Відпустки сумісникам: 5 проблемних питань

Автор | 27.09.2023

Надання відпусток сумісникам чомусь завжди викликає багато запитань у роботодавців. Особливо з урахуванням величезної кількості міфів, якими обросли такі відпустки. Тож сьогодні будемо їх розвіювати. Перше і найпопулярніше запитання.

Чи потрібно сумісникам брати щорічну відпустку одночасно і за основним місцем роботи, і за сумісництвом?

І досі багато кадровиків вважає, що відпустка на роботі за сумісництвом обов’язково має надаватися одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Проте, це не так.

Відпустка

Після скасування сумісницької бюджетної нормативки і для працівників бюджетних установ, і для комерційних роботодавців одночасний похід у відпустку за основним місцем роботи і за сумісництвом є виключно правом працівника, а не обов’язком. Тобто за сумісництвом він може перебувати у відпустці, а за основним місцем працювати, і навпаки. Або ж піти у відпустку одразу за всіма місцями роботи. Зверніть увагу: це стосується і внутрішніх сумісників.

До речі, нагадую, декілька важливих моментів:

По-перше, п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки»

працівник-сумісник може використати щорічну основну відпустку до відпрацювання першого півріччя на новій роботі — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. І ось тут є дійсно умова про одночасність таких відпусток.

По-друге, п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»

 суміснику за його бажанням слід надати неоплачувану відпустку на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи. 

Зверніть увагу! Така відпустка надається в обов’язковому порядку за бажанням (тобто заявою) працівника.

Чи може сумісник піти у соцвідпустку на дітей як один з батьків, який має двох дітей до 15 років? Або ж якщо він вже скористався такою відпусткою за основним місцем роботи, то за сумісництвом вона йому не надається?

Суміснику, звісно, треба надавати відпустку на дітей. Підстав для відмови немає.

Лист від 05.08.2016 № 438/13/116-16

Аналогічної думки дотримується й Мінсоцполітики.

Додатковим підтвердженням того, що сумісники мають право на додаткову відпустку на дітей, є також те, що їм за місцем роботи за сумісництвом надаються такі соціальні відпустки, як відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами і відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому використати соцвідпустку на дітей на роботі за сумісництвом працівниця за бажанням може одночасно з відпусткою за основним місцем роботи або в інший слушний для неї час. Це справедливо й для внутрішньої сумісниці.

Що робити з відпусткою, якщо сумісник захворів? Чи підлягає вона продовженню чи перенесенню, як і за основним місцем роботи?

На сьогодні перші п’ять днів хвороби працівника-сумісника підлягають оплаті роботодавцем і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. 

З 6-го дня сумісник не має права на допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо лікарняні отримав за основним місцем роботи

Починаючи з шостого дня сумісник не має права на допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо лікарняні отримав за основним місцем роботи.

А що ж тоді робити із відпусткою за сумісництвом, якщо частина періоду хвороби не оплачується? Щорічна відпустка сумісника має бути перенесена або продовжена, якщо хвороба припала на відпустку, незалежно від того, оплачені такі дні хвороби чи ні. 

ст.11 Закону України «Про відпустки»

В нормі, яка дозволяє продовження/перенесення відпустки умови про оплату днів такої тимчасової непрацездатності немає.

Чи рахується у відпускний стаж суміснику період неоплачуваного лікарняного?

Як я вже говорила, перші п’ять днів хвороби працівника-сумісника підлягають оплаті роботодавцем і за основним місцем роботи, і за сумісництвом.

Далі з шостого дня ПФУ оплачує лікарняні за основним місцем роботи АБО за сумісництвом. При цьому, пріоритетним є надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи працівника. І тільки в разі нереалізації такого права за основним місцем допомога надається за сумісництвом.

Листи від 16.01.2023 № 1468-1025/Я-03/8-2800/23 та від 26.01.2023 № 2748-2294/К-03/8-2800/23.

На це фахівці ПФУ звертали увагу в листах.

На практиці ж дійсно в більшості випадків сумісникам допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають, бо усі дні хвороби оплачують за основним місцем роботи. В свою чергу, до стажу для щорічної основної відпустки входить час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню (ст.9 Закону України «Про відпустки»)

за правилами ст.9 Закону про відпустки до стажу для щорічної основної відпустки входить час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню. Відповідно, період неоплачуваної тимчасової непрацездатності сумісника не зараховується до стажу для надання щорічної основної відпустки

Роботодавець приймає на роботу за сумісництвом жінку, яка за основним місцем роботи перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Чи може вона працювати повний робочий час? Чи вплине її робота на повну зайнятість на виплату допомоги при народженні дитини?

Вже пройшло багато часу, але ще досі пережитки минулого і страх втратити дитячу соцвиплату переслідує працівників, які хочуть працювати у відпустці для догляду за дитиною до 3 років або перервати її і приступити до роботи.

Тож пояснюю. Ще з 1 липня 2014 року Законом №1166 допомогу при народженні дитини і допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку об’єднали в один вид — допомогу при народженні дитини.

Надання допомоги не прив’язано до факту перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3 років або до виходу на роботу.

Наразі ані робота у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, ані дострокове її переривання і вихід на роботу не впливає на виплату допомоги при народженні дитини.

Отже, за умовами наведеної ситуації той факт, що жінка буде працювати за сумісництвом на умовах повної зайнятості ніяк не вплине на допомогу при народженні дитини.

Відпустка