Передбачаючи виплату вихідної допомоги, важливо розуміти підставу звільнення та відповідний розмір компенсації.
| Підстава припинення трудового договору | Норма | Розмір вихідної допомоги |
|---|---|---|
| Відмова працівника від переведення або продовження роботи | П. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП | Не менше середнього місячного заробітку |
| Зміни в організації виробництва та праці | П. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП | Середній місячний заробіток |
| Виявлення невідповідності працівника обов’язкам через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я | П. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП | Середній місячний заробіток |
| Відмова в наданні або скасування допуску до державної таємниці | П. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП | Середній місячний заробіток |
| Порушення роботодавцем законодавства про працю | Ч. 3 ст. 38, ст. 39 КЗпП | Не менше тримісячного середнього заробітку |
| Інші підстави | Див. закони про державну службу та Чорнобильську катастрофу | Середній місячний заробіток або інші визначені суми |
Вихідна допомога при звільненні виплачується тільки у випадках, передбачених законом, і може варіюватися в залежності від обставин звільнення та встановлених норм.
Розрахунок “середньої” вихідної допомоги: Пояснення
Розмір вихідної допомоги при звільненні прив’язаний до середньомісячного заробітку працівника. Порядок №100 визначає процедуру обчислення цієї суми.
Формула розрахунку виглядає наступним чином:
Сума виплати (ВП)=(ЗП𝑓РД𝑓)×(РДсум2)Сума виплати (ВП)=(РДfЗПf)×(2РДсум)
де:
- ЗПₓ – зарплата за фактично відпрацьовані робочі дні працівника протягом розрахункового періоду;
- РДₓ – кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді;
- РДₛум – сумарна кількість робочих днів за останні два календарні місяці за графіком роботи установи.
Тому для розрахунку вихідної допомоги бухгалтеру потрібно:
- Визначити розрахунковий період;
- Визначити, які виплати включаються до розрахунку, а які – ні;
- Розрахувати середньоденний заробіток;
- Обчислити середньомісячне число робочих днів.
В цілому, вихідну допомогу розраховують, використовуючи виплати за останні два календарні місяці перед звільненням працівника. Якщо в цей період немає зарплати, то беруться дані з попередніх двох місяців. Якщо ж і цього не вистачає, то середнє розраховується на основі посадового окладу, але не менше МЗП.
У виплати, що враховуються, входять головним чином виплати, пов’язані з робочим процесом (зарплата за робочий час, надбавки, премії і т.д.). Ті, що не включаються, перераховані в Порядку №100, в основному це разові виплати або компенсаційні виплати.
При обчисленні середнього також не враховуються виплати за час, коли працівник зберігає середній заробіток (наприклад, в дні відпустки або вимушеного прогулу). Також, допомога по тимчасовій непрацездатності чи вагітності не включається.
Варто зазначити, що з квітня 2022 року Порядок №100 зазнав змін, які дозволяють роботодавцям виключати з розрахункового періоду періоди, коли дані про зарплату відсутні через проведення бойових дій під час воєнного стану. Також, внесено коригування у включення премій до розрахунку “середньої” зарплати.
Тепер, щоб визначити середньоденний заробіток, потрібно поділити зарплату за фактично відпрацьовані дні на кількість відпрацьованих робочих днів. Середньомісячне число робочих днів розраховується як половина суми робочих днів за два останні календарні місяці, відповідно до графіка роботи установи, з урахуванням вимог законодавства. Також, треба пам’ятати, що в час воєнного стану графік роботи може змінюватися через необхідність виконання приписів законодавства.
Розглянемо процес розрахунку вихідної допомоги на прикладі.
Приклад. Працівник установи був звільнений 23.05.2022 через скорочення штату. За два останні місяці перед звільненням він повністю відпрацював усі дні. За цей період йому було нараховано зарплату в розмірі 17458 грн, без виплати премій. Робочий тиждень установи – п’ятиденний з вихідними в суботу та неділю.
Працівник був звільнений згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП. Йому належить виплата вихідної допомоги у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати відповідно до статті 44 КЗпП.
День звільнення – 23.05.2022. Розрахунковий період – березень – квітень 2022 року. У березні було 22 робочих дні, а у квітні – 21 робочий день. Усі ці дні працівник відпрацював повністю.
Для початку, визначимо середньоденну заробітну плату працівника:
17458 грн43 роб. дні=406 грн43 роб. дні17458 грн=406 грн
Середньомісячна кількість робочих днів:
43 роб. дні2=21,5 роб. дні243 роб. дні=21,5 роб. дні
Тепер обчислимо середньомісячну заробітну плату:
406 грн×21,5 роб. дні=8729 грн406 грн×21,5 роб. дні=8729 грн
Отже, вихідна допомога для цього працівника складатиме 8729 грн.
Розглянемо приклади розрахунку вихідної допомоги в різних ситуаціях.
Приклад 1. Працівник установи був звільнений 10 лютого 2021 року через скорочення штату. За два останні місяці перед звільненням йому нараховано зарплату, проте місяці відпрацьовані не повністю.
У розрахунковому періоді відпрацьовано 18 робочих днів, а заробіток складає 5878 грн. Обчислимо середньомісячний заробіток: 5878 грн:18 днів×20,5 днів=6694,39 грн5878грн:18днів×20,5днів=6694,39грн.
Приклад 2. Працівниця розпочала роботу 29 січня 2021 року і була звільнена 26 лютого 2021 року. У розрахунковому періоді вона встигла відпрацювати лише один день, за який отримала 315,79 грн.
Середньомісячний заробіток обчислюється за формулою 315,79 грн:1 день×20,5 днів=6473,70 грн315,79грн:1день×20,5днів=6473,70грн.
Приклад 3. Працівника звільнено 12 лютого 2021 року через скорочення штату. За останні чотири місяці перед звільненням він не працював через хворобу та відпустку. У цьому випадку розраховується вихідна допомога із використанням мінімального розміру зарплати.
Отже, розрахунковою виплатою буде 6000 грн×2=12000 грн6000грн×2=12000грн, а сума вихідної допомоги: 12000 грн:41 день×20,5 днів=6000 грн12000грн:41день×20,5днів=6000грн.
