Штраф 170 тис. грн за порушення ведення військового обліку: кому світить?
Законопроєкт № 16013‑1 від 09.09.2026 пропонує суттєво посилити відповідальність посадових осіб за порушення правил ведення військового обліку, мобілізації та медичних оглядів, а також прямо віднести членів військово‑лікарських комісій до суб’єктів злочину «незаконне збагачення».
Передбачається внесення змін одразу до кількох актів.
Адміністративна відповідальність
По‑перше, до КУпАП в частині відповідальності за порушення законодавства про оборону та мобілізацію. У статті 210‑1 КУпАП окремо виділять новий склад: порушення службовою особою порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, яке призвело до взяття на військовий облік осіб, що взагалі не підлягають такому обліку. За таке порушення пропонують встановити адміністративний штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг). А це 170000 грн.
Аналогічну норму передбачає законопроєкт № 15115 від 30.03.2026. Про нього ми розповідали в публікації «Незаконне взяття на військовий облік: кого та на скільки оштрафують». І там же ми розбирали, яких саме службових осіб будуть притягувати до відповідальності.
Ось що про це зазначає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Для правильного розуміння терміна «службова особа» слід звернутися до частини третьої статті 18 Кримінального кодексу України.
Закон визначає службовими особами осіб, які:
🔹 постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування;
🔹 постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;
🔹 або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділена відповідним органом, посадовою особою, судом або законом.
📌 Отже, поняття «службова особа» значно ширше, ніж просто «керівник підприємства».
Вирішальне значення можуть мати не назва посади, а реальний характер та обсяг повноважень особи. Зокрема, оцінювати потрібно, чи має працівник повноваження щодо:
➡️ керівництва працівниками;
➡️ організації роботи структурного підрозділу;
➡️ прийняття управлінських рішень;
➡️ розпорядження майном або ресурсами;
➡️ виконання інших організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
⚖️ Водночас сама назва посади ще не дає автоматичної відповіді, чи є конкретний працівник службовою особою.
Так само не можна автоматично ототожнювати поняття «відповідальна за ведення військового обліку особа» та «службова особа».
Наприклад, працівник кадрової служби, який веде кадрову документацію та військовий облік, не стає службовою особою лише через те, що на нього покладено обов’язки з військового обліку.
🔎 Для правильної оцінки необхідно досліджувати посадову інструкцію, положення про структурний підрозділ, накази роботодавця та фактичний обсяг повноважень працівника.
Водночас якщо на працівника покладено відповідні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, питання його статусу може оцінюватися вже інакше.
Тому при визначенні відповідальної особи за військовий облік важливо не лише видати наказ, а й чітко визначити її функції та повноваження.
Кримінальна відповідальність
По‑друге, законопроєкт доповнює Кримінальний кодекс спеціальними складами злочинів, пов’язаних із незаконним призовом та медичними оглядами у військовій сфері.
У статті 426‑2 ККУ деталізують відповідальність військових службових осіб за порушення порядку призову (прийняття, направлення) громадян на військову службу. Кримінальним правопорушенням стане будь‑яке порушення встановленої процедури, яке призвело до:
– призову, прийняття або направлення на військову службу громадянина, який за законом не підлягає такому призову чи прийняттю; або
– незаконного звільнення громадянина від призову (прийняття) на військову службу.
За такі дії передбачено покарання у виді службового обмеження до 2 років, тримання у дисциплінарному батальйоні до 2 років або позбавлення волі на строк до 5 років.
Якщо ті самі дії вчинені в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), санкція посилюється до позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з додатковою забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років.
У разі вчинення в умовах воєнного стану передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із тим самим додатковим покаранням.
Окремою статтею 337‑1 ККУ пропонується встановити кримінальну відповідальність за порушення порядку проведення медичного огляду (військово‑лікарської експертизи). Йдеться про умисні дії особи, уповноваженої проводити такі огляди, які призводять до:
– призову на військову службу громадянина, який за станом здоров’я не підлягає призову; або
– безпідставного звільнення громадянина від призову (прийняття, направлення) чи звільнення з військової служби за станом здоров’я.
За базовим складом злочину санкція становить від 2 до 5 років позбавлення волі.
Якщо ж такі дії вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб або в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), межі покарання піднімаються: від 3 до 6 років позбавлення волі з додатковою забороною на певні посади чи діяльність на строк від 1 до 3 років.
У разі вчинення цього правопорушення в умовах воєнного стану передбачене покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, з такою ж додатковою забороною.
По‑третє, змінами до статті 368‑5 ККУ («Незаконне збагачення») уточнюється коло суб’єктів цього злочину. Незаконним збагаченням вважається набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш як на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. За це установлено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до трьох років.
У примітці до статті деталізовано, що до таких осіб прямим посиланням віднесено не лише загальний перелік з антикорупційного законодавства (пункт 1 частини першої статті 3 Закону «Про запобігання корупції»), а й прирівняних до них для цілей цієї статті посадових осіб військово‑лікарських та лікарсько‑льотних комісій: голів, їхніх заступників, членів і секретарів позаштатних постійно діючих ВЛК і ЛЛК. Тобто члени таких комісій стають повноцінними суб’єктами злочину «незаконне збагачення» із усіма наслідками у вигляді кримінальної відповідальності й можливого позбавлення волі, якщо вартість їхніх активів суттєво перевищуватиме підтверджені законні доходи.
У підсумку законопроєкт спрямований на те, щоб різко підвищити персональну відповідальність службових осіб ТЦК та СП, військових командирів і медичних працівників, залучених до військово‑лікарської експертизи, за:
– незаконний військовий облік тих, хто не підлягає обліку;
– незаконний призов непридатних або звільнення придатних від служби;
– маніпуляції з медичними висновками щодо придатності;
– необґрунтоване збагачення на тлі таких рішень.
