Військовий облік і бронювання: гарячі відповіді з вебінару
Експертні пояснення, розбір кейсів — все для вас без зайвих складнощів і з практичними орієнтирами.
Не встигли на прямий ефір або хочете переглянути розбір складних кейсів у відеоформаті? – Переглядайте повний запис вебінару з Андрієм Мацокіним.
1. На підприємстві – лише директор, військовий облік раніше не вели. Чи можна розпочати його ведення через Дію і чи загрожує штраф?
Якщо директор працює за трудовим договором і є призовником, військовозобов’язаним або резервістом, підприємство повинно вести щодо нього персональний військовий облік. Наявність лише одного працівника не звільняє від цього обов’язку. Якщо директор не належить до зазначених категорій, включати його до списків персонального військового обліку не потрібно. Підстава — пп. 14, 21, 33 Порядку № 1487.
Розпочати ведення обліку потрібно зараз. Однак реєстрація в Дії не замінює організації військового обліку на підприємстві. Необхідно визначити відповідального, оформити організаційні документи, сформувати списки за додатком 5 і відомість за додатком 12 до Порядку № 1487, виконати належні повідомлення до ТЦК та звіряння.
Дія дає можливість виконувати передбачені електронні процедури, а не просто завантажити «весь військовий облік» замість його ведення. До речі, початок роботи в Дії не є підставою для автоматичного штрафу. Проте виправлення ситуації не звільняє автоматично від відповідальності за попередні порушення. За ч. 3 ст. 210¹ КУпАП для посадових осіб в особливий період передбачений штраф від 34000 до 59500 грн. Для його застосування мають бути встановлені підстави відповідальності конкретної посадової особи, а не просто факт реєстрації підприємства в сервісі.
Порада: оформлюйте документи фактичними датами, фіксуйте виявлені недоліки та їх усунення, не створюйте документи «заднім числом».
2. Бронювання не плануємо. Чи потрібно повідомляти ТЦК і ПФУ?
Обов’язки з військового обліку не залежать від того, чи бронює підприємство працівників. Якщо працюють призовники, військовозобов’язані або резервісти, необхідно вести облік, подавати передбачені повідомлення та проводити звіряння. Відсутність критичності цього не скасовує.
А ось оперативне подання відомостей до ПФУ — окремий обов’язок, установлений не для всіх роботодавців. За п.п. 4 п. 2 постанови № 1332 він поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування та визначені цією нормою критично важливі підприємства, установи й організації. Для них строк подання відповідних кадрових змін — не пізніше ніж протягом наступного дня після події.
Отже, підприємство без критичності не набуває обов’язку спеціального оперативного подання до ПФУ лише тому, що почало вести військовий облік. Водночас критично важливе підприємство повинно виконувати цей обов’язок, навіть якщо наразі нікого не бронює. Йдеться саме про оперативні відомості, а не про іншу обов’язкову звітність роботодавця.
3. При звільненні працівника чи потрібно повідомляти і ПФУ, і ТЦК?
Так, якщо роботодавець належить до тих, хто зобов’язаний подавати оперативні відомості до ПФУ. У такому разі виконуються два різні обов’язки з різними строками.
Про звільнення призовника, військовозобов’язаного або резервіста повідомляють відповідний ТЦК у семиденний строк із дня видання наказу про звільнення — за правилами п. 34 Порядку № 1487. Якщо належне повідомлення подане електронно через передбачений Порядком сервіс, додатково подавати його в паперовій формі не потрібно. За відсутності технічної можливості застосовується паперова форма додатка 4.
До ПФУ відповідні роботодавці подають оперативні відомості не пізніше ніж протягом наступного дня після звільнення. Тобто для ПФУ відлік пов’язаний із кадровою подією, а для повідомлення ТЦК — із виданням наказу.
Саме подання відомостей до ПФУ не замінює повідомлення, передбаченого Порядком № 1487. Так само звичайне отримання переліку працівників із Дії не є повідомленням про звільнення.
4. Оперативні відомості подаємо через кабінет страхувальника на порталі ПФУ?
Так. Роботодавець авторизується на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою електронного підпису та переходить за шляхом:
«Комунікації з ПФУ» → «Відомості про трудові відносини (оперативне подання інформації)» → «Повідомлення про зміни в трудових відносинах (Подати відомості по особі)».
Далі зазначає працівника, вид кадрової події, її дату та реквізити документа-підстави, після чого підписує і надсилає відомості.
Рекомендуємо зберігати не лише підтвердження надсилання, а й результат опрацювання: саме він допоможе з’ясувати причину, якщо дані надалі не відобразяться в інших сервісах.
5. Як перейти з бронювання на відстрочку за навчанням?
Починати варто з перевірки права на навчальну відстрочку та правильності відомостей про навчання, а не з анулювання бронювання. Сам факт навчання ще не означає, що особа відповідає всім законодавчим умовам отримання відстрочки. Залежно від доступності електронної перевірки її оформлення здійснюється через Резерв+ або ЦНАП.
Пункт 56 Порядку № 560 передбачає переоформлення відстрочки за новою підставою зі збереженням чинної до прийняття рішення, крім випадків її скасування. Однак п. 58, який регулює подання заяв через ЦНАП, зберігає виняток для заброньованих осіб. Тому загальну норму про переоформлення не слід подавати як гарантію безперервного переходу саме з бронювання на навчальну відстрочку.
Рекомендую до анулювання з’ясувати в ТЦК можливість застосування переоформлення в конкретній ситуації.
Якщо перехід здійснюється двома окремими процедурами, роботодавець подає заяву через послугу Дії «Анулювання бронювання працівників». Після підтвердження анулювання та оновлення відомостей працівник окремо оформлює відстрочку за навчанням через доступний для нього канал — Резерв+ або ЦНАП.
6. Інформацію про звільнення працівника передали до ПФУ, але працівник залишається в Дії. Допоможе лише паперове повідомлення до ТЦК та СП?
7. У відомостях Дії відображаються гіг-спеціалісти, вони збільшують квоту. Як діяти?
8. У Дії — 52 військовозобов’язаних і 26 заброньованих, а на підприємстві — 51 військовозобов’язаний та один мобілізований після 18 травня 2025 року. Це правильно?
9. Зовнішнє звіряння потрібно погоджувати лише зі «своїм» ТЦК чи з усіма? Чи можна звернутися листом?
Відповіді на ці запитання ви знайдете у відео.
Також відповіді на ваші запитання і консультації щодо особливостей ведення військового обліку і бронювання ви можете отримати на нашому онлайн-курсі підвищення кваліфікації «Організація та ведення військового обліку для підприємств усіх форм власності». Він допомагає відповідальному за ВО розібратися з наказами, списками, повідомленнями до ТЦК, звірянням, оповіщенням, бронюванням і перевірками. Курс побудований за програмою Генштабу ЗСУ. Доєднавшись до навчання, ви отримаєте актуальні знання і свідоцтво державного зразка, яке у першу чергу запитують представники ТЦК при перевірках стану ведення військового обліку.
