Відповіді на найпоширеніші запитання бухгалтера (частина 4)

Попередню частину відповідей ви можете подивитись тут.

• ТОВ на загальній системі з ПДВ. Є боржником фінансової допомоги вже 4 роки. Чи потрібно фінансову допомогу дисконтувати. І як впливає існування заборгованості з фінансової допомоги на прибуток?

Дисконтування чи недисконтування поворотної фінансової допомоги залежить від того, чи є така фінансова допомога довгостроковою, чи поточною. Довгострокові зобов’язання підлягають дисконтуванню, поточні не підлягають.

Поточні зобов’язання — зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу (П(С)БО 9). Інші зобов’язання є довгостроковими. Тому, по-перше, треба визначитися зі статусом заборгованості. Той факт, що ТОВ є боржником вже 4 роки, сам по собі не означає, що заборгованість була довгостроковою. Наприклад, договір міг бути річним та кожного року продовжуватися (в такому разі заборгованість завжди є поточною та не підлягає дисконтуванню), або договір був первісно на 1 рік та така заборгованість останні роки є простроченою, то це також поточна заборгованість, яка не підлягає дисконтуванню. Крім того, є судова практика, яка взагалі заперечує обов’язковість дисконтування навіть довгострокових заборгованостей для підприємств, які користуються національними стандартами. Докладно про дисконтування та його вплив на податок на прибуток див. у статтях «Дисконтування контрагентських заборгованостей» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73 і «Як запобігти дисконтуванню заборгованості» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73.

• Підкажіть, як же правильно порахувати ЧВ (антиЧВ) за 2022 та 2023 рік? Бо податкова не має відповідей на ці запитання.

Судячи з усього, ваше підприємство у 2022 — 2023 роках перебувало на спецЄП і здійснювало неоподатковувані ПДВ операції. Докладно про те, як таким платникам розподіляти ПДВ і проводити перерахунок, ми розповіли у статті «Як розподіляти ПДВ і робити річний перерахунок колишнім спецЄПешникам» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2

• ТОВ з початку року перебувало на спрощеній системі оподаткування 2 %. З серпня перейшло на загальну систему оподаткування, де і було раніше. Тепер буде подавати річну звітність за 2023 рік. Але ж прибуток для податкової декларації буде розраховано за показниками з серпня 2023 року по грудень 2023 року, а в додатках у фінансовій звітності стоятимуть показники за весь 2023 рік. Як контролюючі органи будуть тепер зіставляти ці показники? Чи можливо писати наперед якесь пояснення?

ЕксспецЄПешник має заповнювати декларацію з податку на прибуток за 2023 рік специфічним чином:

— у рядку 01 слід відобразити дохід, отриманий як за період перебування платника на спецЄП, так і на загальній системі (тобто у вашому випадку за період з 01.01.2023 по 31.12.2023);
— у рядку 02 відображають фінрезультат до оподаткування, визначений за правилами бухобліку, за час перебування колишнього спецЄПешника на загальній системі. Отже, у рядку 02 прибуткової декларації ви маєте вказати тільки той фінрезультат, що оподатковується податком на прибуток,

— за період з 01.08.2023 по 31.12.2023. А для цього доцільно додатково скласти і подати фіскалам окрему фінзвітність, яка буде включати тільки результати діяльності за період до дати повернення зі спецЄП — станом на 31.07.2023. Тобто має сенс подати разом із декларацією з податку на прибуток за 2023 рік два варіанти фінзвітності:

(1) за стандартний період — за період з початку року по кінець останнього дня звітного періоду — за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 (саме ця фінзвітність буде додатком до прибуткової декларації за 2023 рік);

(2) за нестандартний період, тобто наростаючим підсумком починаючи з 1 січня звітного 2023 року по дату повернення на загальну систему зі спецЄП — за період з 01.01.2023 по 31.07.2023. Хоча можна скористатися правом, передбаченим п. 46.4 ПКУ, і просто подати доповнення-пояснення щодо обрахованих показників податкової та фінансової звітності за відповідні періоди у довільній формі. І зазначити про цей факт у спеціально відведеному полі заключної частини декларації з податку на прибуток.

• ФОП зареєстрований на спрощеній системі оподаткування. Працював з безготівковими коштами, а також із готівковими коштами, має зареєстрований ПРРО. Але у зв’язку з воєнним станом операції перейшли виключно в безготівкове поле. Реєстратор ще є, але на ньому не проводять розрахунки і не відкривають зміни. Скільки може так працювати реєстратор? Чи будуть за це штрафи?

Якщо у вас є ПРРО, то його слід використовувати тільки тоді, коли є розрахункова операція. Якщо ви розумієте, що розрахункових операцій немає, то його можна не вмикати (не відкривати зміну). І так він може у вас бути вічно. Адже обмежень щодо періоду, протягом якого має передаватися інформація із ПРРО у податкову (тобто на ньому має відкриватися і закриватися зміна), немає. Отже, можете не боятися того, що ваш ПРРО не вмикається. За те, що ПРРО не використовується (адже немає розрахункових операцій) якийсь час, відповідальності немає. Коли знадобиться провести розрахункову операції, тоді його ввімкнете і він буде працювати у звичайному режимі.

• ФОП-спрощенець займається продажем товарів через Інтернет, застосовує ПРРО, але не завжди. Як податкова може перевірити факт невидачі чека?

Стандартний спосіб перевірки: податкова проводить контрольну закупку і перевіряє факт невидачі чека в момент отримання товару. Також може виявити невидачу чеків під час документальної перевірки (звіряючи підсумки продажів із підсумками за ПРРО), чисто теоретично може навіть попросити надіслати на абонентський номер та/або адресу електронної пошти покупця запит про те, чи отримано ним чек ПРРО.

• Директор заміщує в разі відсутності водія, доплат не проводили. Де потрібно прописати відсутність доплат за заміщення, щоб не було штрафів?

За виконання обов’язків тимчасово відсутнього колеги працівнику провадиться доплата. Її розмір установлюється на умовах, передбачених колективним договором. Водночас якщо посадовою інструкцією працівника передбачено виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати. На цьому наголошують фахівці Держпраці (див. за посиланням). Тож у вашому випадку варто в посадовій інструкції директора прописати, що він виконує обов’язки водія за його відсутності.

• ТОВ, спрощена система, не здавали Ф1, Ф2. Чи будуть штрафи за неподання?

Платники-єдиноподатники не подають фінансову звітність податківцям, оскільки не є платниками податку на прибуток. Проте вони зобов’язані відзвітувати перед органами статистики. Взагалі, неподання/несвоєчасне подання органам статистики фінзвітності загрожує адмінштрафом на посадових осіб підприємства за ст. 186 прим. 3 КпАП. Однак Законом № 2115 встановлено, що: (1) подавати фінзвітність можна протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану за весь період неподання фінзвітності; (2) у період дії воєнного стану, а також протягом 3 місяців після його завершення не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності. При цьому доводити факт неможливості подання звітності Закон № 2115 не вимагає. Тобто під час воєнного стану адмінвідповідальність за неподання фінзвітності органи статистики застосувати не можуть. Вона може настати, тільки якщо фінзвітність, граничні строки подання якої припали на час воєнного стану, не буде подана протягом 3 місяців після скасування воєнного стану.

• Як і якими документами треба вести облік використання шин? І коли та якими документами їх можна списати? Чи потрібно реєструвати компенсуючу податкову?

Основну інформацію, яка нам потрібна для класифікації та характеристики автомобільних шин, можна почерпнути в Правилах № 549, а норми експлуатаційного пробігу шин — у Нормах № 488. На кожну шину заводимо картку обліку пробігу пневматичної шини (Форма такої Картки наведена в додатку 5 до Норм № 488). Якщо придбали машину разом із шинами, то шини окремо в обліку не виділяються, але картки на них все одно завести треба. Те ж саме стосується й «запаски». Ведеться картка до списання шини і зберігається не менше 3 років після такого списання. У кінці кожного місяця в картку на підставі, зокрема, подорожніх листів записують фактичний пробіг (напрацювання) шини — обсяг роботи шини, вимірюваний найчастіше в кілометрах пробігу автомобіля. Вирішальними величинами, після досягнення яких експлуатувати автомобільні шини більше не можна, є показники призначеного ресурсу і залишкова висота малюнка протектора (Гранична (мінімальна) висота малюнка протектора, встановлена п.п. «а» п.п. 31.4.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, а для закордонних поїздок — показники, наведені в додатку 6 до Норм № 488 (абзац двадцять третій п. 5 розд. І Правил № 549)). Такі шини мають бути виведені з експлуатації та списані в обліку. Звісно, можна списати шину, не чекаючи закінчення призначеного ресурсу, але тільки якщо шина фатально пошкоджена і не підлягає відновленню (п. 3.2 розд. 3, п. 7.5 розд. 7 Норм № 488).
Щодо нарахування компенсуючих ПЗ. При придбанні шин відображаємо ПК (за наявності зареєстрованої ПН). Якщо надалі автошини будуть установлені на автомобіль, який використовується в негосподарській (необ’єктній, пільговій) діяльності, то нараховуємо компенсуючі ПЗ з ПДВ. Якщо автошини унаслідок їх фатального пошкодження, що виключає ремонт (відновлення), підлягають списанню раніше строку, встановленого Нормами № 488, вважаємо, ніяких підстав для нарахування компенсуючих ПЗ бути не повинно. Щоправда, податківці можуть із цим не погоджуватися.

• Чи можна списати замортизований основний засіб? Чи потрібно реєструвати компенсуючу податкову, якщо було куплено з ПДВ?

Згідно з п. 33 П(С)БО 7, якщо з якихось причин об’єкт ОЗ не відповідає критеріям визнання активом, то його списують з балансу. Для визначення непридатності ОЗ до подальшого використання та оформлення відповідних первинних документів керівник підприємства створює постійно діючу комісію. Така комісія здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню, встановлює його непридатність до відновлення і подальшого використання, конкретні причини списання об’єкта, визначає можливість використання або реалізації окремих вузлів, деталей та матеріалів, які можуть бути отримані від розбирання (ліквідації) об’єкта, а також здійснює їх оцінку. Тобто, як правило, об’єкт списують, коли він вже не може бути використаний, наприклад, з причини фізичного або морального зносу, псування, поломки, якщо витрати на ремонт будуть перевищувати вигоди від використання.
Операція з ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податків для цілей податкового обліку в загальному випадку вважається їх постачанням (п.п. «д» п.п. 14.1.191 ПКУ). А отже, здійснюючи таку операцію, доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Згідно з абзацом першим п. 189.9 ПКУ базу оподаткування в цьому випадку визначають на рівні звичайної ціни об’єкта ОЗ, що ліквідується, але не нижче його балансової вартості на момент ліквідації (з урахуванням амортизації за місяць вибуття). Але в окремих випадках нарахування податкових зобов’язань можна уникнути.
Так, згідно з абзацом другим п. 189.9 ПКУ не обкладаються ПДВ операції з ліквідації ОЗ у випадках:
1) дії обставин непереборної сили, що призвела до знищення або руйнування об’єктів ОЗ. Податківці хочуть отримати документальне підтвердження такого знищення/руйнування ОЗ; 2) розкрадання та інших випадках, коли ліквідація відбувається без згоди платника податків, що повинно бути підтверджено відповідно до законодавства; 3) коли платник ПДВ подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення ОЗ іншим способом, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. На думку контролерів, таким документом є акт на списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3 або № ОЗ-4) або складений у довільній формі (за умови, що він містить усю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, і має всі обов’язкові реквізити первинного документа). Про це говорилося, зокрема, в УПК № 673, листі ОВПП ДФСУ від 29.01.2019 р. № 300/ІПК/28-10-27-01-11. При цьому платник ПДВ може подати копію такого акта фіскалам або за власною ініціативою, або на запит контролюючого органу в загальновстановленому порядку. Нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ як при негосподарському використанні у разі ліквідації ОЗ не доведеться (п.п. «г» цього пункту). Крім того, є спеціальні норми щодо знищеного майна внаслідок війни. Списання будь-яких активів у зв’язку із форс-мажорними обставинами (зокрема, дією обставин непереборної сили, до яких належить і війна, і викликані нею лиха) НЕ Є постачанням цих активів. Для ОЗ це і так випливало з п. 189.9 та п.п. 14.1.191 ПКУ, а для товарів (визначення яких охоплює і ОЗ) це прописано спеціально під війну у п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Тож ніякого мінбазного ПДВ у зв’язку зі списанням знищених активів, звичайно ж, немає. Не потрібно компенсувати і податковий кредит, відображений при придбанні знищеного майна, адже у тому самому п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ чітко прописано, що ніякий компенсуючий ПДВ не нараховується, якщо списання активів відбулося через війну. І, власне, таке списання не вважається використанням активів у негосподарській діяльності.

• Коли можна знищувати архів документів?

Щодо знищення архіву. По-перше, ми дивимося на те, чи спливли строки зберігання документів. Орієнтуємося на ст. 44, 102 ПКУ + Перелік, затверджений наказом Мін’юсту від 12.04.2012 № 578/5.
Враховуємо нюанси щодо призупинки строків зберігання документів на період воєнного стану. Детально про це можна почитати у «Податки & бухоблік», наприклад, за посиланням.

По-друге, враховуємо порядок знищення документів, проведення експертизи документів та ін. Детально про порядок знищення документів читайте у «Податки & бухоблік» за посиланням, з урахуванням нюансів, про які можна почитати за посиланням.

• ТОВ — платник ПДВ, має оподатковувані і звільнені від ПДВ операції. З 01.04.2022 по 01.08.2023 перебували на спецЄП 2%. Протягом серпня — грудня 2023 року мали оподатковувані і звільнені від ПДВ операції. У серпні 2023 не застосовували коефіцієнт 2021 року, оскільки у січні — березні 2022 року звільнених від ПДВ операцій не було. Розрахували новий коефіцієнт розподілу (ЧВ) використання у звільнених операціях, керуючись ст. 199.3 ПКУ. Запитання: 1) чи правильно, що розрахували новий коефіцієнт розподілу (ЧВ) у серпні 2023 року? 2) чи потрібно в загальні обсяги по річному перерахунку за 2023 рік уключати січень — березень 2022 року?

Чекаємо на офіційне роз’яснення від податківців. На жаль, у ПКУ ця ситуація прямо не прописана.
Дамо ту інформацію, що в нас є. Якщо б у вас були неоподатковувані операції в січні — березні 2022 року, то тоді вам було б треба брати ЧВ 2021 року та в перерахунок додавати три місяці 2022 року і серпень — грудень 2023 року. Але у вашому випадку увесь 2022 рік пройшов без подвійних операцій. Тому правильно, що ви разрахували новий ЧВ у 2023 році.

• ТОВ надає санаторно-курортні послуги і користується пільгою з ПДВ згідно з п.п. 197.1.6, тобто має оподатковувані і звільнені від ПДВ операції. У грудні 2023 року у нас є прострочена ПН від постачальника, а саме дата складання ПН 11.12.2023, а дата реєстрації 15.01.2024. У якому періоді потрібно складати компенсуючі ПН згідно з п. 199.1 за такою простроченою ПН? Як діяти, якщо у січні 2024 не буде звільнених від ПДВ операцій?

Компенсуючу треба скласти в періоді появи права на ПК, тобто у січні. ЧВ беремо нову, яку розрахували на 2024 рік.

• ТОВ, платник ПДВ, загальна система оподаткування. Не встановили ліквідаційну вартість при введенні в експлуатацію автомобіля, замортизували протягом 5 років, залишкова вартість — 0, протоколом подовжили строк використання ще на 5 років, дооцінку не робили, а у 2023 році продали за оціночною вартістю 86000 грн. Розуміємо, що є ризик при перевірці по завищенню витрат по амортизації в періодах використання ОЗ. Які ще порушення визнають податківці при перевірках, коли у платника відбувся продаж основних засобів, по яких ліквідаційна вартість була не встановлена? Маємо ще в обліку такі основні і плануємо продавати.

Ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ цілком може дорівнювати нулю. Але нульову ЛВ треба детально обґрунтувати. Є два обов’язкові випадки встановлення ліквідаційної вартості (переоцінка повністю замортизованого об’єкта ОЗ та при амортизації об’єкта методом зменшення залишкової вартості). Але це не ваші випадки. Про це можна почитати тут.
Тому особливих ризиків при продажу тут немає. Про це можна почитати тут.

• У грудні 2022 для виписування електронних лікарняних придбали «Клієнтську ліцензію комп’ютерної програми та бази даних МедІнфоСервіс 2 робочих місця», вартість 10000. Ідентифікували операцію як придбання нематеріального активу, ввели в експлуатацію, встановили строк використання 2 роки, група 5 за ПКУ, амортизували. В договорі вказано, що строк використання безстроковий. Предмет договору — програмне забезпечення. Зараз сумніваємось, можливо, це 39 рахунок? Як розрізняти такі операції, що робити із такими замортизованими нематеріальними активами?

Зазвичай рахунок 39 використовують для обліку витрат, понесених за певний термін: квартал, півроку, рік (тобто до 1 року). У вашому випадку за договором придбане програмне забезпечення, тобто НМА. Тому обліковувати програму слід як НМА (як ви і вчинили). Оскільки строк використання програми договором не встановлений, такий строк ви визначили самостійно у 2 роки (бо його можна встановити від 2 до 10 років, п.п. 138.1.4 ПКУ). Якщо після спливу 2 років ви продовжуєте використовувати замортизовану програму, списувати з балансу такий об’єкт НМА не слід. Достатньо наказом продовжити строк його використання (п. 31 НП(С)БО 8). Продовження строку корисного використання НМА для цілей бухобліку вважається зміною облікових оцінок, а не облікової політики (п. 5.12 Методрекомендацій з бухгалтерського обліку НМА, затверджених наказом Мінфіну від 16.11.2009 № 1327). Тому переглядати минулі періоди і перераховувати раніше нараховану амортизацію через продовження строку використання НМА не треба. А замортизованою програмою можна користуватися і далі.

• Визнаємо об’єкт іншим необоротним матеріальним активом (112 рах.), оскільки в обліковій політиці прописано, що вартість менше 20000 без ПДВ, а термін використання більше року. Як правильно деталізувати термін для МНМА і в яких документах його прописувати, щоб було зрозуміло, — наприклад, вказувати 13 місяців і прописувати в наказі на введення в експлуатацію та в акті на введення?

Строк корисного використання підприємство встановлює самостійно. Його фіксують у наказі по підприємству при визнанні об’єкта основних засобів активом — при зарахуванні на баланс. Таку вимогу висуває п. 24 НП(С)БО 7 «Основні засоби». Відображають строк корисного використання об’єкта і в Акті введення в експлуатацію основних засобів.

• ФОП з 01.04.2023 по 30.09.2023 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування (2 група єдиного податку), отримав дохід у сумі 3 800 000 грн. З 01.10.2023 перебуває на загальній системі оподаткування, діяльність не здійснює (сезонна діяльність). Чи повинен зареєструватися як платник ПДВ?

Обов’язок реєстрації платником ПДВ при приході з єдиного податку без ПДВ (у тому числі групи 2 єдиного податку) на загальну систему виникає, якщо обсяг оподатковуваних ПДВ-операцій постачання (продажу) товарів/послуг за останні 12 календарних місяців (в нашому випадку це буде обсяг операцій за період жовтень 2022 — вересень 2023) перевищив 1 млн грн (п. 183.4 ПКУ).
Тож ФОП мав подати заяву на ПДВ-реєстрацію не пізніше 10.10.2023. Той факт, що він не здійснює діяльність, нічого не змінює. Що робити зараз? ФОП має подати заяву на ПДВ-реєстрацію із запізненням. Бо цей обов’язок (передбачений п. 183.4 ПКУ) нікуди не подівся.
Негативних наслідків при цьому бути не повинно, адже штрафи за неподання ПДВ-декларацій у такому разі податківці застосувати не можуть. І донарахувати ПДВ зі штрафами не можуть, адже оподатковуваних операцій не було (діяльність не здійснюється).

• Директор свою реєстрацію на Фейсбуці використовує для рекламних цілей компанії, є рахунок та його платіжка про сплату за нього, а також наказ на відшкодування витрат йому за Фейсбук. Чи треба обкладати ПДФО та ВЗ?

Скоріше за все, податківці розцінять це як додаткове благо із відповідним оподаткуванням ПДФО та ВЗ. Ураховуємо фіскальну позицію податківців у аналогічних ситуаціях, зокрема, в разі компенсація працівникам вартості пально-мастильних матеріалів, витрачених в межах господарської діяльності суб’єкта господарювання, у разі використання працівниками власних транспортних засобів на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ (див. консультацію ЗІР ДПС). Водночас, враховуючи специфічність ситуації, ви можете отримати індивідуальну податкову консультацію, описавши усі особливості проведеної операції. Детально про це описано в нашій статті за посиланням.

• І ще, платіжка в у. о. та на день сплати у грн за курсом банку чи маю я право відшкодовувати суму, яку він сплатив, а не за курсом НБУ?

Навіть якщо б ви перераховували авансом гривні на особисту платіжну картку директора, то у цей момент валютної операції немає. Тільки на дату затвердження авансового звіту з’являються підстави відобразити в бухобліку понесені працівником валютні витрати, встановлені в іноземній валюті (п. 5 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»). Тому перерахунок витрат в іноземній валюті у гривню (якщо іноземну валюту не видавали — а підстав для цього не було) здійснюють за курсом НБУ на дату затвердження авансового звіту. Якщо ви відшкодуєте суму, яку директор сплатив, а не за курсом НБУ, то це, по-перше, буде порушенням норм НП(С)БО 21. А по-друге, якщо сума, обчислена за курсом НБУ, виявиться меншою, то на різницю податківці можуть угледіти додаткове благо і наполягати на оподаткуванні такої суми ПДФО і ВЗ.

• Підприємство займається оптовою торгівлею і користується послугами реклами у Фейсбук. Оплата за рекламу здійснюється автоматично декілька разів на місяць із прив’язаної до підприємства корпоративної картки (інвойс на сплату послуг відсутній). Чи потрібно на таку операцію виписувати податкові накладні і яким чином: можна одну зведену на місяць чи на кожну сплату окремо?

Так, потрібно виписувати накладні на кожну оплату. Тип причини 14. Зареєстрована ПН з послуг нерезидента не лише підтверджує нарахування ПЗ, але й одночасно є підставою для відображення платником ПДВ суми податку у складі податкового кредиту (п.п. «в» п. 198.1, п. 198.2, п.п. «г» п. 201.11, пп. 201.12, 208.2 ПКУ).

• Документальна перевірка підтвердження повернення ПДВ на поточний рахунок. Провели інвентаризацію, чи маємо ми подавати в податкову відомості інвентаризації?

Щодо результатів інвентаризації, проведеної під час перевірки. Так, інформацію щодо результатів інвентаризації потрібно повідомити податківцям. Зокрема, із супровідним листом надсилаємо/надаємо копію наказу про призначення комісії з проведення інвентаризації, копії протоколу та інвентаризаційних описів. Це матеріали перевірки, які потім фіскали мають врахувати для складання акта за її результатами. Про інвентаризацію на вимогу податківців детальніше можна почитати у «Податки & бухоблік» за посиланням.

Продовження відповідей на питання тут.