Звільнення в останній день відпустки за власним бажанням
Працівник має право на невикористану відпустку у випадку, якщо він рішить звільнитися з роботи за власним бажанням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Згідно із Законом України “Про відпустки”, у цьому випадку останній день відпустки вважається датою звільнення.
Крім того, коли термін трудового договору закінчується і працівник бажає скористатися невикористаною відпусткою, вона може бути надана, навіть якщо термін відпустки перевищує строк дії трудового договору. У цьому випадку трудовий договір продовжується до закінчення відпустки.
Наприклад, працівник може отримати частину невикористаної щорічної відпустки, а останній день цієї відпустки стане датою закінчення терміну трудового договору. В такому випадку роботодавець не має права відмовити у наданні відпустки з подальшим звільненням.
У заяві працівника до роботодавця повинно бути зазначено:
“Прошу надати мені невикористану частину щорічної основної відпустки з 03 березня 2023 року на 14 календарних днів з подальшим звільненням за власним бажанням”.
Роботодавець повинен видати два накази: про надання відпустки та про звільнення. Наказ про надання відпустки повинен бути виданий до початку відпустки. Наказ про звільнення краще видати наприкінці відпустки, ближче до дати, коли працівник фактично покидає роботу.
В день звільнення роботодавець повинен:
- Видати працівникові копію наказу про звільнення;
- Здійснити остаточний розрахунок з працівником, включаючи компенсацію за невикористану відпустку;
- Внести належні записи про звільнення до трудової книжки працівника, яка зберігається у нього.
До того ж роботодавець повинен письмово повідомити працівника про суми, нараховані і виплачені йому під час звільнення, в той же день, коли ці суми виплачені. У повідомленні мають бути вказані окремо кожен вид виплати, включаючи заробітну плату, заохочувальні та компенсаційні виплати, а також інші виплати, на які працівник має право.
