Щорічні оплачувані додаткові відпустки: кому і скільки?
Щорічні додаткові відпустки передбачені для певних категорій працівників згідно з Законом про відпустки та іншими нормативно-правовими актами. Вони можуть бути приєднані до основної відпустки або надані окремо за бажанням працівника.
Додаткові відпустки за невикористані дні можуть бути компенсовані грошима за умови використання не менше 24 календарних днів щорічної відпустки.
Загальні правила
Закон України «Про відпустки» передбачає можливість надання щорічних додаткових відпусток для працівників, які виконують свої обов’язки в особливих умовах. Виділяють два основні види таких відпусток:
1️⃣ За роботу в шкідливих і важких умовах праці (ст. 7 Закону про відпустки).
2️⃣ За особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки).
Остання надається:
- За умови підвищеного нервово-емоційного або інтелектуального навантаження;
- При роботі в специфічних природних, географічних або геологічних умовах чи з підвищеним ризиком для здоров’я;
- За ненормований робочий день.
Право на такі відпустки залежить від того, чи включена професія або посада працівника до відповідних списків:
- Список № 1290-1 (виробництва, посади з шкідливими та важкими умовами праці).
- Список № 1290-2 (посади, пов’язані з підвищеним навантаженням або особливими умовами праці).
Особливість: щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день надається на підставі переліку посад, затвердженого роботодавцем в установі.
Стаж роботи, що дає право на додаткову відпустку
До стажу для розрахунку права на додаткову відпустку включають:
- Час фактичної роботи в умовах, що відповідають критеріям надання додаткової відпустки.
- Період перебування у щорічній основній чи додатковій відпустці.
- Час роботи вагітних жінок, переведених на легші умови праці за медичним висновком.
До стажу не зараховують дні:
- Перебування на лікарняному;
- Відпустки за власний рахунок;
- Відпустки у зв’язку з навчанням;
- Роботи в інших умовах, ніж ті, за які передбачена додаткова відпустка.
Облік часу роботи у шкідливих, важких або нервово-напружених умовах є обов’язком роботодавця. Спосіб ведення такого обліку не регламентується, тому роботодавець може обирати зручний для себе метод.
Правила надання додаткових відпусток
Пропорційність. Щорічна додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
Максимальна тривалість. Закон про відпустки обмежує загальну кількість днів щорічної основної та додаткових відпусток до 59 календарних днів.
Компенсація за невикористані дні. Працівник може отримати грошову компенсацію за невикористані дні, але лише після використання щонайменше 24 календарних днів основної відпустки.
Право в перший рік роботи. Додаткова відпустка повної тривалості надається після 6 місяців безперервної роботи.
Відпустка за шкідливі умови праці
Правова основа. Стаття 7 Закону «Про відпустки».
Категорії працівників.. Зайняті на роботах зі шкідливими виробничими факторами.
Тривалість. Залежить від посади та роботи, визначених у Списку № 1290-1. Наприклад:
- Машиніст котельні — до 7 днів (залежно від способу обслуговування).
- Кухарі, що працюють біля печей — до 4 днів.
Важливо! Для надання такої відпустки необхідно провести атестацію робочого місця відповідно до нормативних актів. Час роботи у шкідливих умовах має становити не менше половини тривалості робочого дня.
Відпустка за особливий характер праці
1. За підвищене навантаження або особливі умови
Правова основа: Стаття 8 Закону «Про відпустки».
Тривалість: До 35 календарних днів.
Приклади посад:
- Медичний персонал (до 7 днів);
- Тренери-викладачі (до 18 днів);
- Прибиральники, що обслуговують туалети (до 4 днів).
Особливість: Для надання цієї відпустки атестація робочих місць не потрібна.
2. За ненормований робочий день
Правова основа: Стаття 8 Закону «Про відпустки».
Тривалість: До 7 календарних днів.
Перелік посад: Встановлюється роботодавцем у колективному договорі. Наприклад, освітянські працівники (перелік у Галузевій угоді).
Особливість: Ненормований робочий день не застосовується для працівників з неповним робочим днем. Однак працівники з неповним робочим тижнем можуть мати право на таку відпустку.
Кілька підстав для відпусток
Працівник має право на додаткові відпустки за різними підставами (наприклад, за шкідливі умови праці та за ненормований робочий день). Але працівник має обрати лише одну з підстав (ст. 10 Закону «Про відпустки»).
Приклади розрахунку
Повний рік роботи: Працівник відпрацював 12 місяців без перерв. У такому разі надається додаткова відпустка повної тривалості (наприклад, 6 днів для заступника директора школи).
Неповний робочий рік: Працівник працював лише 6 місяців на посаді, що передбачає додаткову відпустку. Тоді відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу (наприклад, 3 дні замість 6).
Висновки
- Додаткові відпустки надаються пропорційно фактично відпрацьованому часу в шкідливих, важких або специфічних умовах праці.
- Максимальна тривалість основної та додаткових відпусток не повинна перевищувати 59 календарних днів.
- Атестація робочих місць є обов’язковою для відпусток за шкідливі умови праці, але не потрібна для відпусток за особливий характер праці.
- У разі наявності кількох підстав для додаткових відпусток працівник може скористатися лише однією.
