Як діяти працівнику у разі примушування до звільнення
Якщо роботодавець тисне на працівника, вимагаючи звільнитися, важливо розуміти свої права та знати, як себе захистити.
- Не писати заяву про звільнення. Найперше, що варто зробити, – це уникати написання заяви про звільнення за власним бажанням, навіть під тиском. Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю (КЗпП) України, рішення про звільнення має бути добровільним. Без особистої ініціативи працівника його звільнення є незаконним.
- Збирати докази примусу. Підтвердженням тиску можуть стати показання свідків (колег), аудіозаписи розмов (з урахуванням вимог щодо згоди на запис згідно зі статтею 307 Цивільного кодексу України), скріншоти електронного листування, а також будь-які документи про раптово видані догани або стягнення. Всі ці докази можуть підтвердити наявність тиску в разі подальшого судового розгляду, який регулюється статтею 76 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК).
- Письмове звернення до профспілки. Якщо працівник є членом профспілки, він має право звернутися із заявою про тиск. Профспілкова організація, за потреби, може допомогти захистити трудові права працівника, що підкріплено положеннями статті 246 КЗпП.
- Звернення до Державної служби з питань праці (Держпраці). Примушування до звільнення – це порушення Конституції України (стаття 43), що гарантує свободу праці. Держпраці уповноважена розглядати скарги працівників і може скласти адміністративний протокол за фактом мобінгу. Мобінг визначається як систематичний тиск, спрямований на звільнення працівника.
- Звернення до вищого керівництва. Якщо тиск здійснюється безпосереднім керівником, але інше керівництво не в курсі, варто письмово повідомити про ситуацію директора або вищих посадових осіб підприємства, посилаючись на статтю 40 КЗпП, яка визначає правила та підстави для законного звільнення.
- Аналіз додаткових порушень. Якщо примушування до звільнення супроводжується іншими порушеннями трудових прав (наприклад, невиплатою заробітної плати), працівник має право звернутися до суду. За статтею 115 КЗпП та статтею 21 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата має виплачуватися вчасно та в повному обсязі.
Підготовка доказів примусу до звільнення
Доведення факту тиску вимагає збору доказів під час роботи. До них можуть належати:
- Аудіозаписи розмов, які підтверджують примушування до звільнення (за умови дотримання вимог до аудіозапису, передбачених статтею 307 Цивільного кодексу);
- Свідчення колег, що можуть підтвердити факт тиску (стаття 63 ЦПК);
- Скріншоти листування або інше письмове підтвердження вимог роботодавця;
- Раптові дисциплінарні стягнення або догани.
Судова практика щодо звільнення під тиском
Згідно з судовою практикою, позовні вимоги щодо поновлення на роботі задовольняються рідко через недостатність доказів. У Постанові Верховного Суду від 03.02.2022 року у справі № 375/1390/20 зазначено, що суд не задовольнив позов через брак об’єктивних доказів тиску. У рішенні Верховного Суду від 31.08.2020 року у справі № 359/5905/18 розглянуто необхідність наявності добровільного волевиявлення працівника під час звільнення.
Існують випадки, коли працівники вигравали судові справи, надавши належні докази. Наприклад, у рішенні Яготинського районного суду Київської області від 20.10.2021 р. № 382/715/21 було підтверджено, що керівник чинив моральний тиск, змушуючи працівницю звільнитися.
Висновок
Примушування до звільнення є незаконною дією роботодавця, а добровільне волевиявлення є обов’язковим для звільнення. У разі тиску працівник повинен уникати написання заяви на звільнення, збирати докази і, за необхідності, звертатися до профспілки, Держпраці чи суду.
