Попередню частину відповідей ви можете подивитись тут.
- Якщо нерезидента включено до Переліку № 1045 КМУ від 27.12.2017 і він надасть довідку про сплату податку на прибуток — цього не достатньо для того, щоб не робити збільшуюче коригування з податку на прибуток? Я так розумію, що ця довідка працює, тільки якщо нерезидент у Переліку № 480 КМУ.
Так, якщо нерезидент — з країни з Переліку № 1045, то надання довідки про сплату податку на прибуток не звільняє від визнання податкової різниці або від підтвердження, що операція здійснювалась за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». Тобто якщо платник податку взагалі застосовує податкові різниці, то слід визнати податкову різницю або підтвердити відповідність ціни принципу «витягнутої руки». Факт сплати таким нерезидентом податку на прибуток на це не впливає.
- Як держава буде визначати оподаткування доходу, який не обкладається податками? Наприклад, дохід від продажі с/г продукції із власної ділянки до 1 га.
Визначати суми, які слід оподатковувати ПДФО і ВЗ, а які випадають з-під оподаткування, держава може на основі даних, поданих покупцями (юрособами та ФОП) при придбанні у фізособи сільгосппродукції. Адже при виплаті доходу фізособі за придбання у неї власновирощеної сільгосппродукції інформація про це відображається у ф. № 4ДФ. І от саме на ці дані податківці і можуть спиратися при визначенні того, чи слід платити з таких сум ПДФО і ВЗ, адже діє звільнення відповідно до п.п. 165.1.24 ПКУ. Відслідкувати дохід, отриманий від продажу сільгосппродукції фізособам-громадянам за готівку, вона не може. Тільки сам продавець фізособа може підрахувати його разом із доходом, отриманим від юросіб і ФОП, та сказати, чи перевищив він неоподатковувану межу, з якої слід сплатити ПДФО і ВЗ.
- Як правильно показувати в 4ДФ ФОПа, в якого купували подарунки для співробітників? Залишити код 157 чи буде інший?
Залишити код «157», бо саме його використовуємо для відображення виплат на користь ФОП у додатку 4ДФ. При цьому для неутримання ПДФО/ВЗ досить мати копію витягу або виписки з ЄДР (якщо ФОП — загальносистемник) або копію витягу з Реєстру ЄП (якщо ФОП — єдиноподатник), хоча б скріншот з Реєстру платників ЄП, який доводить, що ФОП-контрагент є спрощенцем. При цьому ви не зобов’язані перевіряти, чи вписується ваша покупка у підприємницькі види діяльності такого ФОП. Головне, щоб він просто був зареєстрований як підприємець.
- ТОВ (загальна система, квартальне подання звітності, платник ПДВ). 2020 рік та 2021 рік — виконувались три умови критеріїв оцінки за рік — мікропідприємства (балансова вартість — 4 млн, чистий дохід 5 млн, чисельність 10 працівників) —звітність здана як мале підприємство, 2022 рік виконувались дві умови середнього (балансова вартість 188 млн та чистий дохід 500 млн) кількість працівників — як мале (18 осіб). 2023 рік 1 умова середнього підприємства — балансова вартість (300 млн), 1 умова великого підприємства чистий дохід — 1 900 млн, 1 умова малого підприємства — 43 працівники. Запитання: подання фінансової звітності за 2023 рік — як мале підприємство? Подання звітності за 2024 рік — як мале чи вже як середнє підприємство і чому?
За 2023 рік підприємство має звітувати як мікро-, позаяк не має два роки поспіль невідповідності категорії мікропідприємства (є тільки один 2022 рік невідповідності). За підсумками 2023 року підприємство належить до середнього підприємства. Тут при класифікації керуємося принципом «золотої середини». Саме так радив визначати категорій підприємства Мінфін у своєму Інформаційному повідомленні щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 11.12.2018. Позаяк два роки поспіль (2022 і 2023 роки) підприємство не відповідало критеріям мікрогрупи, то з початку 2024 року воно втрачає свій мікростатус. Тож зі звітних періодів 2024 року ви маєте звітувати як середнє підприємство.
- Питання щодо штрафів 20-ОПП: підприємство не показало всі транспортні засоби в 20-ОПП — податкова виписала штраф на кожен об’єкт — тобто кожен непоказаний транспортний засіб. Штраф 20-ОПП виписується саме на кожен об’єкт чи в цілому?
На жаль, це поширена практика податківців. Вони спираються на практику Верховного Суду (постанова ВС від 21.07.2020 р. у справі № 826/14197/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/90590728). Але! Контролери, вважаю, неправильно (!) трактують це рішення. У ньому йшлося про те, що платник не став на облік (!) у різних податкових (!) за місцезнаходженням об’єктів! Тобто рішення ВС не можна «ліпити» до усіх випадків щодо ф. № 20-ОПП. Однак маємо те, що маємо. Ми про це колись писали у «Податки & бухоблік» (можна прочитати за посиланням).
- Готовимся запустить производство, одна из обязательных процедур — оценка влияния на окружающую среду. Стоит это мероприятие дорого. Затраты могу отнести в период получения акта на «витрати на дослідження і розробки» и отнести на 941?
Тут, однозначно, не Дт 941. На наш погляд, такі витрати слід капіталізувати — включати їх до первісної вартості об’єкта ОЗ. Адже оцінка впливу на довкілля необхідна при прийнятті рішення про «планову діяльність», а саме: будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище. Та й звіт про оцінку впливу на довкілля — це складова проєктно-кошторисної документації.
- Для того чтобы заключить договор оренды земли, пришлось заключить трехсторонний договор с Заказчиком (потенциальны арендодатель, местные советы) + Исполнителем (осуществляет инвентаризацию земли и присваивает кад. номер) + Плательщики (мы, будущий арендатор, ООО на общ. системе). Мы платили Исполнителю. В дальнейшем подписали договор аренды земли, планируем использовать в хоздеятельности, напраление использование ещё не понимаем. Эту оплату могу отнести в периоде получения акта на «витрати на дослідження і розробки» и отнести на 941?
Для орендаря це витрати періоду, але не Дт 941. Відповідно до п. 7 НП(С)БО «Витрати» та Інструкції про застосування Плану рахунків № 291, витрати підприємства, пов’язані з оформленням в установленому порядку договору оренди земельної ділянки, визнаються витратами звітного періоду з включенням до складу витрат операційної діяльності підприємства та відображаються на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» (див. лист Мінфіну від 03.03.2007 № 31-34000-20-10/4373).
- Фізособа виконує послуги за договором ЦПХ. Після закінчення строку такого договору на наступний день у тому ж місяці ця ж фізособа приймається на підприємство за основним місцем роботи. Підкажіть, будь ласка: 1) як у такому випадку заповнювати колонку 06 Д5 Об’єднаного звіту? ЦПХ було не з працівником, але він у цьому ж місяці став працівником; 2) у Д1 за яким рядком проставляти кількість днів перебування в трудових відносинах? Розподіляти по рядках за ЦПХ та за основним місцем роботи чи загальну кількість днів вказувати по одному рядку?
Запитання 1. Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку.., графа 06 — заповнюється лише для осіб, які у графі 07 зазначаються з кодом особи 3, зазначений рядок заповнюється «1» лише у разі, якщо відносини між платником єдиного внеску і застрахованою особою визначаються ОДНОЧАСНО на підставі трудового договору (застрахована особа є основним працівником або сумісником) та на підставі цивільно-правового договору. Оскільки у вас з особою було укладено трудовий договір після завершення ЦПД (умова про одночасність не виконується), то в графі 06 зазначаєте «0». Запитання 2. У Д1 зазначаєте в одному рядку, наприклад там, де у вас зарплата за трудовим договором, загальну кількість календарних днів у трудових та цивільно-правових відносинах протягом місяця. Розподіляти за рядками не потрібно, бо при перевірці видасть помилку.
- Підприємство на загальній системі взяло в банку валютний кредит, на кінець кварталу має нараховані, але не сплачені відсотки за кредитом, чи обраховувати курсові різниці на залишки відсотків?
Так. Нараховані відсотки є монетарною статтею балансу, оскільки вони мають сплачуватися у грошовій формі. Таким чином, визначена в іноземній валюті заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками на дату балансу має відображатися з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п. 7 П(С)БО 21). Відповідно за такою заборгованістю виникають курсові різниці (як на дату балансу, так і на дату погашення такої заборгованості).
- Як правильно виписати ПН, якщо клієнт зробив передоплату 28.12.2023 на 500 000,00, а послуги надаємо частково. 08.01.2024 зробили послугу на 90 000,00. Як правильно оформити РК?
Якщо у вас не змінювалася ціна та/або кількість послуг, то РК складати не треба. Тобто на передоплату склали ПН, а далі закриваєте її актами. РК не потрібен.
- Як правильно враховувати в декларації ПДВ 55 код з митної декларації?
Якщо маєте на увазі код 55 Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (забезпечуєтьс шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, встановлені статтею 308 Митного кодексу України), то в декларації відображається ПДВ, що сплачено при розмитненні товарів (з митної вартості, визначеної митним органом, бо вона зазвичай більша). Отже, різниця в декларації не відображається.
- ТОВ (на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, поквартальна фінансова звітність). Є п’ять легкових авто — беремо в оренду в фізосіб (нотаріальні договори оренди, сплачуємо ПДФО та ВЗ, виступаємо податковим агентом) та орендуємо у ФОП 3 групи — неплатників ПДВ. Списання палива. Оформлюємо акт на списання палива за місяць на кожний автомобіль — є обов’язкові реквізити первинного документа. Запитання: 1) чи обов’язково оформлювати подорожні листи, в яких вказувати маршрути, якщо обов’язково, то чи подорожні листи повинні бути щоденні, чи можна один за місяць зі щоденною розбивкою — зробити як звіт водія; 2) чи обов’язково треба мати касові чеки на кожну заправку водія, якщо заправка проводиться за картками?
- Ми радимо витрати на придбання пального підтверджувати подорожніми листами старої форми або розробленими самостійно, оскільки без подорожнього листа (його аналога), в якому деталізовано маршрут перевезення, не можливо підтвердити факт самого використання/витрачання пального, а також складно довести витрачання ПММ саме у госпдіяльності. Складати подорожні листи можна і раз на тиждень або навіть раз на місяць, але в ньому все одно слід відображати щоденні показники спідометра (при виїзді та поверненні), щоденний маршрут, пробіг автомобіля за день, витрату пального за день. Деталі — в «Податки & бухоблік», 2023, № 92; 2023, № 31.
- Якщо йдеться про придбання пального за паливними смарт-картками, то за відсутності чеків РРО фіскали часто вбачають підстави для зняття витрат. Зрозуміло, законодавчі підстави для такого підходу відсутні. Деталі — в «Податки & бухоблік», 2020, № 94.
- Фермерське господарство укладало договори емфітевзису, обліковувало право користування як нематеріальний актив, розрахунок з фізособою — власником землі проведений повністю. Через три роки договір емфітевзису був достроково припинений. Як обліковувати таке дострокове припинення? Як така операція вплине на податковий облік (ФГ на загальній системі оподаткування з доходом більше 40 млн)?
Оскільки в бухобліку ви показали емфітевзис, як НМА, то при розірванні договору емфітевзису вам слід здійснити ліквідацію створеного НМА (списати знос і на витрати віднести залишкову вартість).
В податковому обліку ви маєте показати виникнення ліквідаційних податкових різниць (пп. 138.1 та 138.2 ПКУ). Тобто фінрезультат слід зменшити на залишкову вартість об’єкту НМА, визначену за бухправилами, і збільшити за податковими. Якщо фізособа буде компенсувати вам збитки від розірвання договору, то тоді у вас на суму отриманих коштів виникне дохід.
- Підприємство нараховує систематичну матеріальну допомогу, на яку нараховується ЄСВ. Чи враховуються ці нарахування при розрахунку відпускних?
Нормою абз. «б» п. 4 Порядку № 100 визначено, що одноразові виплати, в тому числі матеріальна допомога, не враховуються під час обчислення середньої заробітної плати. Свого часу фахівці Мінпраці у листі від 13.12.2005 № 694/13/84-05 зауважили, що матдопомога систематичного характеру не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток. Відтоді підхід не змінився: незалежно від того, є матеріальна допомога разовою чи ні, надана вона одному або усім (більшості) співробітників, її суму не враховують при обчисленні середньої заробітної плати. Ми про це писали, зокрема, у статтях за посиланням:
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2021/february/issue-16/article-113553.html
i.factor.ua/ukr/journals/ot/2021/june/issue-12/article-115507.html
- Покупець сплатив за товар (перша подія) більшу суму, ніж реалізація (відбулась після оплати), після цього покупцю була повернута сума переплати. На яку дату треба складати РК до ПН: на дату реалізації чи повернення коштів, та з яким кодом?
У цьому випадку РК складається на дату повернення коштів. Принаймні так вимагають податківці. Код причини — залежно від ситуації. Якщо причина повернення — оплата за товар у більшій кількості, то ставимо 102. Якщо відбувається повне повернення передоплати у розрізі позиції в ПН, то 103.
- У червні 2022 року була помилково виписана податкова накладна, до неї склали РК, який був заблокований. РК у 2023 році його розблокували за рішенням суду. Після розблокування виникла сума перевищення за червень 2022 року, як виправити ситуацію і повернути собі ліміт?
Скоріш за все, помилкова ПН та РК були складені у різних періодах (або РК було подано на реєстрацію з порушення строку, причому тут мається на увазі звичайний строк, а не спеціальний щодо зменшуючих РК на покупця — платника ПДВ). Зазвичай такі ситуації бухгалтери виправляють (на свій страх і ризик) шляхом відображення у декларації і помилкової ПН, і виправляючого РК (у вашому випадку через УР). Це не відповідає ПКУ (та можливі претензії податківців, зокрема, щодо відображення у зменшення ПЗ зменшуючого РК), але іншого шляху виправити ліміт не існує.
- А перевірки ФОП 3 гр. 5 % відновили?
Щоб відповісти на це запитання, потрібно розуміти, якою є податкова адреса ФОП (тобто та, що вказана у Єдиному держреєстрі юросіб, ФОП та громадських формувань) та чим конкретно займається ФОП. Якщо йдеться про адресу на тимчасово окупованій території, то перевірки все ще заборонені (усі, крім камеральних). Якщо говоримо про території можливих та активних бойових дій, то все ще є заборонені перевірки, однак є й винятки. Детально про дозволені та заборонені перевірки читайте у «Податки & бухоблік»з а посиланням.
- За результатами інвентаризації потрібно списати ОЗ, які повністю замортизовані, та малоцінку. Як буди з ПДВ, на яку базу нараховувати?
Щоб не нараховувати при списанні ОЗ «ліквідаційний» ПДВ за п. 189.9 ПКУ, треба скласти акт про ліквідацію і він повинен містити висновок комісії про неможливість подальшої експлуатації об’єкта.
Якщо мова йде про малоцінку, яка повністю «відслужила» визначений строк експлуатації, то це означає, що об’єкт МНМА вже повністю взяв участь у господарській діяльності. І п. 198.5 ПКУ тут не повинен застосовуватися. «Компенсуючі» податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно.
У податковоприбутковому обліку жодних ліквідаційних різниць (за пп. 138.1 і 138.2 ПКУ) не виникне.
Подробиці тут:
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/may/issue-38/article-124933.html
i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2023/june/issue-52/article-125486.html
- Підприємство у 2015 році в рахунок погашення заборгованості видало векселі двом підприємствам з терміном сплати 12.2020. На зазначену дату векселі до погашення надані не були. З цього періоду в обліку цю заборгованість перевели з довгострокової в короткострокову (строк позовної давності в 3 роки спливає в 12.2023). Але зараз дізнались, що одна фірма, якій видали векселі, припинила свою діяльність у 02.2023. Чи повинні були ми цю суму одразу поставити собі в дохід у 02.2023, чи потрібно все одно очікувати закінчення 3 років, бо це векселі і їх могли передати комусь іншому? Чи повинні по іншій фірмі списати заборгованість і поставити в дохід у 12.2023, чи діють тут терміни призупинки для списання заборгованості через воєнний стан? Чи потрібно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ при списанні цієї заборгованості (векселі були видані на заборгованість з ПДВ, за яким отримали кредит)?
- Щодо припинення векселеотримувача. Сам по собі факт ліквідації першого векселеотримувача не є свідченням припинення заборгованості за векселем. Вексель, як і будь-яке інше майно, при ліквідації реалізується у ході ліквідаційної процедури. Якщо таке майно не було реалізоване, то воно передається засновникам (ч. 12 ст. 111 ЦКУ). Тому інформація про ліквідацію векселеотримувача не свідчить про припинення зобов’язань за векселем. Тобто відразу (на дату ліквідації векселеотримувача) списувати вексельні зобов’язання підприємство не може, оскільки вексель в межах строку давності може бути пред’явлений для сплати іншою особою. Хоча нам відома перевірочна практика, у ході якої податківці саме так і розглядали це питання (тобто казали про необхідність списання у дохід подібної заборгованості). Але така практика не відповідає закону.
- Щодо строків позовної давності. На час карантину та згодом воєнного стану визначені окремими нормами ЦКУ строки, в т. ч. давності, продовжено (пп. 12, 19 Перехідних положень ЦКУ). ЦКУ визначає чіткий перелік статей, строки у яких продовжуються на строк дії карантину чи воєнного стану. Зазначений перелік є вичерпним. Однак строки давності за векселями визначені не ЦКУ, а Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі. Ці строки напряму продовжені не були. Таким чином, строк давності за векселями зі строком погашення грудень 2020 року сплив у грудні 2023 року (за умови, що строк погашення самого векселя до цієї дати не був продовжений сторонами в порядку ст. 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні»). З урахуванням цього вважаємо, що сплив строку давності за векселем означає необхідність списання вексельних зобов’язань в бухгалтерському обліку з одночасним визнанням доходу. Коригувати ПДВ не має необхідності, оскільки видача векселя свого часу була розрахунком за товар, та після спливу давності за векселем відбувається списання заборгованості саме за векселем, а не за отриманим колись товаром.
- Підкажіть, будь ласка, між ФОП на ЄП та ТОВ на ЄП було підписано договір суборенди. ФОП порушив умови договору та ТОВ виставив ФОП фінансову претензію на суму забезпечувального платежу від ФОП. ФОП погодився сплатити претензію, але наразі ТОВ на загальній системі оподаткування і платник ПДВ. Чи повинне ТОВ нарахувати ПДВ з суми такої фінансової претензії?
Фінансова претензія — не є об’єктом для обкладення ПДВ, тому нарахування ПЗ немає.
- ФОП, 2 група, продає у 2024 власну квартиру як фізична особа, покупець — внутрішньо переміщена особа, яка подала заяву до держави про купівлі квартири за рахунок коштів держави. Які податки має сплатити фізична особа — продавець? Коли має про ці кошти звітувати? Чи в цьому випадку держава виступає податковим агентом?
У цьому випадку ФОП продає квартиру як звичайний громадянин, тому тут діють загальні правила оподаткування операцій з нерухомістю зі ст. 172 ПКУ.
Так, такий продаж взагалі може бути звільнений від оподаткування — якщо мова про продаж один (перший) раз протягом звітного податкового року квартири, яка перебуває у власності громадянинапродавця (ФОП) більше трьох років чи була ним успадкована (п. 172.1 ПКУ). У такому разі декларація про майновий стан і доходи не подається (п. 179.2 ПКУ). Тобто ФОП нічого з такого продажу сплачувати не буде. І дохід від продажу квартири ні в яких деклараціях відображено не буде.
Якщо продаж все ж таки є оподатковуваним згідно зі ст. 172 ПКУ, то продавець має сплатити ПДФО та ВЗ (військовий збір). Ставка ВЗ — 1,5 %, а ставка ПДФО буде залежати, зокрема, від того, який це продаж протягом року. Більш ймовірно то буде 5 %. Бо ставка 18 % працює для третього і наступних продажів на рік.
Якщо стороною договору — покупцем є фізособа, то податок сплачується до нотаріального посвідчення договору і декларація про майновий стан і доходи не подається (п. 179.2 ПКУ). Якщо стороною договору буде виступати суб’єкт господарювання (податковий агент), то ПДФО та ВЗ він має сам утримати із виплати продавцю і показати виплату доходу у звітності. Декларація про майновий стан і доходи продавцем у такому разі також не подається, оскільки дохід отримано від податкового агента (п. 179.2 ПКУ).
- Запитання по ст. 199 ПДВ. У 2022 році виник продаж по льготі. Ми подали Д6, але ПДВ не донарахували. Зате переносили ПК на наступний період кожного місяця, який по сумі більше від розподільчого ПДВ, щоб заплатити ПДВ в бюджет. Чи є можливість уникнути виправлення 2022 року?
Ні, те що є відкладений податковий кредит, не дозволяє не донараховувати ПЗ за п. 199.1 ПКУ. У періоді, коли виник пільговий продаж, — потрібно було здійснити розподіл ПДВ і донарахувати ПЗ за п. 199.1 ПКУ (звісно, якщо коефіцієнт розподілу становить не менше 0,01). Якщо цього не зробили, податківці потім під час перевірки можуть самостійно його донарахувати. Тобто є підстави виправляти помилку. В річній декларації за 2022 рік потрібно було потім зробити перерахунок ПДВ. Якщо це разова операція, яка була тільки в 2022 році, то для виправлення помилки подається УР до періоду, в якому виникла така пільгова операція з донарахованою сумою ПЗ за п. 199.1 ПКУ, можливо, щоб не виникли ПО до сплати, можна і одночасно показати якусь відкладену ПН). І потім ще потрібно подати УР до декларації за грудень (з річним перерахунком). Також якщо не зареєстровані ПН за п. 199.1 ПКУ — то можуть бути штрафи за їх нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію).
- У 2020 році на рахунок внесли частину статутного капіталу. Та не показали в 4ДФ. У 2023 році довнесли іншу частину. Як бути з 4ДФ? Та чи буде штраф?
Я б не виправляла 2020 рік, щоб не привертати увагу. Дивіться, чисто теоретично, в такій ситуації податківці можуть наполягати, що Об’єднана звітність подана не в повному обсязі (в 4ДФ відсутній рядок з внеском). Це коштує 1020 грн (ст. 119.1 ПКУ) + адмінштраф від 34 до 51 грн (ст. 163 прим. 4 КУпАП). А тепер варіанти. Якщо ви виправите, то теоретично (на кого нарветеся) можуть прилетіти ці штрафи. Якщо не виправите й податківці не знайдуть, то нічого не буде. Якщо не виправите й знайдуть податківці, то можуть світити наведені вище штрафи. Але вони будуть не конкретно за це порушення, а за всі порушення, виявлені в Об’єднаній звітності в періоді, що перевіряється.
- ТОВ — виробник продукції. Чи обов’язково реєструвати зведену податкову накладну на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання у разі, якщо продаж відбувся за ціною, вищою за собівартість? Якщо так, то формувати її попартійно?
Для власновиробленої продукції мінімальна база оподаткування дорівнює звичайній ціні, а не собівартості виробництва продукції. Тому той факт, що виробник продає свою вироблену продукцію нижче собівартості, не викликає донарахування ПДВ до мінбази, якщо така ціна вища, ніж звичайна.
Тому якщо ціна на продукцію змінюється протягом місяця і причому вона завжди буде більшою, ніж звичайна ціна (виходячи з цін таких же продавців на вашій території), то той факт, що договірна ціна буде нижча (чи вища) за собівартість, не змушує донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ. Якщо ж договірна ціна буде нижча за звичайну, то тоді слід проводити таке донарахування. І це можна робити попартійно.
- Підкажіть, будь ласка, чи потрібно реєструвати виробничі потужності в кафе, якщо воно орендується, а в орендодавця це було також кафе і виробничі потужності вже зареєстровано на нього? Орендодавець не знімав з реєстрації виробничі потужності.
Щодо реєстрації виробничих потужностей. Взагалі реєстрацію потужностей має проводити саме оператор потужностей (тобто той, хто безпосередньо здійснює діяльність, пов’язану з харчовими продуктами). І саме орендар, тобто ви, є таким оператором. У свою чергу, реєстрація потужностей прив’язана до конкретного суб’єкта господарювання (п. 3.5 Порядку проведення державної реєстрації потужностей, затвердженого Мінагрополітики від 10.02.2016 № 39 (далі — Порядок № 39). Тобто реєструвати потрібно. Але технічно це зробити можна лише шляхом скасування реєстрації на орендодавця і нової реєстрації на орендаря. Якщо реєстрацію не скасувати, то у задоволенні заяви орендаря просто відмовлять. Нагадаю: однією з підстав для відмови у реєстрації є «наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності» (див. п.п. 3 п. 3.7 Порядку № 39).
- Підприємство (платник податку на прибуток на загальних підставах, вик. різниці) оплачує навчання керівника у приватному виші, який зареєстрований як неприбутковий з ознакою 0048. Чи коригувати фінансовий результат до оподаткування ? У якому періоді відносити на витрати, якщо акт 30.01.2024 «Надані послуги за перший семестр»?
У вашому випадку може спрацювати різниця, передбачена п.п. 140.5.4 ПКУ, — на суму 30 % вартості і послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання. Таке коригування здійснюють за умови, що загальна сума придбань у неприбутківців сукупно за рік перевищила 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо перевищення зазначеного ліміту не було, різницю не застосовують. Якщо ж перевищення було, коригуванню підлягає 30 % від усієї суми придбань, а не тільки від суми перевищення. Датою придбання слід вважати дату підписання акта.
Хоча в бухобліку за актом слід визнати витрати майбутніх періодів (Дт 39), а потім відображати поточні витрати в періоді, до якого вони відносяться.
