжгосподарські інкубатори.

Оформлення сезонного працівника

Сезонні працівники мають такі ж трудові права, як і основний персонал, оскільки після прийняття на роботу вони підпадають під дію всіх законодавчих норм.

Перед прийомом сезонного працівника необхідно:

1️⃣ Оновити штатний розклад – додати тимчасові посади, вказавши, що вони діють протягом певного періоду. Після завершення сезону такі посади вилучаються.

2️⃣ Укласти трудовий договір – можна як у письмовій, так і в усній формі (останнє дозволено під час воєнного стану, але рекомендується письмовий варіант). У договорі слід зазначити:

• термін роботи (конкретна дата або завершення певного обсягу робіт);
• умови оплати праці;
• особливі умови трудової діяльності.

3️⃣ Зібрати необхідні документи:

• паспорт або документ, що його замінює;
• ідентифікаційний код;
• трудову книжку (за наявності);
• військово-обліковий документ (для військовозобов’язаних).

Додатково роботодавець може вимагати:

• довідку про освіту;
• документ про стан здоров’я;
• водійське посвідчення (за необхідності).

4️⃣ Підготувати наказ про прийняття на роботу – на його основі подається повідомлення до Державної податкової служби (відповідно до Постанови КМУ № 413).

5️⃣ Взяти військовозобов’язаного працівника на облік у ТЦК (територіальному центрі комплектування) протягом 7 днів після прийому на роботу.

6️⃣ Ознайомити працівника з трудовим розпорядком підприємства та провести обов’язковий інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки.

Оплата праці сезонних працівників

Розрахунок заробітної плати для сезонних працівників відбувається за загальними правилами, як і для постійного персоналу. На них поширюються:

• посадові оклади, тарифні сітки, розцінки;
• надбавки, премії, компенсації;
• індексація заробітної плати у разі її знецінення;
• мінімальні державні гарантії щодо розміру зарплати.

У разі якщо працівник не отримав заробітну плату у повному обсязі (менше мінімальної), роботодавець зобов’язаний здійснити доплату до рівня мінімальної зарплати.

📌 Особливості робочого часу

Оскільки у сільському господарстві сезонні роботи часто не вкладаються у нормативну тривалість робочого часу, роботодавці можуть застосовувати підсумований облік робочого часу (ст. 61 КЗпП). При цьому:

• обліковий період може становити 6 місяців або весь термін дії трудового договору;
• у кінці облікового періоду працівнику компенсують понаднормові години подвійною оплатою.

📌 Податки та соціальні відрахування

Заробітна плата сезонних працівників оподатковується за загальними правилами:

• 18% ПДФО;
• 5% військового збору.

На зарплату нараховується ЄСВ у встановленому законодавством розмірі.

Виплата зарплати здійснюється в строки, визначені нормативними актами роботодавця, відповідно до ст. 115 КЗпП.

Звільнення сезонного працівника

Сезонні працівники звільняються:

📌 Автоматично після завершення строку договору (п. 2 ст. 36 КЗпП). Заява на звільнення не потрібна – достатньо наказу керівника. Працівника ознайомлюють із наказом під підпис.

📌 Достроково:

• За власним бажанням (ст. 39 КЗпП) – якщо працівник має поважну причину (наприклад, хвороба чи інвалідність).
• За власним бажанням без поважної причини – письмове повідомлення роботодавця за 3 дні до звільнення (п. 6 Указу № 310). Формально ця норма суперечить ст. 39 КЗпП. Адже ст. 39 КЗпП встановлює право розірвати строковий трудовий договір з власної ініціативи виключно за наявності поважних причин.
• За ініціативою роботодавця (п. 7 Указу № 310):
  • якщо підприємство припинило діяльність на строк понад 2 тижні;
  • якщо працівник відсутній на роботі понад 1 місяць через хворобу.

⚠️ Увага!
Якщо після закінчення строку договору працівник продовжує працювати, а сторони не вимагають припинення договору, він автоматично стає постійним працівником. У такому випадку звільнити його на підставі Указу № 310 не можна (ст. 39¹КЗпП).

Соціальні гарантії для сезонних працівників

✅ Право на відпустку
Сезонні працівники мають право на пропорційно розраховану відпустку (ст. 74 КЗпП, ст. 2 Закону про відпустки). Під час відпустки зберігається місце роботи та заробітна плата.

✅ Лікарняні та декретні виплати
Сезонні працівники є застрахованими особами, тому мають право на лікарняні виплати (відповідно до Порядку № 1266). У разі надходження електронного лікарняного у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов’язаний надати відпустку та виплатити допомогу.

✅ Вихідна допомога
Якщо звільнення сезонного працівника відбувається через:

• ліквідацію підприємства;
• скорочення штату;
• неможливість забезпечити працівника роботою через бойові дії,
  то йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Крім того, якщо працівника призивають на військову службу, при звільненні йому виплачують компенсацію у розмірі 2 мінімальних зарплат.

Детальніше про це читайте у наших матеріалах:

Визначення розміру вихідної допомоги при звільненні: Інформаційна таблиця

Чи виплачується вихідна допомога при звільненні за власним бажанням або за угодою сторін?

Звільнення через мобілізацію: вихідна допомога та зайві відпускні