Штраф за невиконання інвалідного нормативу: судова практика

Є рішення суду щодо стягнення штрафу за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Розглянемо їх.

Також вам буде корисна стаття Штрафи за норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю: які та як? та Штраф за невиконання інвалідного нормативу

Чи можна оскаржити сам розрахунок санкцій (АГС)?

Зверніть увагу — суди не приймають позови лише на сам розрахунок адміністративно-господарських санкцій. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 340/4174/23.

Суд зазначив, що розрахунок АГС не є індивідуальним актом, не створює юридичних наслідків для роботодавця та не змінює його прав і обов’язків. Тобто, отримавши розрахунок у кабінеті ПФУ, одразу йти до суду сенсу немає.

Розглядати спір про правомірність нарахування АГС суд може лише в рамках справи за позовом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення штрафу. Аналогічна позиція викладена й у постанові ВС від 17.04.2024 у справі № 300/5834/23.

Що робити роботодавцю, якщо не згоден з розрахунком АГС?

✅ Варіант 1: Звернутися до свого територіального відділення Фонду соцзахисту із письмовими поясненнями та запереченнями — особливо актуально, якщо в розрахунку допущено помилки через неточності у звітності чи помилку Фонду.

✅ Варіант 2: Оскаржити розрахунок у позасудовому порядку — направити скаргу безпосередньо до центрального органу Фонду, використовуючи процедуру, передбачену Законом «Про адміністративну процедуру» та ч. 9 ст. 20 Закону № 875.

Водночас важливо розуміти — поки Фонд не звернувся до суду, оскарження або листування не зупиняє нарахування пені.

Як захищатися в суді, якщо Фонд подав позов на стягнення АГС?

Основна стратегія захисту — довести відсутність вини роботодавця у невиконанні нормативу.

✅ За судовою практикою, підприємство звільняється від відповідальності, якщо доведе, що:

• створило робочі місця для осіб з інвалідністю;
• вжило всіх передбачених законом заходів для пошуку працівників з інвалідністю;
• не мало реальної можливості виконати норматив через об’єктивні причини.

Приклад: у постанові ВС від 24.03.2021 у справі № 440/2371/19 суд визнав, що роботодавець не винен, оскільки вжив усіх можливих заходів, але кандидатів з інвалідністю на вакансії не було.

Які дії є доказами відсутності вини?

✅ Виділення та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, зокрема спеціально обладнаних — бажано оформити наказом по підприємству (див. постанову 8-го апеляційного суду від 20.02.2025 у справі № 300/3355/24).

✅ Своєчасне подання форми №3-ПН до Центру зайнятості на кожну відкриту вакансію — цей обов’язок прямо випливає з наказу Мінекономіки № 827-22 від 12.04.2022.

✅ Необґрунтована відмова особі з інвалідністю у прийомі на роботу — заборонена. Доведеться пояснювати кожен відмовний випадок.

✅ Розміщення оголошень про вакансії у ЗМІ або співпраця з рекрутинговими агентствами — також важливий доказ активних дій.

✅ Договір про співпрацю з Центром зайнятості щодо пошуку кандидатів з інвалідністю.

Чи достатньо подати 3-ПН один раз?

Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 120/4975/22 підтвердив:

Одноразове, але своєчасне подання 3-ПН щодо вакансії є достатнім доказом виконання роботодавцем свого обов’язку вжити заходів для дотримання нормативу.

Подавати форму періодично закон не зобов’язує — інформування відбувається по кожній окремій вакансії.

Чи можна стягувати АГС лише після перевірки Держпраці?

Думки судів розділилися. Наприклад, Третій апеляційний суд у постанові від 23.12.2024 у справі № 160/15046/24 вважає:

Фонд може звернутися до суду тільки після перевірки Держпраці, яка підтвердила порушення нормативу.

Суд посилався на ст. 19 Закону № 875, де контроль за дотриманням нормативу закріплено за Держпраці. Але водночас Закон прямо дозволяє Фонду автоматично визначати порушників на основі даних реєстрів.

👉 Тож це спірний аргумент, але використовувати його у судовій практиці варто.

Готуємось до змін після 28.08.2025

Після скасування Господарського кодексу України, судова практика може змінитися:

• Зараз суди орієнтуються на ст. 218 ГКУ — можливість уникнути відповідальності за відсутністю вини.
• Після скасування ГКУ поняття вини може зникнути з цієї категорії спорів.

Тому до цього часу максимально фіксуйте всі свої дії та докази.