Безоплатна передача товарів/послуг єдиноподатником

Автор | 05.02.2024

Заборони на безоплатність: уявні чи реальні?

Безоплатне передання товарів/послуг не є забороненою операцією для єдиноподатників. Разом з тим слід ураховувати встановлені ПКУ обмеження для різних груп платників ЄП. Пояснимо, що ми маємо на увазі.

Юрособи/ФОП групи 3. Ці платники ЄП можуть безоплатно передавати товари/послуги кому завгодно: звичайним фізособам, незалежним професіоналам, ФОП, юрособам незалежно від їх системи оподаткування.

ФОП — платники ЄП групи 1. Вони мають право, зокрема, надавати побутові послуги тільки населенню (п.п. 1 п. 291.4 ПКУ). Причому

Єдиний податок

заборона надавати послуги іншим замовникам, окрім населення, поширюється як на платні, так і на безоплатні послуги

Адже погодьтеся: якщо договір про надання послуг не передбачає оплату їх вартості, суть операції від цього не зміниться. Хоча й безоплатне, але надання послуг забороненим категоріям буде порушенням умов перебування єдиноподатником у групі 1. А це, у свою чергу, загрожує ФОП втратою єдиноподаткового статусу і переходом до розряду загальносистемників.

Разом з тим п.п. 1 п. 291.4 ПКУ не обмежує коло покупців тим першогрупникам, які здійснюють роздрібний продаж товарів із торговельних місць на ринках. Тож і безоплатно роздавати свої товари вони можуть кому завгодно.

ФОП — платники ЄП групи 2. Тут ситуація аналогічна. Такі ФОП можуть надавати послуги лише населенню та іншим платникам ЄП будь-якої групи (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ).

Відповідно не можна, будучи спрощенцем групи 2, надавати послуги, в тому числі безоплатно:

— підприємствам — платникам податку на прибуток;

— ФОП на загальній системі оподаткування;

— неприбутковим організаціям (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 06.06.2019 № 2562/В/26-15-13-06-12/ІПК);

— фізособам, які провадять незалежну професійну діяльність (нотаріусам тощо, див. статтю «ФОП групи 2 не може надавати послуги нотаріусу» // «Податки & бухоблік», 2021, № 38).

Разом з тим п.п. 2 п. 291.4 ПКУ дозволяє другогрупникам здійснювати виробництво та/або продаж товарів, а також діяльність у сфері ресторанного господарства, не обмежуючи коло можливих споживачів. Отже, роздавати свою продукцію і товари, в тому числі виготовлену/закуплену закладами ресторанного господарства, вони можуть усім без винятку.

Дохід від безоплатної передачі

Дохід для платників ЄП — усьому голова. По-перше, дотримання граничного розміру доходу, встановленого п. 291.4 ПКУ для груп 1 — 3, є однією з умов перебування в певній групі та в лавах спрощенців узагалі. По-друге, для єдиноподатників групи 3 дохід — це ще й об’єкт оподаткування.

Тож основне запитання, яке слід вирішити:

чи виникає в єдиноподатників* дохід при безоплатних передачах товарів/послуг?

* Електронних резидентів (е-резидентів) тут не чіпатимемо — в межах цієї статті вони нам не цікаві.

Для відповіді на нього звернемося до п. 292.1 ПКУ, згідно з яким дохід єдиноподатника — це:

а) для фізосіб-єдиноподатників:

— дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

— дохід у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ;

б) для юросіб-єдиноподатників:

— дохід (включаючи дохід представництв, філій, відділень юридичної особи) у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

— дохід у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Очевидно, що при безоплатних передачах про грошову форму доходу не йдеться. А чи належить безоплатна передача до негрошових доходів єдиноподатника?

У пункті 292.3 ПКУ, який дає визначення таких доходів, чітко прописано, що в єдиноподатковий дохід включають тільки вартість безоплатно отриманих (!) товарів (робіт, послуг). Про дохід від безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) ст. 292 ПКУ не згадує. Отже,

безоплатне надання товарів/робіт/послуг до виникнення ЄП-доходу не призводить

Інакше кажучи, якщо єдиноподатник надає безоплатно товари (роботи, послуги), на його податковому обліку це жодним чином не позначається.

Така ж думка й у податківців (БЗ 108.01.02): ПКУ не передбачає обов’язку єдиноподатника включати у свої доходи вартість товарів, безоплатно переданих іншій юридичній або фізичній особі.

КВЕД для безоплатних передач

Наступне запитання, яке слід вирішити:

чи слід вносити до Реєстру платників ЄП якийсь спеціальний код для безоплатних передач, щоб податківці не позбавили статусу платника ЄП?

Чому воно виникає, гадаємо, зрозуміло. Бо у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у Реєстрі платників ЄП, спрощенець повинен перейти на загальну систему оподаткування (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). А щоб не втратити свій статус, йому в загальному випадку необхідно заздалегідь подбати про наявність в Реєстрі платників ЄП коду КВЕД, що відповідає діяльності, яку планується здійснювати.

Так от, напрошується висновок, що при безоплатних передачах цього робити не потрібно. Бо зазвичай

безоплатні передачі товарів/послуг здійснюються для досягнення якихось цілей у межах базової діяльності платника, код якої і має бути зазначено в Реєстрі платників ЄП

Наприклад, роздрібний торговець харчовими продуктами організовує їх безоплатну дегустацію, щоб залучити нових покупців. Тобто метою такої безоплатної роздачі є сприяння його діяльності з роздрібної торгівлі, код якої і має бути зазначено в Реєстрі платників ЄП.

Певні проблеми хіба що можуть бути з наданням ФОП-єдиноподатником благодійної допомоги. На думку фіскалів, благодійна діяльність не може здійснюватись у межах підприємницької діяльності ФОП (див. БЗ 107.01.02). І взагалі вони вважають, що благодійність є видом діяльності, який не може бути зазначений у Реєстрі платників ЄП. Тож ФОП-благодійники, які є платниками ЄП, мають піти зі спрощеної системи оподаткування.

Ми з таким підходом не згодні. Можливість здійснення благодійності ФОП прямо підтверджує п.п. 22 п. 1 розд. ХХ ПКУ, ще низка аргументів (шукайте їх у статті «ФОП-єдинник донатить на ЗСУ, волонтерів тощо: чи є наслідки?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 69), а також відсутність будь-яких законодавчих заборон. Бо інакше можна дійти висновку, що будь-яка безоплатна передача у ФОП неможлива.

Привид бартеру/взаємозаліку при зустрічних безоплатних передачах

Вище ми вже сказали, що заборони на безоплатне розповсюдження своєї продукції/товарів/послуг норми ПКУ не містять. У ПКУ лише існує заборона на негрошові розрахунки (п. 291.6 ПКУ). Але негрошова форма розрахунків і безоплатне надання товарів/послуг — це зовсім різні поняття. Тому ця заборона тут не працює.

Та інколи може статися так, що при двох зустрічних безоплатних передачах різних товарів/послуг від одного єдиноподатника іншому податківці намагатимуться запідозрити бартер (взаємозалік), особливо якщо ненароком суми таких операцій збігаються. Як довести безпідставність претензій фіскалів?

Дивіться, у бухобліку підприємства, у тому числі й платника ЄП, будь-яка безоплатна передача відображається як витрати. Майно, яке підприємство передає безоплатно, відображається за кредитом відповідного рахунка активів у кореспонденції з рахунком витрат. Зокрема, якщо безоплатно передаються товари, це відображається проводкою Дт 949 — Кт 28.

А ось доходу за такою операцією не буде, оскільки не дотримуються критерії його визнання, встановлені п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід»: немає ні збільшення активу, ні зменшення зобов’язання.

Для спрощення візьмемо, що обидва єдиноподатники — не платники ПДВ, тож про нарахування податкових зобов’язань / податкового кредиту при безоплатній передачі/отриманні ТМЦ тут не говоритимемо.

У свою чергу, вартість безоплатно отриманих товарів відображають у складі іншого операційного доходу звітного періоду (субрахунок 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів»).

Таким чином, якщо один єдиноподатник безоплатно передає товари іншому, в його бухобліку буде проводка Дт 949 — Кт 28. А безоплатне отримання інших товарів від свого контрагента-єдиноподатника буде відображено проводкою Дт 28 — Кт 718. Аналогічні бухгалтерські записи будуть і в обліку контрагента.

При цьому

зустрічних заборгованостей у них не виникає, тож зараховувати взаємозаліком нічого

Навіть у тому разі, коли вартість безоплатно переданих і безоплатно отриманих товарів збігається.

А от якби ці єдиноподатники відвантажили товари один одному за відплатними договорами, а потім вирішили провести взаємозалік, картина в бухобліку була б зовсім іншою:

Дт 361 — Кт 702 — дохід на суму відвантажених товарів; Дт 902 — Кт 28 — витрати на суму собівартості реалізованих товарів,

а також

Дт 28 — Кт 631 — оприбуткування придбаних товарів.

Аналогічний комплект проводок був би і в обліку другого єдиноподатника.

Тобто в бухобліку кожного з контрагентів висіли б дві зустрічні грошові заборгованості, зарахування яких взаємозаліком дійсно привело б до порушення заборони на негрошові розрахунки, передбаченої п. 291.6 ПКУ.

Висновки

  • Безоплатне передання товарів/послуг не є забороненою операцією для єдиноподатників.
  • Разом з тим якщо єдиноподатнику тієї чи іншої групи заборонено надавати послуги певним категоріям замовників, то ця заборона поширюється також на безоплатне надання послуг.
  • Безоплатна передача товарів/послуг в обліку єдиноподатника ніяк не відображається.
  • Для безоплатної передачі товарів/послуг окремого коду КВЕД не існує. Щоб здійснювати такі операції, досить тих кодів, за якими єдиноподатник проводить свою базову діяльність.

За матеріалами сайту i.factor.ua

Єдиний податок