Звільнення під час декретної відпустки в умовах воєнного стану

До Міжрегіонального управління звернулась пані Марина, внутрішньо переміщена особа з Краматорська, із запитом про роз’яснення питання щодо можливості звільнення під час перебування у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку під час воєнного стану.

Слід зазначити, що термін «декретна відпустка» є побутовим і не має юридичного підґрунтя. У юридичних документах використовуються терміни «відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами» (ст. 17 Закону України «Про відпустки») та «відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» (ст. 18 цього ж Закону). Для уникнення непорозумінь важливо уточнювати, про яку саме відпустку йде мова.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відпустки», після завершення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за бажанням матері або батька дитини, одному з них надається право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно зі ст. 20 цього ж Закону, відпустка для догляду за дитиною до трьох років надається за заявою одного з батьків або осіб, зазначених у ч. 3 ст. 18, у повному або частковому обсязі протягом встановленого періоду. Оформлюється така відпустка відповідним наказом чи розпорядженням роботодавця.

Особи, зазначені в ч. 3 ст. 18 Закону (крім усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків і вихователів), мають право на цю відпустку на підставі довідки з місця роботи, навчання або служби одного з батьків про те, що він або вона вийшли на роботу до завершення терміну відпустки.

Згідно з ст. 184 Кодексу законів про працю України, звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років (або до шести років, якщо це передбачено ст. 179 ч. 6), одиноких матерів, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, з ініціативи роботодавця не допускається. Винятком є випадки повної ліквідації підприємства, установи або організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. У разі звільнення після завершення строкового трудового договору також обов’язково здійснюється працевлаштування таких жінок, із збереженням середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше ніж на три місяці з дня закінчення строкового договору.

Важливо відзначити, що законодавство не забороняє припинення трудового договору за ініціативою працівника під час декретної відпустки (ст. 38 КЗпП).

15 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136-ІХ). Згідно з ч. 1 ст. 5 цього Закону, під час воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності або під час відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до трьох років). У такому випадку датою звільнення вважається перший робочий день після завершення тимчасової непрацездатності або відпустки.